Економічний енциклопедичний словник

Потенціал природно-ресурсний — сукупність природних умов, ресурсів (їх запасів і джерел) — наявних і тих, які можуть бути мобілізовані з удосконаленням техніки, технології і соціально-економічних відносин суспільства, а також здатність їх раціонально добути та використати для виробництва економічних благ і забезпечення потреб національної економіки. У політекономічному контексті П.п.-р. — це відносини економічної власності між людьми з приводу видобування і привласнення природних ресурсів та їх використання у поєднанні з природними умовами в усіх сферах суспільного відтворення. Основними елементами П.п.-р. є ресурсний потенціал землі і земельних угідь, корисних копалин, водних багатств, лісів, рослинного і тваринного світу. Україна володіє найбільшим у світі потенціалом земельних угідь. Так, за даними ООН, на чорноземах нашої країни можна виростити продукцію, якою можна прогодувати 1 млрд населення. У широкому розумінні П.п.-р. включає потенціал мікро- і макросвіту, органічної і неорганічної природи, космічного простору і всесвіту. Зокрема, в недалекому майбутньому зростатиме роль ноосфери (див. Вернадський В.), в межах якої найвищого рівня досягне розвиток особистості. На думку провідних учених, у XXI ст. будуть формуватись нове планетарно-глобальне інституційне середовище та відповідна світова ноосфера економіки. Включення ноосфери до П.п.-р. в широкому розумінні зумовлено тим, що природа охоплює все придатне для життя людини зовнішнє середовище.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити