Економічний енциклопедичний словник

Підприємець — основний суб'єкт господарювання, який завдяки певній сукупності рис втілює у практику функції підприємництва і за свою працю отримує підприємницький дохід, мінімум — нормальний прибуток. Поняття "П." запровадив у науковий обіг французький економіст Р.Кантільон. Головною рисою П. він вважав уміння ризикувати, передбачати майбутнє, а також поєднувати прагнення до привласнення доходу і можливі втрати. Ф.Кене, Є.Тюрго, а також А.Сміт і Д.Рікардо розглядали П. лише як власника капіталу, а представники історичної школи — як особу, що управляє капіталом і зайнята продуктивною працею. Ж.-Б.Сей, Дж.С.МІлль вважали П. передусім організатором виробництва і не обов'язково власником. Функції П. та власника розмежовував і К.Маркс. У працях представників маржиналізму та неокласичного напряму П. ототожнюється з менеджером. Водночас Ф.Хаєк, Р.Коуз та інші вважають П. активним перетворювачем і будівничим, в умовах недостатньої інформації здатним адекватно реагувати на зміни економічної кон'юнктури, наголошують на його самостійності у виборі та ухваленні управлінських рішень. На думку австрійського економіста Й.Шумпетера, найважливіша риса П. — новаторство, а для цього він не обов'язково повинен бути власником. Цю думку також обстоює П.Дракер. Найважливіші риси сучасного П. — пошук можливостей та ініціативність, готовність до ризику, відповідальність і здатність жертвувати в інтересах справи, орієнтація на ефективність та якість, цілеспрямованість, прагнення до поінформованості. На нижчій стадії розвитку капіталізму П. втілював риси власника, організатора та управителя (менеджера). (На сучасному етапі це характерно лише для П. на приватному підприємстві.) На вищій стадії капіталізму, за панування великих акціонерних компаній, відбувається відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції, і процес організації та управління виробництвом здійснюють фахівці з управління — менеджери. Між інтересами П. та інтересами суспільства існує суперечлива єдність: за певних умов і в певний час вони збігаються, в інших випадках між ними можливі суперечність і навіть конфлікт, що може переростати в антагонізм. Тож, якщо П. виготовляють товари і послуги для задоволення суспільних потреб з мінімальними витратами і не встановлюють монопольно високі ціни, їх інтереси збігаються з інтересами суспільства. Водночас ставлячи за мету привласнення максимально високих прибутків, П. (або їх частина) досягають її у такий спосіб: а) виготовленням неякісних товарів, неякісним виконанням робіт і наданням неякісних послуг; б) встановленням завищених цін на товари, послуги і виконувані роботи, внаслідок чого вони привласнюють не середні, а максимально високі прибутки; в) ухилянням від сплати законодавчо встановлених податків. Так, у США від усіх відомих вугільним корпораціям професійних факторів (наприклад, легеневі захворювання від дихання вугільним пилом), які небезпечні для життя, щорічно вмирає понад 100 тис. осіб. Це характерно для економіки України 90-х XX ст. — початку XXI ст. і є ознакою тіньової економіки; г) створенням фіктивних фінансових трастів та інших фінансових інститутів, які "витягують" гроші зі значної кількості довірливих вкладників; д) виготовленням товарів і наданням послуг, які загрожують життю і здоров'ю значної кількості людей (наркобізнес, торгівля зброєю та ін.), торгівлею дітьми, «живим товаром»; е) вивезенням капіталів за кордон (щорічно з Україні в середині 90-х вивозилося бл. 6 млрд дол.); ж) масовим розкраданням державної власності в процесі її роздержавлення і приватизації, що є типовим для Росії, України, інших країн СНД, в менших масштабах — для розвинених країн світу, які стали на такий шлях; з) фальсифікацією торгових марок, обважуванням, обраховуванням споживачів та іншими видами шахрайства; к) негативними аспектами діяльності монополій. Ці та інші незаконні способи збагачення П. в Україні вступають в антагоністичну суперечність з інтересами суспільства, підривають його економічну могутність і суверенітет. Водночас таким діям П. значною мірою сприяє нераціональна політика держави (зокрема, надмірний податковий тягар), недосконале законодавство. Тому постає необхідність формування нового покоління П., які дотримуватимуться морально-етичних норм підприємництва, наслідуватимуть позитивні риси П. розвинених країн; прийняття досконалого законодавства; провадження виваженої економічної політики держави. Водночас в Україні 2005 налічувалося бл. З млн дрібних П., які сплачували податки за спрощеною процедурою, а їх інтереси здебільшого узгоджувались з інтересами суспільства.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити