Тема 3. ПОЧАТКОВІ ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

§ 22. Вступ до органічної хімії

Контрольні запитання (с. 137)

249. Органічна хімія - це розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи добування.

250. Суть теорії віталізму: органічні речовини можуть утворюватися тільки в живих організмах під впливом якоїсь життєвої сили».

251. Синтез Фридрихом Велером у 1828 році органічної речовини (сечовини) з неорганічних сполук. Дослід Велера довів, що органічні речовини можуть утворюватися і без «життєвої сили».

252. Органічні речовини - це складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону (за винятком вуглекислого газу, питної соди та деяких інших). Спільні риси органічних речовин:

- складаються з атомів С, Н, часто містять N, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів;

- атоми Карбону в молекулах сполучені в різноманітні ланцюги;

- між атомами в молекулах переважно неполярні або слабополярні ковалентні зв’язки;

- більшість мають молекулярну будову, тому для них характерні порівняно низькі температури плавлення й кипіння;

- більшість не розчиняються у воді, є леткими рідинами або легкоплавкими твердими речовинами, багато з них газуваті за звичайних умов;

- розчинні у воді сполуки зазвичай є неелектролітами;

- переважно є горючими речовинами;

- під час нагрівання вище за 300 °С зазвичай розкладаються.

Приклади органічних речовин: вершкове масло, рослинні олії, етиловий спирт, оцтова кислота, цукор, крохмаль тощо.

253. Порівняння органічних та неорганічних речовин:

254. Органічні речовини складаються з атомів С, Н, часто містять N, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів - Р, S. Fe тa ін.

255. На відміну від інших хімічних елементів, Карбон може утворювати величезне число сполук, що зумовлене такими властивостями його атомів:

- атоми Карбону можуть утворювати між собою міцні хімічні зв’язки і сполучатися в досить довгі нерозгалужені, розгалужені та циклічні ланцюги;

- атоми Карбону можуть утворювати між собою та з атомами інших елементів зв’язки різної кратності: одинарні, подвійні й потрійні.

256. Класифікація органічних речовин, що вивчаються у 9 класі:

1) За вмістом хімічних елементів:

-вуглеводні: містять атоми С, Н;

- оксигеновмісні сполуки: містять атоми С, Н, О;

- нітрогеновмісні сполуки: містять атоми С, Н, N, деякі місять також О.

2) За наявністю кратного зв’язку між атомами Карбону:

- насичені: у карбоновому ланцюзі тільки одинарні зв’язки С-С;

- ненасичені: у карбоновому ланцюзі є подвійні і потрійні зв’язки С=С, С С.

3) За наявністю характеристичних груп:

- вуглеводні: функціональні групи відсутні;

- спирти: гідроксильна група -ОН;

- карбонові кислоти: карбоксильна група -СООН;

- амінокислоти: карбоксильна група - СООН та аміногрупа -NH₂.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 137)

257. Насичені вуглеводні.

258. За типом зв’язку: насичені (СН₃-СН₃) та ненасичені (СН₂=СН₂, СН≡СН). За кількістю зв’язків між атомами Карбону: простий (СН₃-СН₃), подвійний (СН₂=СН₂), потрійний (СН≡СН).

259. Оскільки Карбон є основою величезної кількості природних і синтетичних сполук. Представники класів цих сполук часто мають схожі властивості, що одночасно є несхожими на властивості неорганічних сполук. Тому їх доцільно вивчати у окремому розділі хімії.

260. Приклади визначень:

1) Органічна хімія — це частина хімічної науки про речовини рослинного та тваринного походження.

2) Органічна хімія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук.

3) Органічна хімія — це наука, що вивчає сполуки Карбону, їх будову, властивості, способи одержання і закони їх взаємних перетворень, а також шляхи практичного застосування.

4) Органічна хімія — галузь науки, яка займається розробленням методів синтезу та вивченням будови, властивостей, реакційної здатності органічних сполук різних класів.

5) Органічна хімія — наука, яка вивчає будову, фізичні та хімічні властивості, реакційну здатність органічних сполук рослинного чи тваринного походження, розроблення методів синтезу органічних сполук різних класів як природних, так і синтетичних; вивчення механізмів хімічних реакцій та тих закономірностей, яким вони підлягають.

Перші визначення більш прості. Вони не дають повної уяви про органічну хімію. А зосередження на речовинах тільки рослинного і тваринного походження є помилковим. Найбільш повним і точним є останнє визначення.