Економічний енциклопедичний словник

Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення хоче працювати, але не може знайти роботу, стає надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. У політекономічному аспекті Б. означає виробничі відносини між протилежними класами і державою з приводу економічного відчуження частини працездатного населення від власності на робочу силу та її відтворення на звуженій основі. Безробітними у розвинених країнах визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку й трудового доходу, зареєстровані в державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу. Вони здатні до праці, готові працювати, але не отримують від служби зайнятості належної роботи, яка відповідає їх професійній підготовці, стажу, досвіду тощо. Вперше Б. з'явилося у Великобританії на початку XIX ст. Проте до кінця століття не було масовим, зростало лише в період економічних криз. У XX ст. Б. стає масовим і хронічним, охоплюючи економіку розвинених країн навіть у фазі пожвавлення й піднесення. У США в 1920-1929 Б. становило 2,2 млн., а в 1930 — 1939 близько 10 млн. осіб. Найлогічнішим є пояснення Б. (головної його причини) загальним законом капіталістичного нагромадження та законом капіталістичного народонаселення, оскільки вони пояснюють як причини з боку технологічного способу, так і з боку суспільної форми (відносин економічної власності). Так, прогрес техніки зумовлює швидше зростання попиту на засоби виробництва, ніж на робочу силу. Таким поясненням обмежується технологічна теорія Б. Але його недостатньо, бо в гуманістичному суспільстві звільненим працівникам надавалась би гарантія працевлаштування в інших сферах та галузях, для зайнятих — скорочувався б робочий день, не було б подвійної зайнятості (на двох чи більше роботах), надурочних робіт тощо. Тому це пояснення доповнюється характеристикою з боку суспільної форми — умовами конкурентної боротьби, особливостями капіталістичного нагромадження, за якого Б. необхідне, оскільки, наприклад, в період піднесення виникає додатковий попит на робочу силу, і резервом для задоволення цього попиту стає масове Б. Воно також є важливим фактором тиску на зниження заробітної плати. Б. зумовлюється не однією (хоч і головною) причиною, а їх комплексом: структурними змінами в економіці; нерівномірністю розвитку продуктивних сил у господарстві держави загалом, окремих його галузях; пошуком працівниками нових робочих місць для отримання більшої зарплати, змістовнішої роботи та ін. К.Маркс розрізняв поточне, аграрне і застійне перенаселення. Поточне породжують структурні, технологічні зміни в економіці, кризи над - і недовиробництва та ін. Безпосередньою причиною їх Б. є перевищення пропозицією робочої сили її попиту внаслідок нерівномірного й диспропорційного розвитку продуктивних сил у різних сферах, галузях і регіонах. Найчастіше аграрне перенаселення спричинене недостатньою кількістю робочих місць у містах і змушує сільських працівників, залишаючись у селі, підробляти в місті, оскільки доходів від праці в селі недостатньо для нормального існування. Таке Б. надзвичайно поширене в Україні. Застійне перенаселення характеризується нерегулярністю зайнятості окремих категорій населення (сезонні роботи, надомна праця). Нижчим прошарком цієї категорії Б. є паупери (непрацездатні й ті, що тривалий час не можуть знайти роботу). Б. завдає значних економічних збитків державі. За оцінками експертів, збільшення Б. на 1 % спричиняє втрати річної продукції більш як на 2%. На безробітних це чинить значний психологічний тиск, збільшує кількість захворювань, призводить навіть до трагічних випадків. Крім того, значна кількість безробітних припинила пошуки роботи, втративши надію знайти її. У країнах, що розвиваються, понад 800 млн. безробітних. У 1999 з приблизно 3 млрд. працездатного населення планети повністю безробітними були 150 млн. осіб, частково безробітними — майже 900 млн. осіб. В Україні 2003, за методологією МОП, безробітні становили 9,1% економічно активного населення, 2000 — 11,7%; в країнах ЄС 2001-2003 — 8,3%. Існують такі види Б.: 1) фрикційне (пов'язане з плинністю робочої сили і переходом від одного виду діяльності до іншого); 2) структурне (Б. за наявності вакантних робочих місць внаслідок професійної невідповідності, географічної віддаленості місця роботи, недостатньої професійної підготовки тощо); 3) технологічне (витіснення працівників внаслідок упровадження нової, як правило, автоматизованої техніки й технології); 4) сезонне (працевлаштування протягом певного періоду, як правило, в сільському господарстві); 5) технологічне (скорочення зайнятості внаслідок упровадження нової техніки); 6) організаційне (зростання кількості безробітних внаслідок поліпшення організації та управління). Внаслідок масового Б. в Україні до 2003 лише економічні втрати становили понад 200 млрд. грн.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.