РОЗДІЛ 4. ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР

18. Текстовий документ і його об'єкти

Обговорюємо

1. Текстовий документ— це документ, який містить текстові об’єкти (символи, слова, абзаци) та, можливо, інші об’єкти (графічні, мультимедійні тощо). Удома я готую повідомлення до школи

2. У текстових документах, створених за допомогою текстових редакторів, можуть міститися символи, слова й абзаци, а текстові документи, створені за допомогою текстових процесорів — графічні, мультимедійні об’єкти тощо.

3. Електронні текстові документи можуть опрацьовуватися такими програмами: Блокнот, WordPad, Microsoft Word, Writer тощо.

4. Текстовий процесор, встановлений на моєму комп’ютері, містить такі елементи: текстове меню, групи інструментів, стрічку робочу область, рядок стану смужки прокрутки.

5. Виділити довільний фрагмент можна за допомогою мишки при фіксованій лівій кнопці; слово можна виділити, двічі клацнувши на ньому; якщо клацнути тричі, то виділиться абзац; рядок можна виділити, розмістивши курсор миші праворуч нього й клацнувши на ліву кнопку миші; Ctrl + А дозволяє виділити весь документ; Ctrl + Shift + End — виділити текст від позиції курсора до кінця документа; Ctrl + Shift + Home — виділити текст від позиції курсора до початку документа.

6. Можна, але тоді всі операції виконуватимуться складніше.

Працюємо в парах

2. Текстові процесори доволі широко використовують у навчальному процесі. Учителі з їх допомогою можуть створювати конспекти уроків і сценарії позакласних заходів, готувати роздатковий матеріал для самостійних і контрольних робіт, готувати виступи на семінари, доповіді на конференції тощо. Учні, вивчивши відповідну тему, матимуть змогу готувати повідомлення й реферати з різних предметів, оформляти класні куточки та газети, відправляти учителям файли- відповіді з домашніми завданнями, спілкуватися з друзями у соціальних мережах тощо.

3. Текстові процесори Microsoft Word і Writer мають дуже багато спільного. Наприклад, кожен з них має панелі інструментів із схожими зовні графічними значками (у тому числі Стандартна й Форматування), текстові меню, робочі області, рядки стану, смуги прокруток тощо. Подібні вони й за функціональним призначенням: дозволяють використовувати різні шрифти, проводити форматування символів й абзаців, виконувати перевірку орфографії, використовувати об’єкти, створені за допомогою інших програм тощо.