Економічний енциклопедичний словник

Прогнозування екологічне — науково обґрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів планетарних природних ресурсів та ін.), регіональні (охоплюють окремі регіони світового господарства і стосуються окремих природних ресурсів, стану довкілля та ін. у межах окремих регіонів) та національні (охоплюють проблеми екології певної країни, в т.ч. окремих її регіонів) види П.е. Для їх реалізації спочатку розробляють відповідні методи збирання, накопичення та обробки інформації про стан навколишнього середовища; відтак здійснюється комплексна оцінка його якості та основних тенденцій зміни цієї якості, після чого обґрунтовують моделі прогнозування стану середовища на близьку і віддалену перспективи, а вже на цій основі розробляють конкретні механізми оптимального управління та контролю за взаємодією людини з природою. На основі таких прогнозів були, зокрема, ухвалені рішення про регулювання обсягів викидів шкідливих речовин в Кіото 2005 (див. Кіотський протокол).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити