435 тем з англійської мови

Lesia Ukrainka

 

Lesia Ukrainka or Larysa Kosach was born on February 25, 1871 in Novograd-Volynsky. Her father, a very educated man, knew literature very well. Petro Antonovich liked to read to his children the works by Pushkin, Shevchenko, Gogol, Marko Vovchok and especially tales and satirical stories by Saltykov-Schedrin. There were six children in the family and Lesia looked like her father most of all.

Lesia's mother, Olga Petrivna, was a writer, known by the literary name Olena Pchilka. Many writers, painters, musicians gathered very often in their house. The poet and dramatist M. P. Starytsk, the composer N. V. Lysenko, the famous Ukrainian writer Ivan Franko were among them. From her childhood Lesia heard different discussions about the forte of the Ukrainian people, about the ways Ukrainian literature was developing.

When Lesia was four years old she learned to read and at the age of nine she wrote her first poem «Hope». In spring 1881 Lesia's mother with her children came to Kyiv. A home teacher was invited for the children here. Lesia learned to play the piano and made a great success. But at the age of 13 she fell ill.

The first signs of tuberculosis appeared on her left arm. The girl had to stop her studies with her teacher and the lessons of music. In October 1883 she was undergone the Operation. At that time the book became her friend and her teacher. She read a lot, studying literature, art, history, geography and foreign languages: French, German, Latin, English, Italian, Polish, Spanish.

There were no Ukrainian magazines in Kyiv at that time and the first poem of the 13-year old girl appeared in Lviv magazine «Zoria». It was her poem «Lily of the Valley». At that time she took her literary name Lesia Ukrainka to show her living in Ukraine.

In spite of the operation and the treatment her illness progressed. She spends much time in hospitals in Kyiv and abroad. She writes a lot. Her poems begin to appear in magazines and newspapers.

The young poetess was fond of revolutionary verses of the great Ukrainian poet T. Shevchenko. She carried her love to his poetry through her whole life. And in her poetry Lesia Ukrainka continued the thoughts of T. Shevchenko.

At the beginning of 1913 she returned to her Motherland, to Ukraine and for the last time she stayed in Kyiv. The Ukrainian community organised a ceremonial meeting for the great poetess.

Lesia Ukrainka died on August 1, 1913. «The man is dying — People are immortal and the Poet is immortal, his songs are the trembling of the heart of his people».

M. Gorky wrote. These words are applied to all folk poets and in Ukrainian literature especially to Taras Shevchenko, Ivan Franco and Lesia Ukrainka.

 

Questions:

1. When was Lesia Ukrainka born?

2. When did she learn to read?

3. When did Lesia and her mother come to Kyiv?

4. Where did her first poem appear?

5. Whose thoughts did L. Ukrainka continue in her verses?

 

Vocabulary:

forte — сильна сторона (в людині)

to make a success — досягти успіху

to fall ill — захворіти

tuberculosis — туберкульоз

to defeat — вразити

to be undergone — зазнавати

 

Леся Українка

 

Леся Українка, або Лариса Косач, народилася 25 лютого 1871 року в Новгороді-Волинському. Її батько, дуже освічений чоловік, добре знав історію. Петро Антонович любив читати своїм дітям твори Пушкіна, Шевченка, Гоголя, Марка Вовчка, а особливо казки і сатиричні оповідання Салтикова-Щедріна. У родині було шестеро дітей, і Леся була більше за всіх схожа на свого батька.

Мати Лесі, Ольга Петрівна, була письменницею, відомою під літературним псевдонімом Олена Пчілка. У їхньому домі часто збиралося багато письменників, художників, музикантів. Серед них були поет і драматург М. П. Старицький, композитор М. В. Лисенко, відомий український письменник Іван Франко. З дитинства Леся чула різні дискусії про могутність українського народу, шляхи розвитку української літератури.

Коли Лесі було чотири роки, вона навчилася читати, а в дев'ять років написала свій перший вірш «Надія». Навесні 1881 року мати Лесі переїхала з дітьми до Києва. Тут діти навчалися вдома. Леся навчилася грати на фортепіано й досить успішно. Але в 13 років вона захворіла.

Перші ознаки туберкульозу проявилися на її лівій руці. Дівчинці довелося припинити заняття з учителем і залишити уроки музики. У жовтні 1883 року їй зробили операцію. У цей час книга стала її другом і вчителем. Вона багато читала, вивчала літературу, мистецтво, історію, географію, іноземні мови: французьку, німецьку, латинську, англійську, італійську, польську, іспанську.

Тоді в Києві не було українських журналів, і перший вірш тринадцятирічної дівчинки з'явився у львівському журналі «Зоря». Це був вірш «Конвалія». У цей же час вона взяла собі псевдонім Леся Українка, підкресливши те, що вона жила на Україні.

Незважаючи на операцію та лікування, її хвороба прогресувала. Вона проводить тривалий час у лікарнях Києва і за кордоном. Вона багато пише. Її вірші починають з'являтися в журналах і газетах.

Молодій поетесі подобалися революційні вірші видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Через все своє життя вона пронесла любов до його поезії. У своїх віршах Леся. Українка продовжувала розвивати ідеї Т. Г. Шевченка.

На початку 1913 року вона повернулася на Батьківщину, на Україну і востаннє зупинилася в Києві. Українське товариство організувало урочисту зустріч на честь великої поетеси.

Леся Українка померла 1 серпня 1913 року. М. Горький написав: «Людина помирає — народ безсмертний і поет безсмертний; його пісні — це трепет серця його народу», Ці слова можуть бути сказані про всіх народних поетів, а в українській літературі особливо про Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесю Українку.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити