Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» М.Я. Плющ 10 клас - 2010 рік

717. І. Вона відчула страшенний біль. 2. На залізничній путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальші. 4. Тут треба розділити перший дріб на другий. 5. Наша експедиція мандрує горами і долинами. 6. Треба цікавитися подіями в світі. 7. Марічка пішла по воду. 8. Заняття з маркетингу відбувається щовівторка. 9. До бібліотеки надійшла література з різних галузей науки.

720. 1. Б. 2. В. 3. В. 4. Б. 5. А. 6. Л. 7. В. 8. В. 9. А. 10. Б. 12. Коли в огонь живої мови чуття святого наддаси, ти станеш лицарем краси, і втілення любові.

727.1. Ігорева книжка, Галине прізвище, синиччина пісня, заячі вуха, дідусева казка, качині лапки, куряче пір’я, батькове слово, материна пісня, дитячий сміх, дівоча коса, лисячий слід.

730.І.1.Світу милішого, теплішого за рідну сторону нема. Тут крила виросли і в небо винесли (М. Ткач). 2. Поле житнє, пшеничне чи картопляре — найрідніше мені, найпросторіше вам (М. Сингаївський). 3. Я хочу миру і життя у згаді на нашій найвеличнішій а планет, без атомної бомби і ракет, без стратегічних баз на Близькім Сході (О. Підсуха). 4. Мов з-під темної шкіри пробивалося інше лице, світліше і молодше, якому, власне, й, належали дідові очі: світлі й по-дитячому трохи наївні. 5. Іще треба розповісти про дівчину Галю, яка мала найближчу причетність до цієї сумної історії (3 тв. А. Дімарова). 6. В учителя він був одним з найкращих школярів між хлопцями, найвірнішим товаришем (С. Васильченко). 7. Ще стрункішою стала тополинка, була вже вища за всіх дівчат, що підходили до неї (О. Іваненко).

731.   Важчий, більш важкий, найважчий; свіжіший, більш свіжий, найсвіжіший; глибший, більш глибокий, найглибший; добріший, більш добрий, найдобріший; вужчий, більш вузький, найвужчий; товстіший, більш товстий, найтовстіший; молодший, більш молодий, наймолодший; старіший, більш старий, найстаріший; веселіший, більш в веселий, найвеселіший; тонший, більш тонкий, найтонший; зліший, більший, найзліший; сердитіший, більш сердитий, найсердитіший.

Не утворюють ступенів порівняння: малиновий, чалий, лисий, жонатий, жовтогарячий, премудрий, вишневий, порожній, русий, синюватий, зеленавий, старший викладач, молодший науковий співробітник, худий, бордовий, синій, білявий.

732.   Ширший шлях, веселіший хлопець, смачніший обід, сміливіший вчинок, дальший край, новіший будинок, вищий клен.

Більш широкий шлях, більш веселий хлопець, більш смачний обід, більш сміливий вчинок, більш далекий край, більш новий будинок, більш високий клен.

733.   Дорожчий, тяжчий, вищий, дужчий, нижчий, м’якший, швидший, солодший, кращий, важчий, влучніший, гарячіший, мудріший, давніший, тепліший, легший, ближчий.

734.   Щасливіший, більш щасливий; цікавіший, більш цікавий; грізніший, більш грізний; рідніший, більш рідний; стрункіший, більш стрункий; веселіший, більш веселий; хоробріший, більш хоробрий; радісніший, більш радісний; розумніший, більш розумний; знайоміший, більш знайомий; менший, більш малий; гірший, більш поганий; світліший, більш світлий; більший, більш великий; привабливіший, більш привабливий; могутніший, більш могутній.

735.   І. Велике (нульовий), найважливіших (найвищий), вдалий (нульовий), менше (вищий), найсвіжіші (найвищий), якнайкоротшого (найвищий), надзвичайне (вищий), нове (нульовий), гарний (нульовий), короткі (нульовий), прості (нульовий), зрозуміліші (вищий), довгі (нульовий), складні (нульовий), іншомовними (нульовий), найкращим (найвищий), короткий (нульовий), велике (нульовий), смислові (нульовий), певних (нульовий), доречні (нульовий).

737. Зелен (О. в.), зелен (Р. в.), дрібен (Н. в.), біл (Н. в.), пінна (Н. в.), чорен (Н. в.), краснеє (Н. в.), молодії (Зн. в.), чорна (Н. в.), білую (Зн. в.).

739.   І. Родинної любові — ж. р., одн., Р. в.; отчого порогу — ч. р., одн., Р. в.; священних вікон — мн,, Р. в.; отчі думи — мн., Зн. в.; дна морського — ч. р., одн., Р. в.; життя забуте — с. р., одн., Зн. в.; прозорих самотин — мн., Р. в.; фортеця затишна — ж. р., одн., Н. в.; фортеця строга — ж. р., одн., Н. в.; духовна стійкість — ж. р., одн., Н. в.; рідному вікні — с. р., одн., М. в.

740.

Н. білолиций хлопець                довгошия жирафа

Р. білолицього хлопця               довгошийої жирафи

Д. білолицьому хлопцеві             довгошиїй  жирафі

Зн. Білолицього хлопця             довгошийої жирафи

O. білолицим хлопцем              довгошиєю жирафа

М.(на) білолицьому хлопцеві    довгошиїй жирафі

Н. Сергіїв мопед    столітня війна        великий район

P. Сергійового мопеда    столітньої війни     великого  району

Д. Сергієвому мопеду    столітній війні          великому  району

Зн. Сергіїв мопед          столітню війну         великий район

O. Сергійовим мопедом столітньою війною           великим районом

М. (на) Сергієвому мопеді         столітній війні        великому районі

Н. материна пісня                     материнська пісня

P. материної пісні                      материнської пісні

Д. материною піснею                материнській пісні

Зн. материну пісню                   материнську пісню

О. материною піснею                материнською піснею

М. (на) материній пісні              материнській пісні 

743.   І. Хвилинний, стінний, глиняний, срібляний, половинний, іменний, машинний, камінний, вітчизняний, солом’яний, дерев’ний, медяний, духмяний, вощаний, буквений, баштанний, органний, досвідчений, винний, змінний, осінній, полинний, сонний, денний.

744.   Невблаганний, бездоганний, неподоланний, невпізнанний, благословений, численний, нужденний, силенний, здоровенний, отакенний, шалений, піщаний, чавунний, голубиний, буквений, страшенний, широченний, атомний, писемний, димний, качиний, визначний, притаманний, підйомний, старанний. священий, вогненний, солов’їний, неоціненний, непримиренний, чаїний, звіриний, цегляний, житній, незрівнянний.

745.   І. З нас кожен і міцнів, і ріс з гарячим серцем, не байдужим (О. Ющенко). 2. На обрії лише рожевіла тоненька смужечка, і крізь неї ледь визирав невеличкий золотий шматок сонця (О. Іваненко). 3. То була не сумна пісня подоланого, а радісний бадьорий снів переможця (М. Коцюбинський). 4. Солома скирт іноді проблисне нетлілим приглушеним блиском (О. Гончар). 5. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М. Рильський). 6. Не можна всього розповісти про людину й про хліб, про його нездоланну силу, з якої виростає сила людини (Є. Гуцало).

747. 1. Синьою-синьою чашею упав у глибінь ставок, а в ньому розквітають по-весняному білі хмари. 2. Ми в’їжджаємо в шкільне подвір’я, де ясніє великими вікнами двоповерхова школа. 3. Чимсь знайомим-знайомим повіяло на мене (З тв. М. Стельмаха). 4. Цвіли в полях весняноокі квіти, вітрець доносив пахощі здаля (Д. Ткач). 5. Давно липневий викачали мед, горбатіють картопляні кагати, старий вишняк лякливо коло хати закутався в багряно-сизий плед (Д. Луценко). 6. Прекрасний ліс навесні, коли вкривається салатно-зеленими, ніжними листочками; казково-чарівний взимку, закутаний у сніжні завої; незрівнянний восени (В. Гжицький). 7. А гарцям кланялись не раз Шевченко й Леся сонцемрійна (В. Корж).

748.   Шахово-шашковий, червоно-блакитний, солоно-гіркий, нижчепідписаний, дев'ятиповерховий, різностановий, стовідсотковий, породонавантажувальний, водорозсіювальний, машиноремонтний, складально-клепальний, професорсько- викладацький, вагоноводійний, загальношкільний, суспільно корисний, вищеназваний, гірко-солоний, темно-синій, сніжно-білий.

749.   Виділені слова є іменниками.

Спосіб словотвору — перехід з однієї частики мови в іншу.

1. Учений іде, а неук слідом спотикається, 2. Доброго не бійся, а поганого не роби. 3. Дурному свого розуму не вставиш. 4. Лихо говіркому, та недобремовчазному. 5. Лінивий двічі ходить,а скупий двічі платить. 6. Ліпше своє мале, ніж чуже велике. 7. Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже. 8.Ситий голодного не розуміє. 9. Ученому — світ, а невченому — тьма.

757. 1. Найсвятіша. 2. Надлюдська, надлюдський. 3. Найкращий. 4. Найбільше, найдорожче. 5. Надтверді. 6. Архіважливі. 7. Ультрамодними.

759. ІІ. Пайовий — прикметник до пай (1. Частка, що вноситься в капітал якого-небудь товариства, (кооперативного, акціонерного і т. ін .) кожним його членом або випадає кожному а разі його розподілу. 2. Частка, яку вносить у що-небудь спільне окремий учасник або яка припадає на кого-небудь. Розмір майнового (грошового) внеску у спільну матеріальну справу при заснуванні підприємницької, споживчої чи іншої структури. Частка юридичної чи фізичної особи у загальному обсязі майна, створеного з їх участю (пайовиків) або частка у статутному фонді конкретної організації: кооперативу, підприємства тощо).

 Акціонерний — який стосується акції, заснований на акціях (цінний папір, який свідчить про те, що його власник вніс певний пай у підприємство).

 Дивіденд — 1. Частина прибутку акціонерних товариств, яка щорічно розподіляється між акціонерами за акціями. 2. Доходи отримувані суб'єктом оподаткування за корпоративними правами.

760. І. Порівняно з мохами будова папоротей складніша. 2. Дрофа корі — найважча з усіх літаючих птахів. Її вага досягає чотирнадцяти, й іноді вісімнадцяти кілограмів. 3. Гірські гуси із Центральної Азії здійснюють переліт над вершинами Гімалаїв —- найвищих гірських хребтів у світі, направляючись до своїх зимівель у Північній Індії та Бірмі. Щоб поминути гірські вершини, птахам доводиться підійматися на нечувану висоту — вісім тисяч метрів. На такій висоті літають лише турбореактивні літаки. 4. Найбільший хижак серед птахів — кондор, що живе в Андах, його вага досягає дванадцяти кілограмів. 7. Найдовше коріння виявлено у дикого фікуса в Південній Африці. Воно досягає 120 метрів (3 «Енциклопедії»).

764.   1 В. 2. Б. 3. В. 4. Б. 5. В. 6. Б. 7. В. 8. В. 9. Б.

12.1. Комп'ютеризація — найбільш характерна ознака нашого часу, 2. Найбільш дотепним був виступ ліцеїстів. 3 Ця зустріч а актрисою була найкращою у моєму житті, 4. Вона розумніша за свою сестру. 5. Найбільш цікавою була книга про інопланетян. 6. Найбільш передові фермерські господарства одержали високий урожай зернових.

765.   І. Будь-що — неозначений; те — вказівний; ми — особовий; яке — відносний; мені — особовий; мого — присвійний; весь — означальний; того — вказівний; хто — відносний; їм — особовий; них — особовий; те — вказівний; чого — відносний; ти — особовий; самому — означальний; собі — зворотний; хто — відносний; його —- особовий; ним — особовий; вона — особовий.

767. І. Нами — особовий, додаток; вона — особовий, підмет; свої — присвійний, означення; хто — відносний, підмет; сам — означальний, додаток; себе, собі — зворотний, додаток; їм — особовий, додаток; кожна — означальний, означений; мій — особовий, додаток; той — вказівний, підмет; гаку — вказівний, означення; того — вказівний, означення.

768 . а) Абихто, абикого, ніякий, якийсь, котрийсь, деякий, казна-хто, казна-що, який-небудь, чий-небудь, будь-який, будь-що, що-небудь, декілька, скільки-небудь, скількись;

б) коли-небудь, абикуди, абиде, ні до чого, ніде, ніколи, ні за що, нізвідки, ніяк, казна-де, казна-коли, ні від кого, де-небудь, будь-де, будь-як.

769. Тепер хата та спустіла навіки. Хоч її вже й давно покинув, переступаєш вряди-годи на великі свята пороги ті, але думаєш про неї постійно, і на душі завжди стає так рівно, так погожо, наче й не було там ніяких клопотів чи тривог: згадаєш мамину й татову хату, уявивши їх в рідному своєму селі, і стане спокійно на серці, бо й світ мовби влаштований добре, і таки син, і батьки живуть на цьому світі для тебе. І що б там не було: знадобиться чи не знадобиться тобі батьківська хата чи затишок її привітний і милий, — не в тому річ. Головне, що вона є, і що там тебе ждуть живі твої батьки, найрідніші у світі люди (О. Сизоненко).

771. І. Він — його, ним, до нього, з ним.

Вона — її, нею, до неї, з нею.

Воно — його, ним, до нього, з ним.

Вони — їх, ними, до них, з ними.

Цей — цього, цим, до цього, з цим.

Що-небудь — чого-небудь, чим-небудь, до чого-небудь, з чим-небудь.

Хтось — когось, кимось до когось, з кимось.

Хто — кого, ким, до кого, з ким.

Казна-що — казна-чого, казна-чим, до казна-чого, з казна-чим.

Який-небудь — якого-небудь, яким-не- будь, до якого-небудь, з яким-небудь.

Свій — свого, своїм, до свого, зі своїм.

Той — того, тим, до того, з тим.

Деякий — деякого, деяким, до деякого, з деяким

Абихто — абикого, абиким, до абикого, з абиким.

Дещо — дечого, дечим, до дечого, з дечим.

Котрийсь — котрогось, котримсь, до котрогось, з котримсь.

Їхній — їхнього, їхнім, до їхнього, з їхнім.

Такий — такого, таким, до такого, з таким.

Кожний — кожного, кожним, до кожного, з кожним.

Скільки — скількома, скількома, до скількома, зі скільком.

Ніякий — ніякого, ніяким, до ніякого, з ніяким.

Хтозна-хто — хтозна-кого, хтозна-ким, до хтозна-кого, з хтозна-ким.

Казна-який — казна-якого, казна-яким, до казна-якого, з казна-яким.

Дехто — декого, деким, до декого, з деким.

772.ІІ1. Він сам собі вольний козак. 2. Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять. 3. Само собою розуміється. 4. Хто не дотримує слова, той сам себе зневажає. 5. Чому навчишся, того з собою не носить. 6. Брехун собі ворог і людям — зло. 7. Усяк Яремій про себе розумій. 8. Пізнай себе, буде з тебе.

773.І. Наше сьогодення створило купу забобонів, нічим серйозно не обґрунтованих. Втратився зв’язок з іншими істотами, почався розпад особистості. Однак лишилося ще стільки островів, маленьких світлих місцин, де зникає від-чуття незахищеності, де ми любимо і нас люблять. Яке це щастя — мати дітей і тварин, дбати про них, ніколи не залишатися самотнім, перебуваючи в блаженній взаємозалежності... Спостерігаючи за рибками в акваріумі, чи усвідомлюємо у якій страшній залежності перебувають ці істоти від нас? Клітка, з якої ніколи не вийти, — мене це вражало ще з дитинства. Пам’ятаймо, що зовні — ми такі само бранці планети Земля. І це допоможе нам зрозуміти цінність інших життів (3 журналу).

783.   Ви гарна. Який Ви добрий. Ви певні. Така Ви сумлінна. Ви готові? Якась Ви печальна. Такий Ви елегантний. Яка Ви вродлива. А Ви, нівроку, сердитий. Який Ви старанний. Такий Ви хороший.

784.   І. Я зустрів свого брата. 2. Вони виконали своє завдання вчасно. 3. Я пам'ятаю свою першу вчительку. 4. Нарешті ти опублікував свої вірші. 5. Добре пам'ятаю своє дитинство. 6. Розкажи про свою поїздку до Львова. 7. Він товаришує зі своїм братом.

786.   1. В. 2. В. 3. В. 4. В. 5. Г. 6. В.7. Г. 8. А. 9. В. 10. Б.

12. 1. Я тепер дивлюся на все по-іншому. 2. Іншого разу будеш розумнішим. 3. О котрій годині починається урок? 4. Ви не скажете, яке сьогодні число? 5. Це моя найближча подруга. 6. Я можу відповісти на будь-яке запитання. 7. Дякую вам за інформацію.

787. І. П'ятнадцяти (числ.), двісті (числ.), сімдесяти п’яти (числ.), три чверті (числ,), два (числ.), шістнадцять (числ.), сотнею (іменн.), півтора (числ.), втричі (присл.).

789. Четверо, шостий, тисяча, вісімсот, півтора, кілька, стонадцять, двадцять сім, мільйон, мільярд, п'ять восьмих, по двоє, дев'яносто, сорок, кількадесят, тридцять третій, триста, шістдесят, дев'ять.

790.1. 1. На книжковій виставці тисяча дев’ятсот дванадцятого року було відзначено, що в Російській імперії тисяча дев'ятсот одинадцятого року українською мовою було видано всього двісті сорок дві книги, тоді як латинською — шістсот вісім, естонською — п'ятсот дев'ятнадцять, татарською — триста сімдесят дві. Та ще якби це були повноцінні книги, а то здебільшого — брошури, невеличкі збірники, антології. 2. Уже а тисяча дев'ятсот сімнадцятому році на Україні з’явилося шістсот сімдесят сім назв українських книг, шістдесят три періодичних видання. 3. Тисяча дев’ятсот двадцять першого року на Україні був двадцять один національний район: дев'ять російських, сім німецьких, три болгарських, один польський, один єврейський. 4. Якщо тисяча дев'ятсот тридцятого року в Україні рідною мовою було видано шість тисяч триста дев'ятсот чотири назви книг, то тисяча дев'ятсот тридцять дев’ятого — тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять назв. 5. У тисяча дев’ятсот сімдесят восьмому році в Україні рідною мовою, за даними ЮНЕСКО, було видано дві тисячі двісті вісімдесят сім назв книжок, тоді як у наших сусідів — поляків — сім тисяч сто дві, майже на п’ять тисяч більше. Десять років тому в Україні на один мільйон населення припадало шістдесят шість цілих три десятих назви книг, тоді як у Польщі — двісті вісімдесят дев’ять цілих чотири десятих. 6. На жаль, ще донедавна багатьох письменників двадцятих — тридцятих років двадцятого століття «наче й не було» в нашій літературі. 7. Однак набирається солідна кількість літераторів, які більшою чи меншою мірою були причетні до творення української літератури в перше дореволюційне десятиліття. Цифра ця і вражає, і лякає — тисяча сімдесят чоловік (3 посібника).

791.

Н. п'ятсот сорок квітів      п’ятсот   сороковий день

Р. п'ятсот сорока квітів    п'ятсот   сорокового дня

Д. п’ятсот сорока квітам  п’ятсот   сороковому дню

ЗН. п'ятсот сорок квітів   п’ятсот   сороковий день

O. п'ятьмастами сорока квітами  п'ятсот  сороковим днем

М.(на) п’ятиста сорока квітах      (на) п’ятсот сороковому дні

Н. триста вісімдесят чотири книги       триста вісімдесят четвертий  день

P. трьохсот вісім десяти чотирьох книг  триста вісімдесят четвертого дня

Д. трьомстам вісім десяти чотирьом книгам  триста вісімдесят четвертому дневі

Зн. триста вісімдесят чотири книги     триста вісімдесят четвертий день

О. трьомастами вісімдесятьма  чотирма книгами триста вісімдесят четвертим       днем

М.(на) трьохстах вісімдесятьох чотирьох книгах (на) триста вісімдесят четвертому дневі

Н. сімнадцять тисяч двісті квітів  сімнадцять тисяч двохсотий день

Р. сімнадцяти тисяч двохсот квітів сімнадцять тисяч двохсотого дня

Д. сімнадцятьом тисячам двомстам квітам   сімнадцять тисяч двохсотому дню

Зн. сімнадцять тисяч двісті квітів   сімнадцять тисяч двохсотий день

O.      сімнадцятьма тисячами двомастами квітами  сімнадцять тисяч двохсотим   днем

М. (на) сімнадцятьох тисячах двохстах квітах сімнадцять тисяч двохсотому дню

Н. вісімсот одинадцять квітів  вісімсот одинадцятий день

P. восьмисот одинадцяти квітів вісімсот одинадцятого дня

Д. восьмистам одинадцятьом квітам вісімсот одинадцятому дню

Зн. вісімсот одинадцять квітів  вісімсот одинадцятий день

O. вісьмомастами одинадцятьма квітами  вісімсот одинадцятим днем

М. (на) восьмистах одинадцяти квітах  вісімсот одинадцятому дневі

Н. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п'ятнадцять квітів

P. семи мільйонів двохсот п’ятдесяти трьох тисяч п’ятнадцяти квітів

Д. семи мільйонам двомстам п’ятдесяти трьом тисячам п’ятнадцятьом квітів

Зн. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцять квітів

О. сімома мільйонами двомастами п’ятдесятьма трьома тисячами п’ятнадцятьма квітами

М. (на) семи мільйонах двохстах п’ятдесяти трьох тисячах п’ятнадцятьох квітах

Н. сім мільйонів двісті п’ятдесят         три тисячі п’ятнадцятий день

Р. сім мільйонів двісті п’ятдесят          три тисячі п’ятнадцятого дня

Д. сім мільйонів двісті п’ятдесят         три тисячі п’ятнадцятому дню

Зн. сім мільйонів двісті п’ятдесят        три тисячі п’ятнадцятий день

O. сім мільйонів двісті п’ятдесят         три тисячі п’ятнадцятим днем

М. (на) сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятому дневі

Н. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят квітів

P. восьми тисяч дев’ятиста п’ятдесяти квітів

Д. вісьмом тисячам дев’ятиста п’ятдесятьом квітам

Зн. Вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят квітів

O. вісьмома тисячами дев’ятьмастами п’ятдесятьма квітами

М. (па) восьми тисячах дев’ятиста п’ятдесяти квітах

Н. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятий день

P. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятого дня

Д. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятьом дням

Зн. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятий день

O. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятим днем

М. (на) вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятому дневі

Н. дев’ятнадцять цілих три десятих

P. дев’ятнадцяти цілих трьох десятих

Д. дев’ятнадцятьом цілим трьом десятим

Зн. дев’ятнадцять цілих три десятих

O. дев’ятнадцятьма цілими трьома десятими

М. (на) дев’ятнадцятьох цілих трьох десятих

Н. нуль цілих п’ять десятих відра

P. нуля цілих п’яти десятих відра

Д. нулю цілих п’яти десятих відра

Зн. нуль цілих п’ять десятих відра

О. нулем цілих п’ятьма десятими відра

М. (на) нулі цілих п’яти десятих відра

792.   Дві треті склянки; чотири дев’ятих метра; три п’ятих виграшу.

З п'ятьмастами шістьома сімома абітурієнтами; на трьохстах вісімдесяти п’яти місцях; у тисячі шестиста п’ятдесяти чотирьох виборців.

793.   Продали двадцять шість дверей; закупили чотириста сімдесят два трактори; здали п’ятнадцять мільйонів гривень; відвантажили сто дев’яносто чотири мішка; купили сто одинадцять комп'ютерів; залишилося тридцять сім акцій; взяли в оренду сорок підприємств; утворили близько ста асоціацій.

794.   Відоме прекрасне творіння древніх майстрів народності майя — «Сонячний камінь». Цей величезний кам’яний диск діаметром три цілих шість десятих метри, товщиною один метр і масою двадцять чотири тонни слугував жерцям календарем. Він створений у тисяча чотириста сімдесят шостому році в період розквіту індійської цивілізації. На камені — концентричні кола, дивні символи, геометричні фігури. У них відбито древні уявлення про всесвіт. У центрі каменя висічено обличчя  бога — Такатіу. По боках видко чотири квадрати із вигадливими знаками. Вони символізують чотири епохи, які пережило людство.

У першу епоху правив Бог вічної молодості, у другу — Бог вітру, у третю —- Бог дощів, а в четверту — Богиня вод, яка накликала на людей всесвітній потоп. Сонячний камінь користується популярністю, але йде не всі адажям-даавади розшифровані (3 календаря).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.