Розв’язання вправ та завдань до підручника «Хімія» О. В. Григоровича 7 клас - 2015 рік

ТЕМА IІ. ВОДА

§ 20. Застосування кисню

Завдання для засвоєння матеріалу

1. 3Fe + 2O2 = Fe3О4 — залізна окалина.

2.2Н2 + 5O2 = 4СO2 + 2Н2O

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я

Мета. Вивчити правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, навчитися їх виконувати. Здобути прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Вивчити будова полум’я та навчитися правильно проводити нагрівання.

Обладнання: спиртівка, сірники, лабораторний штатив, набір хімічного посуду.

Дослід 1. Будова лабораторної спиртівки

Що робили

Пояснення

1. Спиртівка є нагрівальним приладом. Вона складається з товстостінного скляного резервуару, який заповнюється спиртом, і ковпачка. У спирт занурюється ґніт, виготовлений зі скручених ниток. Ґніт утримується в отворі резервуару спеціальною трубкою з диском. Іноді спиртівка має спеціальну підставку з товстого дроту.

2. Спирт просочує ґніт, піднімаючись ним угору, і випаровується з його кінця. Випари спирту можна підпалити сірником або скіпкою.

3. Щоб загасити спиртівку, слід надягнути на неї ковпачок.

1. Не можна запалювати спиртівку від полум’я іншої спиртівки, оскільки в цьому випадку спирт може розлитися і спалахнути.

3. Ковпачок перекриває доступ повітря. Дути на полум’я спиртівки не можна.

Дослід 2. Вивчення будови полум'я

Що робили

Пояснення

1. Запалили спиртівку й уважно роздивилися її полум’я.

2. Внесли у верхню частину полум’я скіпку.

3. Внесли у нижню частину полум’я іншу скіпку.

4. Зробимо висновок.

1. Полум’я неоднорідне. Воно має три зони:

• темна;

• нижня — найхолодніша;

• середня — найяскравіша частина полум’я, її температура вища, ніж у темній зоні;

• верхня частина полум’я — з найвищою температурою.

2. Вона загорілася швидко, тому що ця частина має найвищу температуру.

3. Скіпка не загорілася, вона обвуглилася на межі середньої та верхньої зон.

4. Нагрівання потрібно проводити у верхньої частині полум’я, де найвища температура.

Дослід 3. Вивчення лабораторного посуду

Лабораторний посуд

Використання

1. Шпатель

для набирання сипучих речовин

2. Ступка

для подрібнення твердих речовин,

3. Мірний циліндр

для вимірювання об’єму рідини

4. Порцелянова чашка

для випарювання рідин

Дослід 4. Робота з лабораторним штативом

Що робили

Пояснення

Ознайомилися з будовою лабораторного штатива.

Виконали такі дії:

• угвинтили стержень у підставку;

• закріпили муфти на стержні штатива;

• закріпили в одній муфті тримач, а в іншій — кільце;

• закріпили пробірку вертикально у тримачі;

• пересунули вгору по стержню муфту з тримачем;

• закріпили пробірку під кутом 45°;

• поставили на кільце штатива порцелянову чашку;

• зняли порцелянову чашку, поклали на кільце штатива вогнетривку сітку і поставили на неї хімічний стакан;

• повернули посуд на місце, розібрали штатив.

1. Підставку виготовляють з чавуну, тому лабораторний штатив важкий і досить стійкий. Підставка забезпечує стійкість штативу.

2. На стержні за допомогою муфт кріпляться металеві тримачі (лапки) або кільця.

У лапках нерухомо закріплюють пробірку або колбу.

6. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.

7. На кільця можна ставити хімічні стакани чи колби з термостійкого скла, чашки для випарювання.

9. Після виконання дослідів необхідно прибирати робоче місце.

Висновки

Для проведення хімічних експериментів необхідний лабораторний посуд, який потрібно правильно використовувати. Для нагрівання рідини використовують нагрівальний прилад — спиртівку. При використанні спиртівки необхідно дотримуватися правил:

• не можна запалювати спиртівку від полум’я іншої спиртівки;

• не можна хилити спиртівку;

• щоб загасити спиртівку, слід надягнути на неї ковпачок.

Вивчили будову полум’я, з’ясували, що нагрівання потрібно проводити у верхньої частині полум’я, де найвища температура. Навчилися прийомам поводження з лабораторним штативом, вивчили його призначення.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

(стор. 50).

Розділення неоднорідної суміші

Обладнання: нагрівальний прилад, сірники, лабораторний штатив із кільцем та муфтою, скляна паличка, хімічні склянки, мірний циліндр, лійка, порцелянова чашка, шпатель або ложечка, фільтрувальний папір.

Реактиви: кухонна сіль, пісок, вода.

Правила безпеки:

• пригадайте правила роботи з нагрівальними приладами;

• пригадайте правила безпеки при нагріванні.

Хід роботи

Що робили

Спостереження

Висновки

1. У хімічну склянку шпателем помістили трохи (1—2 шпателі) суміші кухонної солі з піском і додали мірним циліндром 30-50 мл води. Скляною паличкою ретельно перемішали суміш до повного розчинення солі.

Сіль розчинилася у воді, пісок опустився на дно склянки.

Метод оснований на властивостях компонентів суміші.

2. Склали фільтр із фільтрувального паперу і відфільтрували пісок.

На фільтрі залишився пісок, у фільтрати залишився розчин солі у воді.

Пісок не розчинився у воді.

3. Зібрали прилад для випарювання. Використовуючи скляну паличку, перелили фільтрат у порцелянову чашку. Запалили спиртівку і випарили воду.

На дні чашки залишилася чиста сіль.

Вода при нагріванні випаровується.

Висновки

Для розділення суміші використали методи: відстоювання, фільтрування, випаровування. Ці методи для розділення суміші солі й піску використовували, спираючись на властивості компонентів суміші, а саме: солі — розчинятися у воді, річкового піску — не розчинятися у воді.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити