Економічний енциклопедичний словник

Паювання землі — розподіл колективної землі колгоспів, радгоспів, кооперативів на ділянки (паї) між селянами — членами цих господарств та іншими жителями села у процесі здійснення аграрної реформи з Україні. Започатковане П.з. 1992, а 2000 всі колективні сільськогосподарські підприємства реформовано, на їх базі створено 14,7 тис. нових агроформувань. 90% селян — власників паїв передали свої ділянки в оренду, частина селян свої земельні паї приєднала до особистих підсобних господарств, присадибних ділянок. Цей процес суперечив тому, що на початку 1996 96% колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та інших колективних підприємств отримали державні акти на право колективної власності на землю. П.з. було нав'язане Україні МВФ. Право на земельний пай мали працівники сільськогосподарських підприємств, пенсіонери, які працювали в цих господарствах і проживали на території села. До приватизаційних списків також внесли тимчасово відсутніх працівників (військовослужбовців, студентів та інших осіб), які не втратили права на повернення в господарство, проте не передбачено наділення паями працівників соціальної сфери села (2005 цей недолік здебільшого усунено). Загалом 2004 селянам та іншим громадянам передано понад 36 млн га сільськогосподарських угідь, а земельні паї отримали 6,9 млн селян, з яких 6,8 млн отримали сертифікати. Власники земельних паїв можуть використовувати їх для організації виробництва сільськогосподарської продукції, передавати у спадщину, дарувати, здавати у заставу, надавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення ділянок. Площа земельного паю в різних регіонах, господарствах неоднакова і залежала від загальної площі землі, що розподілялася, і від кількості учасників паювання. П.з. здійснювалося через персоніфікацію ділянок (кожен земельний пай має свого власника, що засвідчує сертифікат на право приватної власності із зазначеними в ньому розмірами паю в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні) й умовне виокремлення земельного паю (тобто без його персоніфікації) і надання земельних ділянок у натурі в тому разі, коли члени трудового колективу або, принаймні, більшість з них вирішили зберегти колективну форму господарювання. При цьому передбачається видача сертифіката такого ж змісту, як і за умовами персоніфікації. Право на земельний пай, підтверджене сертифікатом, може бути об'єктом купівлі — продажу, дарування, спадкування та ін., що означає лише зміну його власників, але не вносить змін у загальні площі земельного масиву,технології тощо. У даному разі не руйнується виробничий потенціал господарств, не розподіляється техніка між окремими господарствами, зберігаються колективні методи господарювання. Тому більшість колективних господарств обрали такий варіант паювання. Водночас процес П.з. суперечить прогресивнішій тенденції — соціалізації землі та земельної ренти. Так, проти приватизації землі в СРСР 1991 виступили 25 видатних учених США. Негативним наслідком П.з. с, зокрема, те, що з 2000 бл. 100 тис. паїв (понад 400 тис. га) щорічно переходить у власність жителів міст як спадщина від родичів на селі.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.