Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» М.Я. Плющ 10 клас - 2010 рік

305. І. Без'язикий, бар'єр, бюджет, безіменний, борються, безголів'я, бязь, бюро, в'яз, верб'я, верф’ю, в’юнок, в’язальниця, грюкати, дев'ять, дзвякнути, свято, м'ята, Кюв'є, Лук’яненко, медвяний, п'єса, п’єдестал, прем’єра, роз’юшити, об’єднати, ряд, Рєпін, Руж'є, сузір'я, серйозний, тьмяний, черв'як.

II. Бар'єр — 1. Невисокі поручні, паркан, ґрати, огорожа. 2. Перепона, перешкода, що встановлюється на біговій доріжці, арені цирку та ін. Нездоланний бар'єр. 3. перен. Про те, що перешкоджає здійсненню, розвиткові чого-небудь.

Бюджет — 1. Кошторис прибутків і видатків держави, підприємства, сім’ї або окремої особи на певний період. 2. Планові обчислення майбутніх очікуваних грошових доходів і видатків держави, підприємства, сім’ї на певний період. 3. Фінансовий план, що відбиває витрати коштів на реалізацію різних фінансових операцій чи інвестиційних проектів і надходження від них.

Бязь — Густа бавовняна тканина полотняного переплетення; зазвичай використовується ДЛЯ виготовлення чоловічої та постільної білизни.

Бюро — 1. Назва керівного органу партії, організації, установи. 2. Назва деяких установ або їхніх відділів, контор 3. Підрозділ фірми, що виконує, як правило, обслуговуючі, забезпечуючі функції.

Верф — 1. Сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна. 2. Підприємство для будування і ремонту суден. 3. Приміщення для будування і стоянки дирижаблів.

П'єдестал — 1. Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. 2. перен. Про те, що підносить кого-небудь до високого громадського становища, ставить над кимсь. 3. Постамент для переможців спортивних змагань.

Прем'єра — 1. Перша вистава п’єси в театрі, перший показ естрадної, концертної або циркової програми; іноді найменування «прем'єра» поширюється на кілька перших вистав. 2. перен. Про появу чого-небудь нового, про початок чого-небудь.

309.   Галузь, радість, призьба, леґінь, суцільний, чебрець, сьогодні, чернігівський, паризький, близько, грузько, ковінька, силонька, малесенький, рибальський,спільний, крапель, перукарень, змагань, кілець, тьмяний, киньте, носять, крутяться, мільйон, Васьчин, повірте, різьбяр,

310.   II. Баский — Дуже швидкий, прудкий, жвавий (перев. про коней).

Досвітній — Який буває перед сходом сонця, світанком.

Спілчанський — Прикметник до «спілка» (1. Об’єднання людей, пов'язаних спільними умовами життя, спільною мстою; товариство. // Невелике об'єднання людей зі спільними інтересами в торгівлі, виробництві тощо. 2. Громадське об'єднання, організацій (часто в назвах товариств, партій)).

312. І. Лазурове море починалося за великим ставом, над яким височіла електростанція. Воно вихлюпнулось далеко за небосхил, але його поверхня помітно вирізнялася на тлі ранкового неба майже так само, як вирізняється над морем лінія небокраю. 2. У міськкомі до нього ставилися з пошаною — небіж Прилипка! Це не жарт! 3. Але ж сьогодні цілком очевидно: повторювати фотооб'єктив — хіба це шлях до малярства? 4.... Таке відчуття, мовби не просто вода ворушиться, а кров самої матері-землі рвучко пульсує. 5. Полиняли вони (ікони) та пооблуплювалась не від століть, а від дощів та морозів в обдертих, напівзруйнованих церквах. 6. Віктор приїхав годині о восьмій, на його губах блукала багатозначна посмішка,... в очах з'явилося щось тепле, доброзичливе. 7. Сніг ледь-ледь покрив землю, але ставки були сковані кригою... 8.          Серед безпорадної, похмурої голизна акацій, тополь та густих терновників червоно-медяні дуби навіть узимку виглядають по-гетьманськи зверхньо. 9. Ліс покликав і прикував до себе біляву дев'ятикласницю — ніжну людську дитину, втілення юності (3 тв. М. Руденка).

314. II. (3) [чим б’іˡлʹше ми пиˡшеимо / тик б’іˡлʹше до цʹоˡго звиекаˡjеимо / тим б’іˡлʹш памjатаˡjе наˡша рукаˡ//]

319. і. З-під нетривкого позолоченого листя поступово визирають незнищувані контури дерев (Ю. Щербак). 2. Вітчизні вірність мужню і просту проніс ти крізь воєнну непогоду... (Борис Teн). 3. Дні повнозвукі, дні далекі, дні незабутні, повні дні, як зерня в ягодах — в них клекіт, тугі, негаснучі вогні (П. Мовчан). 4. Душа народу не сліпа, вона стоока (М. Рильський). 5. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Л. Дмитерко). 6. Якщо родилось слово не в огні, воно вогнем не стане у мені; не піднесе мій дух на вежні вежі і не запалить у тобі пожежі (О. Довгий). 7. Душа народу як степи, де не постоїш на порозі, у неспокої, у тривозі весь вік іди — весь час в дорозі, себе лиш не переступи (М. Каменюк).

321 . Глиняний, дерев'яний, берестяний, залізний, мідний, вівсяний, гречаний, осінній, туманиий, земляний, сонний, височенний, здоровенний, синій, незрівнянний, несказанний, витий, незмінний, спитий, жарений, шалений, непримиренний, нездоланний, старанний, погодинний, камінний, качиний, ненависний, машинний, весняний, буквений, щоденний, зміїний, крижаний, ячмінний, безіменний, безсонний, вовняний, беззаконний.

333. 1. Віктор розповідав Мирославі про Київ, гуртожитки біля виставки і про величезний сад, який оточував ті гуртожитки. Про озеро в Голосіївському лісі, куди вони забрідали купатися, і про те, що в тому озері водяться водяні вужі. Він розповів Мирославі про їхній спільний гуртожицький велосипед і про те, як добре кататися на велосипеді голосіївськими асфальтовими дорогами, особливо ввечері, коли з'являються перші сутінки. Оповів і про Ботанічний сад в Києві, де найбільше полюбляє відпочивати молодь, особливо навесні, коли в Ботанічному саду все розцвітає.

2. Лідія Петрівна хотіла нас навчити розуму, змушувала працювати на уроках і вдома, а ми не дуже хотіли її слухати. Учителі учили нас відповідальності, хоч і сварили іноді, але було за що. І тільки з часом розуміємо, що їх навчання не пройшло даремно, що ті знання, які отримали від них, допомагають нам втілювати свої мрії в життя. Адже саме наші вчителі вели нас у світ знань. Завдяки їм тепер вивчаємо світ невідомого, зокрема філософію, мовознавство, літературознавство, культурологію. Вчительська праця нелегка. Якщо б не було вчителів, хто б нас повів шляхами навчання?

334. І. 1. На посвідчення подавайте фото лише анфас. 2. Незважаючи на похилий вік (а співачці тоді вже було за сімдесят), Соломія Крушельницька ще виступала із сольними концертами, чаруючи всіх своїм голосом. 3. Фатальний збіг обставин перешкодив Тарасу Шевченкові поїхати вчитися до Італії. 4. Належність композитора Петра Чайковського до українського культурного контексту засвідчують не лише родинні козацькі корені, але й музичні твори та постійні фактичні зв’язки з рідною землею. 5. Будівництво Києва, що тривало за часів Володимира Великого, ще масштабніше продовжувалося за князювання його сина — Ярослава Мудрого. 6. В Україні є чотири корінні етноси: українці, кримські татари, гагаузи та караїми. 7. Згідно з матеріалами дослідника київської старовини Анатолія Макарова, на початку 60-х років XIX століття київська інтелігенція почала переходити в побуті на українську мову. 8. Тадей Рильський, досконало вивчивши цивільні закони, давав безкоштовні юридичні консультації селянам навколишніх сіл. 9. Колекція Василя Тарновського стала основою теперішнього музею Тараса Шевченка в Києві. 10. Видатний сходознавець Агатангел Кримський оволодів понад шістдесятьма мовами: і тюркськими, іранськими, семітськими, і романо-германськими, і, звичайно ж, слов’янськими. 11. «Вавилон XX» — перша режисерська робота Івана Васильовича Миколайчука — стрічка того самого напряму, що й довженківські «Звенигора» та «Земля». 12. Наукове товариство імені Тараса Шевченка стало осередком, української науки і культури. 13. Художницю Катерину Білокур та подружжя Лідії й Павла Тичин єднали дружні, теплі взаємини. 14. Велике значення у формуванні сучасного наукового стилю літературної мови мали праці Михайла Драгоманова, писані українською мовою. 15. Видрукуванням повного тексту «Святого Письма» українською мовою 1903 року значною мірою ми завдячуємо видатному фізику Іванові Пулюю.

336. II. 1. Га-ря-чий день роз-лив пе-ку-че зло-то,

     І сам вто-пивсь у со-няш-нім ме-ду,

                Й крізь спо-кій цей єди-на ллє-ться но-та —

                Бла-же-нних бджіл в виш-не-во-му са-ду

             2. Лиш чор-ни-ми о-чи-ма хи-трих вікон

                Всміх-ну-ться мо-ло-ди-ця-ми ха-ти —

                І зно-ву пес-тить степ тво-ї по-ві-ки,

                І зно-ву скит-ські ба-би і хре-сти.

338. Се-стра, вро-дли-вий, гус-тий, вер-ба, га-луз-ка, гуч-но, гур-кіт, де-ше-вий, дів-чи-на, бе-різ-ка, дуд-ка, важ-ко, дум-ка, гад-ка, мі-сто, дій-сний, до-брі-ти, довбня, рід-ко, жас-мин, жерд-ка, тов-стий, жер-тва, жит-ній, жов-тий, грузь-ко, дух-мя-ний.

342. І. По-льо-вий, най-біль-ший, не-до-си-па-ти, роз-о-ра-ти, без-ко-зир-ка, від-ме-жу-ва-ти, над-зву-ко-вий, за-йшов, лід-льод-ний, при-ймен-ник, пе-ред-ній, мрі-я, око, роз-по-ча-ти, зіл-ля, жит-тє-вий, Азія, озе-ро, над-зе-лень, по-дзень- ку-ва-ти, бро-джу, під-жив-лю-ва-ти, між-ярус-ний, лій-ка, фойє, близь-ко, при-слів-ник, при-йшов, по-лісь-кий, хер-сон-ський, бур’ян, черв’як, черв-не-вий, верх-ньо-лу-жи-цький, кіль-ка-ти-сяч-ний, мор-порт, за-галь-но-ві-до-мий, Укра-їна, ООН, НАН/України, АН-/70, пта-ство, ка-лі-цтво, укра-їн-ський, за-по-різь-кий, іме-ні/Т.Г. Шев-чен-ка, 2000 р., 100 га, 10-й, вид-во, 9-у, п. Шкляр, 1933 рік, 200-9-2010 рр.

348. І. Слово Ліни Костенко періоду українського відродження 60-х років і сьогодні сприймається як одна з моральних вершин світобудови... Епоха не була прихильною до Ліни Костенко. Вона була для неї знавісніло-послідовною і нахабно-нещадною, уїдливо-дріб’язковою і єхидно-меркантильною. Але в поетеси при великому таланті був ще й бійцівський характер, її майже два десятиліття не друкували, замовчували, та поетеса не здавалася: «Поету важко. Він шукає істин. Ми — джини в закоркованих пляшках...» У центрі її поезії — Батько й Мати, нетлінність народної моралі, коріння родоводу — все вічне, справжнє (М. Костенко).

351. 1. Б. 2. Б. 3. В. 4. В. 5. Л. 6. А. 7. Б. 8. Б, В, Г.

14. Неправильно. Галя і Ганна — різні імена.

354.   Псалом — 1. Релігійна після, молитва, що як складова частина входить у псалтир. 2. Музичний твір для солістів, хору, органа, оркестру на такий текст. 3. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь; гімн.

Притча — 1. Оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки. 2. Алегоричний вислів. Розповідь про що-небудь (переважно на релігійну тематику). 3. розм. Який-небудь непередбачений випадок; пригода, подія.

Сентенція — Вислів повчального характеру, коротке напучення.

355.   II. 3) У (прийм.) нього (займ.) було (дієсл.-зв’язка) надто (присл.) високе (прикм.) уявлення (іменн.) про (прийм.) літературу (іменн.), надто (присл.) високі (прикм.) ідеали (іменн.) й (спол.) критерії (іменн.), щоб (спол.) він (займ.) міг (дієсл.) задовольнитися (дієсл.) тим (займ.), що (спол.) робив (дієсл.).

5) Літо — 1. Найтепліша пора року між весною та осінню. 2. рідко. Те саме, що «рік».

Омана — 1. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний. 2. Марні надії, сподівання; ілюзії. 3. Стан людини, коли вона помилково сприймає що-небудь уявне за дійсне.

Контраст — 1. Гостро виражена протилежність. 2. У живопису та фотографії — велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів; міра виявлення (і, отже, розпізнавання) об’єкту на якому-небудь фоні.

Критерій — Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило.

374. а) з конкретним значенням: палац, квітка, століття, книга, сніг, дощ, річка, ніч, людина, трудівник, поезія, мова, музика, троянда, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, земля, село;

б)       з абстрактним: ідея, мрія, виробництво, передчуття, сміливість, мислення, рік, синій, зелений, працює, розум, натхнення, наука, зміна, доля.

389. Омоніми.

399. і. Мені дорога лише земля, з якої я росту. 2. Тому нам і щастя нелегке на світі, дорога крута, а не стежка обічна (А. Малишко). 3. Тепер же земля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки (Г. Тютюнник). 4. Старий вітряк все молиться на сонце... Йому хлібина тепла сниться. Сон цей такий щасливий, наче сивий дим... (Н. Соболєва-Сологуб). 5. А дике поле. Дике поле! По груди коням деревій. А мати свій городець поле.... (Л. Костенко). 6. Вересню мій, веслами весело греби, ждуть тебе на березі з кошиком гриби (Б. Олійник).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.