Розв’язання вправ та завдань до підручника «Хімія» О. В. Григоровича 7 клас - 2015 рік
ТЕМА IІ. ВОДА
§ 20. Застосування кисню
Завдання для засвоєння матеріалу
№ 1. 3Fe + 2O2 = Fe3О4 — залізна окалина.
№ 2. 2С2Н2 + 5O2 = 4СO2 + 2Н2O
ПРАКТИЧНА РОБОТА 1
Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я
Мета. Вивчити правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, навчитися їх виконувати. Здобути прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Вивчити будова полум’я та навчитися правильно проводити нагрівання.
Обладнання: спиртівка, сірники, лабораторний штатив, набір хімічного посуду.
Дослід 1. Будова лабораторної спиртівки
|
Що робили |
Пояснення |
|
1. Спиртівка є нагрівальним приладом. Вона складається з товстостінного скляного резервуару, який заповнюється спиртом, і ковпачка. У спирт занурюється ґніт, виготовлений зі скручених ниток. Ґніт утримується в отворі резервуару спеціальною трубкою з диском. Іноді спиртівка має спеціальну підставку з товстого дроту. 2. Спирт просочує ґніт, піднімаючись ним угору, і випаровується з його кінця. Випари спирту можна підпалити сірником або скіпкою. 3. Щоб загасити спиртівку, слід надягнути на неї ковпачок. |
1. Не можна запалювати спиртівку від полум’я іншої спиртівки, оскільки в цьому випадку спирт може розлитися і спалахнути. 3. Ковпачок перекриває доступ повітря. Дути на полум’я спиртівки не можна. |
Дослід 2. Вивчення будови полум'я
|
Що робили |
Пояснення |
|
1. Запалили спиртівку й уважно роздивилися її полум’я. 2. Внесли у верхню частину полум’я скіпку. 3. Внесли у нижню частину полум’я іншу скіпку. 4. Зробимо висновок. |
1. Полум’я неоднорідне. Воно має три зони: • темна; • нижня — найхолодніша; • середня — найяскравіша частина полум’я, її температура вища, ніж у темній зоні; • верхня частина полум’я — з найвищою температурою. 2. Вона загорілася швидко, тому що ця частина має найвищу температуру. 3. Скіпка не загорілася, вона обвуглилася на межі середньої та верхньої зон. 4. Нагрівання потрібно проводити у верхньої частині полум’я, де найвища температура. |
Дослід 3. Вивчення лабораторного посуду
|
Лабораторний посуд |
Використання |
|
1. Шпатель |
для набирання сипучих речовин |
|
2. Ступка |
для подрібнення твердих речовин, |
|
3. Мірний циліндр |
для вимірювання об’єму рідини |
|
4. Порцелянова чашка |
для випарювання рідин |
Дослід 4. Робота з лабораторним штативом
|
Що робили |
Пояснення |
|
Ознайомилися з будовою лабораторного штатива. Виконали такі дії: • угвинтили стержень у підставку; • закріпили муфти на стержні штатива; • закріпили в одній муфті тримач, а в іншій — кільце; • закріпили пробірку вертикально у тримачі; • пересунули вгору по стержню муфту з тримачем; • закріпили пробірку під кутом 45°; • поставили на кільце штатива порцелянову чашку; • зняли порцелянову чашку, поклали на кільце штатива вогнетривку сітку і поставили на неї хімічний стакан; • повернули посуд на місце, розібрали штатив. |
1. Підставку виготовляють з чавуну, тому лабораторний штатив важкий і досить стійкий. Підставка забезпечує стійкість штативу. 2. На стержні за допомогою муфт кріпляться металеві тримачі (лапки) або кільця. У лапках нерухомо закріплюють пробірку або колбу. 6. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів. 7. На кільця можна ставити хімічні стакани чи колби з термостійкого скла, чашки для випарювання. 9. Після виконання дослідів необхідно прибирати робоче місце. |
Висновки
Для проведення хімічних експериментів необхідний лабораторний посуд, який потрібно правильно використовувати. Для нагрівання рідини використовують нагрівальний прилад — спиртівку. При використанні спиртівки необхідно дотримуватися правил:
• не можна запалювати спиртівку від полум’я іншої спиртівки;
• не можна хилити спиртівку;
• щоб загасити спиртівку, слід надягнути на неї ковпачок.
Вивчили будову полум’я, з’ясували, що нагрівання потрібно проводити у верхньої частині полум’я, де найвища температура. Навчилися прийомам поводження з лабораторним штативом, вивчили його призначення.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
(стор. 50).
Розділення неоднорідної суміші
Обладнання: нагрівальний прилад, сірники, лабораторний штатив із кільцем та муфтою, скляна паличка, хімічні склянки, мірний циліндр, лійка, порцелянова чашка, шпатель або ложечка, фільтрувальний папір.
Реактиви: кухонна сіль, пісок, вода.
Правила безпеки:
• пригадайте правила роботи з нагрівальними приладами;
• пригадайте правила безпеки при нагріванні.
Хід роботи
|
Що робили |
Спостереження |
Висновки |
|
1. У хімічну склянку шпателем помістили трохи (1—2 шпателі) суміші кухонної солі з піском і додали мірним циліндром 30-50 мл води. Скляною паличкою ретельно перемішали суміш до повного розчинення солі. |
Сіль розчинилася у воді, пісок опустився на дно склянки. |
Метод оснований на властивостях компонентів суміші. |
|
2. Склали фільтр із фільтрувального паперу і відфільтрували пісок. |
На фільтрі залишився пісок, у фільтрати залишився розчин солі у воді. |
Пісок не розчинився у воді. |
|
3. Зібрали прилад для випарювання. Використовуючи скляну паличку, перелили фільтрат у порцелянову чашку. Запалили спиртівку і випарили воду. |
На дні чашки залишилася чиста сіль. |
Вода при нагріванні випаровується. |
Висновки
Для розділення суміші використали методи: відстоювання, фільтрування, випаровування. Ці методи для розділення суміші солі й піску використовували, спираючись на властивості компонентів суміші, а саме: солі — розчинятися у воді, річкового піску — не розчинятися у воді.