Економічний енциклопедичний словник

Паритет цін — співвідношення цін на сільськогосподарські товари, що реалізуються або підлягають реалізації, з одного боку, і на промислові товари й послуги, які купують виробники сільськогосподарських товарів — з іншого. Вимірюється за допомогою індексів цін на відповідні товари в динаміці (див. Індекс паритету). Ціни є паритетними за умови, що виробники сільськогосподарської продукції на виручені кошти можуть у поточному періоді придбати таку ж кількість товарів промислового виробництва, як і в базовому. Вперше П.ц. було визначено у США. З цією метою 1933, згідно із законом про регулювання сільського господарства, за базовий рівень П.ц. було прийнято середньорічний період 1910—1914. Це означало, що рівень цін у наступні періоди повинен забезпечити сільськогосподарським товаровиробникам придбання такої кількості промислових товарів і послуг (засобів виробництва, добрив, предметів споживання, послуг виробничо-технічного призначення), як і в базовому. Такий П.ц. діяв у США здебільшого до кінця 40-х. Його запровадження було орієнтиром для встановлення державою закупівельних цін на виготовлену фермерами сільськогосподарську продукцію. Так, 1942 уряд США гарантував фермерам закупівлю продукції на рівні 90% П.ц. Згідно із законом 1949, держава підтримувала ціни на сільськогосподарську продукцію в межах 60—90% П.ц. залежно від видів продукції, їх урожайності. Ціни товарів, що закуповувалися фермерами, охоплювали заробітну плату найманих працівників, сплачувані фермерами податки, відсотки за кредити. Залежно від цих та інших факторів П.ц. у різні роки значно коливався. Так, 1929 він становив 92%, 1932 — 58, 1940 — 81, 1949 — 109, 1953 — 92 (а впродовж 1942-1952 утримувався на рівні 100—113%), 1964 — 76, 1971 - 69%. Таке зменшення П.ц. значною мірою компенсувалося прямими виплатами з бюджету за обмеження сільськогосподарськими товаровиробниками земельних площ певних видів продукції. Однак найбільші вигоди від дотримання П.ц., наданих дотацій і субсидій отримували великі капіталістичні ферми. Незважаючи на зменшення рівня П.ц., державні закупівельні ціни були, як правило, вищими від світових через дотації та субсидії для сільського господарства (наприкінці 90-х їх отримували бл. 50% фермерів), які водночас є різницею між світовими і державними закупівельними цінами та основним засобом забезпечення П.ц. Однак за базовий рівень було прийнято не ціни 1910 —1914, а середні показники коливання цін на сільськогосподарські та промислові товари й послуги в останні десятиліття XX ст. Аналогічна ситуація і в інших розвинених країнах світу. В Україні П.ц. в 90-х XX— на початку XXI ст. не встановлювався, а за період 1991 — 1999 співвідношення індексів цін на сільськогосподарські і промислові товари щодо 1990 становило 7:0. Внаслідок цього з сільського господарства було вилучено понад 95 млрд грн. У 2000— 2005 внаслідок диспаритету цін із сільського господарства щорічно вилучалось бл. 10 млрд грн. Це стало однією з найважливіших причин глибокої аграрної кризи.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.