Економічний енциклопедичний словник

Принципи християнської економіки — сукупність вихідних положень і основ християнського вчення щодо розвитку господарства, в яких відображені базисні закономірності взаємодії праці та власності, цінності праці, роль віри, релігії в діяльності людини, колективу та суспільства, розвитку особистості. До таких принципів належать: 1. Необхідність праці всіх членів сім'ї, а отже, усіх членів суспільства. Згідно з цим принципом, "хто не працює, той не їсть". Уперше він був сформульований у Новому Заповіті. Щоб реалізувати цей принцип, господарська політика держави (як це випливає із Старого Заповіту), зусилля будь-якого державного діяча повинні спрямовуватися на задоволення щоденних потреб людей, в т.ч. забезпечення їх роботою. В Новому Заповіті головним завданням християнства вважається виконання за будь-яких умов творчої роботи, спрямованої на вдосконалення світу. 2. Органічне поєднання праці і власності. Це означає, що християнство засуджує не багатство, нажите чесною працею, а багатство, здобуте неправедним шляхом (порушенням морально-етичних принципів взаємовідносин між людьми, привласненням чужої праці), яке, до того ж, нерозумно використовується — марнотратно, лише для особистого споживання. Згідно з християнськими цінностями, таке багатство повинно використовуватись для подання милостині, безвідсоткових позик тим, кому вони потрібні. Православна віра вважає аморальним розкішне життя одних за тяжкого становища інших. Саме така ситуація склалася в Україні та деяких інших країнах СНД, де кланово-номенклатурна еліта збагатилась на розкраданні державної власності. Втіленню в життя принципу органічного поєднання праці і власності значною мірою перешкоджає наявність у більшості країн світу отриманих у спадок величезних багатств. За даними П.Самуельсона, з 500 найбагатших людей світу майже половина отримала свої гроші у спадок. Передання багатства у спадок, особливо нажитого неправедним шляхом, є, згідно з Євангелієм, аморальним вчинком. 3. Рівноправність усіх типів власності (приватної, колективної і державної), їх священний характер втілений передусім в одній з моральних заповідей — "не вкради". 4. Впровадження високих ставок прогресивного оподаткування. В Україні, незважаючи на неправедний характер нажитого олігархами багатства, максимальна ставка подоходного податку встановлена в розмірі 40%, а з 2004 знижена до 13%. 5. Необхідність запровадження еквівалентних відносин у процесі обміну, ділові відносини між продавцем і покупцем у цій сфері (як і в інших) будуються за правилом: "як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними". Великим гріхом вважається, зокрема, обман покупців. Чесність у стосунках з партнерами проповідують протестантизм і православ'я. В католицизмі цей принцип розвинув у своєму вченні Фома Аквінський, який висунув ідею "справедливої ціни" (див. Фома Аквінський). 6. Справедлива винагорода за працю та відсутність обману найманого персоналу. Католицизм у зв'язку з цим проголошує право на "справедливу" заробітну плату, на привласнення найманими працівниками частини продукту, отриманого внаслідок зростання продуктивності праці, на обмеження тривалості робочого дня, поліпшення умов праці тощо. Отримання "справедливої заробітної плати" (тобто на рівні вартості робочої сили та за результати праці) є однією з найактуальніших проблем для України, де вартість товарів і послуг сягає рівня світових цін, а оплата праці робочої сили більшості найманих працівників перебуває на рівні найменш розвинених країн світу. 7. Принцип "не строгої прибутковості", тобто відмови від жорсткого торгу з метою обов'язкового привласнення прибутків, недопустимості заради цього обману постачальників, ділових партнерів, найманих працівників, покупців. Дотримуючись таких принципів, суб'єкт господарювання отримає більше земних благ, ніж у разі їх порушення. Водночас протестантська віра виправдовувала процес накопичення матеріального багатства, наголошувала на необхідності постійних капіталовкладень, в т.ч. за рахунок заощаджень, оскільки це зміцнює дух підприємництва, капіталістичну конкуренцію, які, на думку М.Вебера, сприяли виникненню і розвитку буржуазного ладу. Економіка, побудована лише на гонитві за матеріальними благами та цінностями, за привласненням максимальних прибутків, на присвоєнні чужого (а отже, на експлуатації), супроводжується водночас поневоленням, втратою духовної свободи, не є моральною. 8. Необхідність добиватись рівності (але не зрівнялівки), справедливості, співпраці, співробітництва, суспільної кооперації, колективних дій, дотримання загальнолюдських норм моралі. Ці вимоги постійно повторюються не лише у посланнях вищого керівництва різних християнських релігій, а й у працях філософів, соціологів і представників інших наук. Так, один із авторів теорії постіндустріального суспільства американський соціолог Д.Белл стверджує, що релігія є одним з найважливіших чинників взаємодії людини з навколишнім світом, а соціалізація людини за всебічного розвитку її індивідуальних здібностей повинна постійно поглиблюватись, що засвідчуватиме зростання солідарності людей заради їх виживання.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити