Економічний енциклопедичний словник

Регулювання обігу електронних грошей — комплекс заходів держави та наддержавних органів, спрямованих на регламентацію випуску електронних грошей, діяльність емітентів у цій сфері та обґрунтування загальних принципів функціонування і розвитку електронних платіжних систем. У межах ЄС Р.о.е.г. передбачає, по-перше, встановлення мінімальних вимог щодо обсягу початкового капіталу емітента, який становить 1 млн євро, а обсяг їхніх власних ресурсів не повинен перевищувати 2% поточних зобов'язань (або середнього обсягу загальних фінансових зобов'язань за останні 6 місяців); по-друге, емітенти таких грошей повинні інвестувати кошти в обсязі, не меншому за їхні відповідні фінансові зобов'язання в активи з не нульовим ризиком і високим ступенем ліквідності, або в поточні депозити, які зберігаються у кредитних інститутах центральних банків, а також інші високоліквідні боргові інструменти, що відповідають вимогам різних директив Комісії ЄС; по-третє, емітенти зобов'язані щорічно не менше двох разів надавати контрольним органам інформацію щодо обсягів власного капіталу, фінансових зобов'язань та активів, пов'язаних з емісією електронних грошей; по-четверте, емітенти електронних грошей повинні безоплатно забезпечувати їх повернення на вимогу тримачів у формі готівки або депозитного переказу на банківський рахунок (крім плати за такий переказ). Водночас директива ЄС не поширюється на ті види електронних грошей, які не стають повноцінним засобом обміну (наприклад, на невеликій кількості підприємств). При цьому в окремих країнах — членах ЄС існують відмінності у визначенні емітентів таких грошей, а отже, виконання ними директив ЄС. Так, у Німеччині і Франції такі емітенти характеризуються як різновид кредитних інститутів, а у Великобританії та Швеції — як організації, які випускають такі засоби платежу на підставі виданої їм ліцензії. Внаслідок цього електронні гроші в одних країнах не визнаються і новою формою грошей і до них застосовуються помірковані засоби регулювання, а в інших їх відносять до депозитів, а тому застосовують жорсткіші методи регулювання, а загалом останнє вважається сферою банківського регулювання. У США Р.о.е.г. певною мірою здійснюється на рівні ФРС, Федеральної корпорації зі страхування депозитів та ін. Так, ФРС вважає, що емісія таких грошей не повинна обмежуватись кредитними інституціями, а згідно з Законом "Про уніфікацію грошових послуг", відповідні органи повинні уніфікувати регулювання бізнесу у сфері грошових послуг по всій країні. Зокрема, при здійсненні платежів через інтернет такі органи повинні визначати, коли певний тип грошової вартості приймається у широких масштабах, а отже, вважається засобом обміну. Загалом електронні гроші розглядаються урядом як новий тип послуг, що має спільні з дорожніми цінами і грошовими переказами властивості. Тому уряд США делегував регулювання емітентів електронних грошей на рівень штатів. Зміна методів Р.о.е.г. у майбутньому значною мірою залежатиме від обґрунтованого визначення їх сутності за умов інформаційної економіки, зокрема, існування в них грошової вартості.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити