ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника П. П. Попеля - 2017 рік
Розділ 3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 28. Карбонові кислоти
205. Карбонові кислоти - похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну або кілька карбоксильних груп. На відміну від спиртів, в молекулах яких є група -ОН, молекули карбонових кислот мають групу -СООН.
206. Молярна маса етанолу становить М(С2Н5ОH) = 46 г/моль. Карбонова кислота , що мас таку саме молярну масу - мурашина кислота: М(HСООН) = 46 г/моль.
207. Процес дисоціації оцтової кислоти - на катіони Гідрогену Н+ та аніони кислотного залишку СН3СОО- відбувається внаслідок розриву ковалентних полярних зв'язків О-Н.
208. Тому, що розрив відбувається саме по зв’язку О-Н, який є більш поляризований. Відщеплення групи -ОН цілком не відбувається.
211. а) Припустимо, що змішали по 1 моль оцтової кислоти і води. Їхні маси дорівнюють:
Загальна маса розчину:
Обчислюємо масову частку оцтової кислоти в суміші:
б) Визначаємо масу оцтової кислоти у вихідному розчині:
Після додавання до розчину 20 г оцтової кислоти її маса в розчині зросте і сягне:
m(СН3СООН) = 40 г + 20 г = 60 г
Маса розчину також збільшиться на 20 г і буде становити:
m(р-ну) = 200 г + 20 г = 220 г
Обчислюємо масову частку оцтової кислоти в суміші:
в) Вміст оцтової кислоти у 200 г 20%-го розчину становить:
Після додавання 100 г води загальна маса розчину збільшиться до:
m(р-ну) = 200 г + 100 г = 300 г
Маса оцтової кислоти не зміниться. Обчислюємо масову частку оцтової кислоти в суміші:
212. Формульна маса кислотного залишку оцтової кислоти становить: Mr(CH3COO-) = 59.
Складаємо рівняння: 59х + у = 142, де х - кількість залишків оцтової кислоти, що дорівнюють валентності металу, а y — відносна атомна маса катіону металу. Жоден метал, що виявляє валентність І, не утворює з оцтовою кислотою сіль з такою формульною масою. Припускаємо, що сіль утворена металом з валентністю II. Рівняння набуває вигляду:
2 ∙ 59 + х = 142
х = 24
Відповідь: цей метал - магній, сіль - магній ацетат (CH3COO)2Mg.
213. Розраховуємо масу оцтової кислоти у розчині:
Складаємо рівняння реакції між оцтовою кислотою і калій гідроксидом:
Розраховуємо масу оцтової кислоти, склавши пропорцію:
6 г - х г
60 г/моль — 56 г/моль
Обчислюємо масу розчину з вмістом КОН у 32%, що потрібний для цієї реакції:
Відповідь: витратили 17,5 32%-го розчину калій гідроксиду.
214. Розраховуємо масу оцтової кислоти, що міститься у 160 г 9%-го столового оцту:
Визначаємо масу оцтової есенції, що містить так само 14,4 г оцтової кислоти:
14,4 г - 80 %
x г - 100%
Отже, для приготування 160 г 6%-го столового оцту потрібно 18 г оцтової есенції та 160 г - 18 г = 142 г води.
Практична робота № 3 (с. 162)
Тема: Властивості оцтової (етанової) кислоти
Обладнання і реактиви: штатив з пробірками, ложка для сипучих речовин, розчин оцтової кислоти СН3СООН, цинк Zn у гранулах, купрум(ІІ)оксид СuО, розчин натрій гідроксиду NaOH, розчин купрум(ІІ) сульфату CuSO4, натрій карбонат Na2CO3, фенолфталеїн, універсальний індикаторний папір, скляна паличка, тримач для пробірок, сухе пальне, сірники.
Звіт з роботи:
|
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновок |
|
|
Дослід № 1. Дія оцтової кислоти на індикатор |
|||
|
Нанесли краплю розчину оцтової кислоти на універсальний індикаторний папір |
Індикатор забарвлюється у червоний колір |
Середовище є кислим (pH < 7). Така дія на кислотно-лужні індикатори є спільною для оцтової та неорганічних кислот |
|
|
Рівняння електролітичної дисоціації кислоти:
|
|||
|
Дослід № 2. Реакція оцтової кислоти з металом |
|||
|
Налили в пробірку з гранулою цинку розчин оцтової кислоти |
На поверхні гранули цинку з’являються бульбашки безбарвного газу, цинк поступово розчиняється |
Відбувається реакція заміщення: ЙОІЇИ Цинку витісняють атоми Гідрогену з молекул оцтової кислоти. Утворюється розчинна сіль — цинк ацетат — та газуватий водень. Ця реакція є спільною для оцтової та неорганічних кислот |
|
|
Нагріли вміст пробірки |
Газ виділяється більш інтенсивно |
За нагрівання реакція пришвидшується |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
|
Дослід № 3. Реакція оцтової кислоти з основним (амфотерним) оксидом |
|||
Залили порошок - купрум(II) оксиду розчином оцтової кислоти |
Реакція відбувається досить повільно, в пробірці з’являється слабке синьо-зелене забарвлення |
Утворюється внаслідок утворення купрум(ІІ) ацетату. Ця реакція є спільною для оцтової та неорганічних кислот |
|
Нагріли вміст пробірки |
Вміст пробірки забарвлюється у синьо-зелений колір. Порошок купрум(ІІ) оксиду поступово розчиняється |
За нагрівання реакція відбувається швидше |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
|
Дослід № 4. Реакція оцтової КИСЛОТИ З лугом |
|||
Додали в пробірку з розчином оцтової кислоти краплю розчину фенолфталеїну |
Вміст пробірки залишився безбарвним |
Середовище не є лужним |
|
Додали в пробірку розчин натрій гідроксиду |
За додаванням певної кількості розчину лугу розчин набуває малинового забарвлення |
Це свідчить про наявність йоиів ОН-, що залишаються після нейтралізації кислоти надлишком лугу. Реакція нейтралізації є спільною для оцтової та неорганічних кислот |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
|
Дослід № 5. Реакція оцтової кислоти з нерозчинною основою (амфотерним гідроксидом) |
|||
Змішали розчини натрій гідроксиду та купрум(ІІ) сульфату |
В пробірці утворюється осад у вигляді кристалів блакитного кольору |
Утворюється нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
Додали до осаду розчин оцтової кислоти |
Осад розчиняється, розчин у пробірці забарвлюється у синьо-зелений колір |
Відбувається реакція обміну, утворюється купрум(II) ацетат. Ця реакція є спільното для оцтової та неорганічних кислот |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
|
Дослід № 6. Реакція оцтової кислоти з сіллю |
|||
Додали до кальцій карбонату розчин оцтової кислоти |
У пробірці з’являються бульбашки безбарвного газу |
Під час реакції оцтова кислота витісняє вугільну (як більш слабку) з її солі з кальцієм. Вугільна кислота є нестійкою і одразу ж розкладається на карбон(ІV) оксид та воду. Ця реакція є спільною для оцтової та більшості неорганічних кислот |
|
|
Рівняння реакції:
|
|||
Висновок: оцтова кислота виявляє властивості, притаманні і неорганічним кислотам:
— взаємодіє з активними металами з вивільненням газуватого водню;
— вступає з лугами в реакцію нейтралізації з утворення солі та води;
— реагує з основними (амфотерними) оксидами, нерозчинними основами (амфотерними гідроксидами);
— витісняє більш слабкі кислоти з їх солей.
215. Для виявлення зміни середовища з кислого на лужне: спочатку відбувається реакція повної нейтралізації оцтової кислоти, а потім надлишок натрій гідроксиду робить середовище слабо лужним.
216. а) Реакція відбуватиметься так само: серед продуктів реакції буде карбонатна кислота, яка одразу ж розкладатиметься па воду та вуглекислий газ.
Рівняння реакції:
б) Газ в цьому випадку не виділятиметься. Реакція взагалі не відбуватиметься, оскільки оцтова кислота не здатна витісняти більш сильну сульфатну з її солей.