ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. В. Григорович - 2017 рік
Тема 3. ПОЧАТКОВІ ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 22. Вступ до органічної хімії
Контрольні запитання (с. 137)
249. Органічна хімія - це розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи добування.
250. Суть теорії віталізму: органічні речовини можуть утворюватися тільки в живих організмах під впливом якоїсь життєвої сили».
251. Синтез Фридрихом Велером у 1828 році органічної речовини (сечовини) з неорганічних сполук. Дослід Велера довів, що органічні речовини можуть утворюватися і без «життєвої сили».
252. Органічні речовини - це складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону (за винятком вуглекислого газу, питної соди та деяких інших). Спільні риси органічних речовин:
- складаються з атомів С, Н, часто містять N, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів;
- атоми Карбону в молекулах сполучені в різноманітні ланцюги;
- між атомами в молекулах переважно неполярні або слабополярні ковалентні зв’язки;
- більшість мають молекулярну будову, тому для них характерні порівняно низькі температури плавлення й кипіння;
- більшість не розчиняються у воді, є леткими рідинами або легкоплавкими твердими речовинами, багато з них газуваті за звичайних умов;
- розчинні у воді сполуки зазвичай є неелектролітами;
- переважно є горючими речовинами;
- під час нагрівання вище за 300 °С зазвичай розкладаються.
Приклади органічних речовин: вершкове масло, рослинні олії, етиловий спирт, оцтова кислота, цукор, крохмаль тощо.
253. Порівняння органічних та неорганічних речовин:
Ознаки для порівняння |
Органічні речовини |
Неорганічні речовини |
Переважний тип хімічного зв’язку |
Ковалентний слабополярний |
Йоннний, ковалентний сильноноляриий |
Температури плавлення й кипіння |
У більшості випадків низьки, до +350 °С |
Високі, зазвичай понад +600 °С |
Стійкість до високих температур |
Зазвичай розкладаються на більш прості речовини при температурі близько 300-4500 °С |
Більшість сполук стійкі до кількох тисяч градусів |
Розчинність |
Добре розчиняються в органічних розчинниках, зрідка — у воді |
Більшість розчинна у воді |
Електричні властивості |
Майже всі сполуки — діелектрики, їхні розчини — неелектроліти |
Багато речовин добре проводять електричний струм, багато з них у розчиненому або розплавленому стані є електролітами |
Швидкість протікання обмінних реакцій |
Повільна |
Швидка |
Поширеність |
У живій природі (флора й фауна) |
У неживій природі (атмосфера, гідросфера, літосфера) |
254. Органічні речовини складаються з атомів С, Н, часто містять N, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів - Р, S. Fe тa ін.
255. На відміну від інших хімічних елементів, Карбон може утворювати величезне число сполук, що зумовлене такими властивостями його атомів:
- атоми Карбону можуть утворювати між собою міцні хімічні зв’язки і сполучатися в досить довгі нерозгалужені, розгалужені та циклічні ланцюги;
- атоми Карбону можуть утворювати між собою та з атомами інших елементів зв’язки різної кратності: одинарні, подвійні й потрійні.
256. Класифікація органічних речовин, що вивчаються у 9 класі:
1) За вмістом хімічних елементів:
-вуглеводні: містять атоми С, Н;
- оксигеновмісні сполуки: містять атоми С, Н, О;
- нітрогеновмісні сполуки: містять атоми С, Н, N, деякі місять також О.
2) За наявністю кратного зв’язку між атомами Карбону:
- насичені: у карбоновому ланцюзі тільки одинарні зв’язки С-С;
- ненасичені: у карбоновому ланцюзі є подвійні і потрійні зв’язки С=С, С С.
3) За наявністю характеристичних груп:
- вуглеводні: функціональні групи відсутні;
- спирти: гідроксильна група -ОН;
- карбонові кислоти: карбоксильна група -СООН;
- амінокислоти: карбоксильна група - СООН та аміногрупа -NH2.
Завдання для засвоєння матеріалу (с. 137)
257. Насичені вуглеводні.
258. За типом зв’язку: насичені (СН3-СН3) та ненасичені (СН2=СН2, СН≡СН). За кількістю зв’язків між атомами Карбону: простий (СН3-СН3), подвійний (СН2=СН2), потрійний (СН≡СН).
259. Оскільки Карбон є основою величезної кількості природних і синтетичних сполук. Представники класів цих сполук часто мають схожі властивості, що одночасно є несхожими на властивості неорганічних сполук. Тому їх доцільно вивчати у окремому розділі хімії.
260. Приклади визначень:
1) Органічна хімія — це частина хімічної науки про речовини рослинного та тваринного походження.
2) Органічна хімія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук.
3) Органічна хімія — це наука, що вивчає сполуки Карбону, їх будову, властивості, способи одержання і закони їх взаємних перетворень, а також шляхи практичного застосування.
4) Органічна хімія — галузь науки, яка займається розробленням методів синтезу та вивченням будови, властивостей, реакційної здатності органічних сполук різних класів.
5) Органічна хімія — наука, яка вивчає будову, фізичні та хімічні властивості, реакційну здатність органічних сполук рослинного чи тваринного походження, розроблення методів синтезу органічних сполук різних класів як природних, так і синтетичних; вивчення механізмів хімічних реакцій та тих закономірностей, яким вони підлягають.
Перші визначення більш прості. Вони не дають повної уяви про органічну хімію. А зосередження на речовинах тільки рослинного і тваринного походження є помилковим. Найбільш повним і точним є останнє визначення.