Економічний енциклопедичний словник

Прискорена амортизація — амортизація, яка передбачає штучне прискорення нагромадження суми амортизаційних відрахувань протягом перших років або всього амортизаційного періоду порівняно з реальними темпами втрати засобами праці своєї вартості та споживної вартості. Оскільки суми амортизаційних відрахувань не оподатковуються, П.а. стимулює інвестиційний процес та оновлення засобів праці. Водночас упродовж періоду використання П.а. зростає собівартість товарів і послуг внаслідок того, що засоби праці переносять більшу частину своєї вартості на новостворений продукт. П.а. ефективна здебільшого для рентабельних підприємств, оскільки в цей час знижуються прибуток і податок на них, а отже, це дає підприємству пільги під час введення й експлуатації нових машин, верстатів і обладнання, стимулюючи швидше оновлення та інвестиції. Проте період використання П.а. на підприємстві повинен бути оптимальним, щоб не перевищити раціональних термінів експлуатації певних засобів праці. До їх списання за умови дотримання норм і правил нарахування П.а. економічно доцільно застосовувати порядок переоцінки вартості засобів праці. При цьому використовуються рівномірний, спеціальний (метод суми чисел, метод залишку та ін.) та комбінований (поєднання перших двох) способи списання. Важливо також враховувати темпи інфляції, наявності своєчасної переоцінки засобів праці тощо. Так, у США з 1986 використовується метод залишку, що зменшується за подвійною нормою, у Франції — за нормою 1,5, подвійною та потрійною. Середня норма амортизації для устаткування у США 90-х становила понад 13%, для будівель і споруд — 3,7%. В Україні з 1977 для різних груп основних фондів використовувались неоднакові норми амортизації: для будівель і споруд, передавальних механізмів — 5%; для автомобілів, офісних меблів, конторського устаткування, інформаційних систем тощо — 25%, для інших основних фондів — 15%. При цьому для останньої групи фондів, придбаних після 1.07.1997, дозволялось у перший рік списувати 15% їх первинної вартості, другий — ЗО, третій — 20, четвертий — 15, п'ятий — 10, шостий — 5, сьомий — 5%. Нарахування амортизації основних об'єктів першої групи відбувається доти, поки залишкова вартість не досягне 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, після чого її повністю відносять на витрати підприємства; другої і третьої групи — поки балансова вартість не дорівнюватиме нулю. При цьому використовується метод залишку, який зменшується, що зумовлено збільшенням річних норм амортизації в середньому у 2—5 разів. Проте з 1999 підприємства змушені відраховувати 10% амортизаційних відрахувань (такі відрахування мали місце і в окремі попередні роки) до державного бюджету незалежно від їх фінансового стану, що погіршує процес накопичення фінансових ресурсів і впровадження нової техніки.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити