Економічний енциклопедичний словник

Валютна політика — комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В.п. — елемент державної економічної політики, безпосередньо пов'язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В.п. Поточна В.п. — повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку для забезпечення нормального функціонування валютної системи (національних і міжнародної), підтримання рівноваги платіжних балансів. Основні форми поточної В.п.: облікова (дисконтна) і девізна. Облікова здійснюється через зміну відсоткової ставки центрального банку за кредит для впливу на валютний курс. Девізна В.п. здійснюється через валютну інтервенцію, посилення або послаблення валютних обмежень, валютного субсидіювання й диверсифікації валютних резервів. Головним засобом девізної В.п. є валютна інтервенція. Довготермінова В.п. передбачає довготермінові заходи структурного характеру в поступовій зміні валютного механізму. її найважливішими методами є міждержавні переговори й угоди в межах МВФ, на регіональному рівні (наприклад, у межах ЄС) та проведення валютних реформ. Зміни у валютному механізмі — це зміни в порядку проведення міжнародних розрахунків, у використанні золота, резервних валют і міжнародних платіжних засобів, у режимі валютних паритетів і курсів, структурі й функціях МВФ та інших організацій тощо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити