121 усна тема з англійської мови - Валігура Ольга 2003

Outstanding people of Ukraine, Great Britain and the USA
Oliver Cromwell - one of the great britons \ Олівер Кромвель - один із визначних британців

One of the chief threads1 that make up the pattern of English history, a thread that runs through it from the earliest times almost to our present day, is the struggle between the king and the people (or the Parliament) to decide which should be supreme 2 At first and for many centuries the king was all-powerful, but gradually his powers were reduced3 and those of Parliament built up until now it is the Parliament that, in all but name, is the chief power in the land. And in this long struggle one of the most decisive moments4 came in the seventeenth century.

The actual fighting in the Civil War5 broke out in 1642. There were two forces which struggled one against another: the Parliamentarians and the Royalists.6 At first the tide7 of battle went completely againstthe Parliamentary forces, and they were hopelessly defeated in almost every battle.

The Royalists were more attractive than the Parliamentarians. They had learning courtesy8 and good manners. They loved poetry and music and art. Their long curled hair and gaycoloured clothes were the outward expression of an inward gaiety and love of the beautiful.

The Parliamentarians had none of this charm: their dress was plain and colourless; their hair was cut close — the Royalists called them «Roundheads».9 To them all pleasures, even the most innocent,10 were sinful11 things. They

scorned12 learning and art; they were bitterly intolerant13 of the opinions of their enemies and the pleasures of their friends.

They were mostly Puritans, men who wanted a simpler and plainer form of religion. But courage14 and religious faith15 alone are not enough to win battles. Leadership and training are necessary too, and it was the hour — the darkest hour for the Royal Forces — that brought the man, Oliver Cromwell.

Cromwell was a country gentleman, a farmer of Huntingdonshire, with no desire to be known in the world. He had wanted to leave England and find a new home in America, but the king had forbidden him to leave England. He had been in Parliament, a rough,16 ungraceful figure, unskilful as a speaker but known for his strength of character and his deep sincerity17 and religious feeling. Cromwell saw that if the Parliament army was to be victorious it mustn’t only be as fearless and as full of faith in its own cause as the Royalists were in theirs.

He went to the eastern counties18 and gathered soldiers there, men specially picked for their courage, strength, horsemanship and religious feeling. He trained his men in complete obedience,19 filled them with the desire to fight for freedom, Parliament and religion.

Several battles were won by the Parliamentarians, and finally at Naseby, 1645, the king’s forces were completely defeated. Cromwell was now leader of the whole Parliamentary forces; the king’s army was scattered20 and the king was found guilty and sentenced to death.21

Cromwell now became the ruler of England, not as king but as «Lord-Protector of the Commonwealth», and for ten years he ruled England firmly but well.

ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ — ОДИН ІЗ ВИЗНАЧНИХ БРИТАНЦІВ

Однією з основних ланок, які утворюють візерунок англійської історії, ниткою, що проходить крізь історію від найдавніших часів і майже до сьогодення, є боротьба між королем і народом (чи Парламентом) із приводу того, хто головніший. Спочатку та і протягом століть, король мав необмежену владу, та поступово його влада слабшала, а влада парламенту— зміцнювалася, і дотепер саме Парламент є основною силою в державі. І в цій довгій боротьбі один із вирішальних моментів відбувся в XVII столітті.

Фактично ця боротьба розпочалася в 1642 році Громадянською війною. У ній дві сили боролися одна проти іншої: парламентарі та роялісти Спершу перебіг битв свідчив про повну поразку парламентарів, і вони безпорадно зазнавали розгрому майже у кожній битві.

Роялісти були більш привабливими ніж парламентарі. Вони були ввічливими та володіли хорошими манерами. Вони любили поезію, музику і мистецтво їхнє довге, хвилясте волосся і строкатий одяг були зовнішнім вираженням внутрішньої веселості і любові до прекрасного.

Парламентарі не володіли жодною з перелічених рис: їхній одяг був простим та безбарвним, волосся було коротко підстрижене — роялісти називали їх «круглоголовими». Для них усі життєві задоволення, навіть самі невинні, здавалися гріховними. Вони зневажали навчання і мистецтво. Вони були надзвичайно нетерпимими до думок і поглядів своїх ворогів і до задоволень друзів.

Здебільшого вони були пуританами, людьми, які вимагали спрощеної форми релігії. Але самої відваги і релігійної віри недостатньо, щоб перемагати в битвах. Необхідно мати хороше керівництво та проводити військові тренування. Коли до влади прийшов Олівер Кромвель, для військ роялістів настали найгірші часи.

Кромвель був сільським жителем, фермером із Хантінгдоншнру, який не мав на меті прославитись на весь світ. Він хотів покинути Англію і поселитися в Америці, але король заборонив йому залишати країну. Він був у Парламенті грубою, незграбною фігурою, невправним промовцем, але знаним за силу характеру, глибоку щирість і релігійні переконання. Кромвель розумів, що якщо Парламентська армія повинна перемогти, то їй необхідно бути такою ж безстрашною і непохитною в своїх переконаннях, як роялісти були непохитними у своїх.

Він поїхав у східні графства і там зібрав солдат, особливо підбирав чоловіків, що відзначалися мужністю, силою, вправністю їзди верхи та релігійними переконаннями. Він тренував своїх людей у цілковитому послуху, наповнював їх бажанням боротьби за свободу, Парламент і релігію.

У декількох битвах парламентарі перемогли, і нарешті в 1645 році біля Насебі, сили короля були остаточно розгромлені. Кромвель тепер став лідером усіх парламентських військ королівська армія порозбігалася, а самого короля було визнано винним і засудженим до страти.

Кромвель став правителем Англії, не королем, а «Лордом-протектором Співдружності». Протягом десяти років він правив Англією твердо і впевнено.

1. thread — нитка

2. supreme [sju:prι:m] — головний, панівний

3. to be reduced — зменшуватись

4. decisive moment—вирішальний момент

5. Civil War— громадянська війна

6. Royalists — роялісти (ті, що підтримували короля)

7. tide — перебіг

8. courtesy ['kə:tsι] — ввічливість

9. "Roundheads» — «Круглоголові»

10. innocent — невинний, чистий

11. sinful — гріховний

12. scorn — ставитись із презирством, зневажати

13. to be bitterly intolerant — бути надзвичайно нетерплячим

14. courage ['kʌriʤ] — відвага

15. faith [feιθ] — віра

16. rough — грубий

17. sincerity — щирість

18. county — графство

19. complete obedience — цілковитий послух, підкорення

20. scatter — розбігатись

21. to be sentenced to death — бути засудженим на страту

Questions

1. When did the Civil War break out in England?

2. What forces took part in it?

3. Who was Oliver Cromwell?

4. How did he train his men?

5. He became the ruler of England, didn’t he?

6. Why we can call him a great Briton?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити