ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. В. Григорович - 2017 рік
Тема 3. ПОЧАТКОВІ ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 29. Природні джерела вуглеводнів
Контрольні запитання (с. 170)
334. Нафта, природний газ і кам’яне вугілля.
335. Метод перегонки (дистиляції або ректифікації) нафти ґрунтується на тому, що різні речовини у складі нафти киплять за різних температур.
336. Фракції нафти і їх застосування:
- газова фракція - паливо;
- бензин - автомобільне пальне;
-лігроїн—паливо, сировина для синтезу;
- гас - авіаційний бензин;
- газойль - дизельне пальне;
- важкий газойль (мазут) - паливо для теплоелектростанцій;
- важкий мазут - виробництво асфальту, бітуму, парафіну, мастильних матеріалів; паливо для котелень. Найціннішою фракцією нафти є бензин.
337. Різняться числом атомів Карбону в молекулах: газова фракція містить вуглеводі з 1-4 атомами Карбону в молекулі, бензин - з 5-10 атомами, лігроїн - з 6-12, гас-з 10-16, газойль - з 13-25, мазут - з 26-30, важкий мазут - містить 30 атомів Карбону в молекулі.
338. Використання природного газу:
- добування ненасичених вуглеводнів (етилену і ацетилену);
- добування синтез-газу (суміші СО та Н2);
- сировина для виготовлення пластмас, каучука, спирту, органічних кислот та ін.
339. Продукти коксування кам’яного вугілля: кокс і кам’яновугільна смола.
340. Для того, щоб не було горіння.
341. У складі вугілля є негорючі домішки, які під час горіння перетворюються на шлаки. Також у складі вугілля є невеликі кількості сполук Сульфуру й Нітрогену, під час згоряння яких утворюються оксиди, що забруднюють атмосферу. Натомість при згорянні природного газу не утворюються ані зола, ані отруйний чадний газ. Таким чином, природний газ є екологічно чистим паливом.
342. Продукти переробки природного газу: синтез-газ та ненасичені вуглеводні. Продукти переробки кам’яного вугілля: кокс та кам’яновугільна смола.
Завдання для засвоєння матеріалу (с. 171)
343. 
344. Ректифікація - це розділення складної суміші на окремі компоненти, з різними температурами кипіння. Це фізичний процес. Натомість крекінг - це хімічний розклад складної високомолекулярної сполуки на більш прості, з меншою молекулярною масою. Це хімічний процес.
345. Оскільки вміст вуглеводнів з 5-10 атомами Карбону в молекулі в нафті складає до 20%.
346. Схема перегонки нафти (за мал. 29.2):
1) Першим відокремлюється вуглеводневий газ, який виводиться з установок у газоподібному і рідкому вигляді.
2) Другою - бензинова фракція, яка википає в межах 50-150 °С.
3) Далі - гасова фракція, яка википає в межах 150-200 °С.
4) Наступною - дизельна фракція (газойль), яка википає в межах 200-300 °С.
5) Потім - мазут, який википає вище 300-370 °С.
6) Далі настає черга вакуумних дистилятів (вакуумних газойлів), які википають у межах 370-400 °С.
7) Останнім є гудрон - залишок атмосферно-вакуумної перегонки нафти, який википає при температурі вище 500 °С.
350. Карбон(ІІ) оксид СО - через неповне згоряння палива (згоряння в умовах нестачі кисню). Нітроген(ІV) оксид NO2 - через згоряння нітрогеновмісних компонентів палива.
351. За умовою вихідна суміш має об’єм: 3000 мл повітря + 40 мл октану = 3040 мл.
Складаємо рівняння реакції:
Визначаємо об’єм кисню в повітрі:
За рівнянням реакції для повного згоряння об’єми випарів октану та кисню мають співвідноситись як 2 : 25. Тобто для згоряння 40 мл октану потрібно:
Отже, 600 мл - 500 мл = 100 мл кисню залишаться невикористаними в кінцевій суміші.
За рівнянням реакції співвідношення об’ємів октану, що згорів, та продуктів реакції — вуглекислого газу та парів води - становлять 2 : 16 : 18, або 1 : 8 : 9. Обчислюємо об’єми вуглекислого газу і води, що утворяться:
Кінцева суміш має об’єм: 3040 мл - 500 мл кисню - 40 мл октану + 320 мл вуглекислого газу + 360 мл водяної пари = 3180 мл.
Обчислюємо, у скільки разів об’єм суміші збільшився: 
352. Через різну здатність до випаровування речовин з більшою та меншою молекулярною масою за різної температури. В країнах з холодним кліматом бензин містить більше летких фракцій. Це дозволяє здійснити пуск навіть холодного двигуна.
353. Шляхи раціонального використання природних вуглеводнів:
- запобігти втратам і забрудненню середовища під час добування, транспортування і переробки;
- створення економних двигунів внутрішнього згоряння (оптимально — перехід на електродвигуни);
- модернізація комунального господарства;
- вторинна переробка виробів з вуглеводневої сировини;
- збільшення частки менш енергоємних галузей, розвиток нових технологій;
- розвиток атомної енергетики;
- перехід на інші екологічно чисті джерела енергії (із застосуванням енергії вітру, води, сонячної енергії тощо).
354. Зараз це неможливо. Оскільки продукти переробки кам’яного вугілля,
355. Вугільні басейни:
- Донецький кам’яновугільний - у районі Донецької складчастості; S ≈ 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності в 0,6 м, максимально - до 1,2-1,5 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 109 млрд. т.;
- Львівсько-Волинський кам’яновугільний - у районі Галицько-Волинського прогину; S ≈ 10 тис. км2; глибини залягання пластів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 1 млрд. т.
- Дніпровський буровугільний - приурочений до осадового чохла Українського щита; S ≈ 150 тис. км2; загальні запаси конденційного вугілля оцінюються приблизно в 4 млрд. т; глибини залягання пластів від 10-60 м до 120-150 м; потужність пластів від 1,5 до 12 м.
Нафтогазоносні райони:
- Дніпровсько-Донецький - у межах Дніпровсько-Донецької западини; понад 140 родовищ нафти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське, Гнідинцівське, Леляківське), які поступово змінюються з північного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до 1 %; продуктивні горизонти - на глибинах 360-6 000 м.
- Карпатський - у межах Передкарпатського, Закарпатського прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Європі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.
- Причорноморсько-Кримський - у межах Причорноморського прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м, на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).
Інші паливні ресурси:
- горючі сланці - у межах Українського щита (Бовтиське), Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схилу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запаси майже не використовуються.
- торф - у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси становлять близько 2,5 млрд. т; використовується як паливо для місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток незначний.
Підприємства з переробки цих корисних копалин розташовані з урахуванням розміщення родовищ - для зменшення витрат на транспортування сировини. Приклади найбільших переробних підприємств галузі та їхнє розташування:
- Кременчуцький НПЗ (Полтавська обл.);
- Лисичанський НПЗ (Луганська обл.);
- Херсонський НПЗ (Херсонська обл.);
- Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Львівська обл.);
- Одеський НПЗ (Одеська обл.);
-Нафтохімік Прикарпаття (Івано-Франківська обл.).