Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» М.Я. Плющ 10 клас - 2010 рік

801.   Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий.

Внесок: вступний, пайовий.

802.   4.

806. Арніка гірська — багаторічна трав'яниста рослина двадцять — шістдесят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр завтовшки. Протяти першого року виростає лише сама розетка з шести — восьми досить великих довгастих прикореневих листків з п’ятьма — сімома поздовжніми жилками — супротивних, короткочерешкових, яйцевидних, цілокраїх, закручених або гострих, зібраних у розетку. Листки на стеблі (одна — три пари) наполовину менші, довгасті або ланцетні. Квітки зібрані в кошик п’яти — восьми сантиметрі. Цвіте арніка гірська у червні — серпні.

У музичній школі працює двадцять три викладачі, з них; з вищою освітою — чотирнадцятеро осіб, із середньою спеціальною — дев’ятеро осіб. У фортепіанному відділі працює одинадцять викладачів, у народному (духові, міхові, струнні інструменти) — дванадцять, Усього у школі навчається триста вісім осіб. Кількість учнів у відділах така: баян, акордеон — вісімдесят сім, духові інструменти — тридцять два, скрипка — десять, фортепіано — сто двадцять, домбра — дев’ятнадцять, гітара — сорок,

810.   1 Б. 2. Б. 3. Б.4. Б.5. Б. 6. А. 7. В. 8. В. 9, А, 10. А.

12. 1. Зважте, будь ласка, мені кілограм цукру. 2. Пастухи випасали вісімсот овець. З. Ми придбали м’ять пеналів. 5. У залі сиділо сімдесят механізаторів. 5. Відвантажили п’ятсот автомобілів. 6. У книгарні я придбав цікаву книгу. 7. Три клени росте у мене попід вікнами,

811. 1. Праця (іменн.), працювати (дієсл.), працівник (іменн.), працьовитий (прикм.), працюючи (дієлрисл.). 2. Писати (дієсл.), писання (іменн.), пишучи (дієприсл.), писани   й (дієприкм.), писар (іменн.). 3. Зустріч (іменн.), зустрічатися (дієсл.), зустрівши (дієприсл.), зустрічний (прикм.), зустрічаючи (дієприсл.), зустрінутий (дієприкм.). 4. Одяг (іменн.), одягатися (дієсл.), одягання (іменн.), одягнений (дієприкм.), одягаючись (дієприсл.), одягтись (дієсл.). 5. Робота (іменн.), робити (дієсл.), роблячи (дієприсл.), зроблений (дієприкм,), робітник (іменн.).

812.   II (2). Очерети харапудилися всю ніч, а на ранок падали одне на одного зморені, знівечені, збігаючи прозорою й теплою сльозою. (перша кома стоїть між частинами складносурядного речення, друга кома стоїть між однорідними дієприкметниками, третьою комою відокремлено дієприслівниковий зворот).

814. 1. Нагороджувати. 2. Прооперувати. 3. Чаювати. 4. Оштрафувати. 5. Телеграфувати. 6. Радіонізувати. 7. Зателефонувати. 8. Боронувати. 9. Скиртувати. 10. Гарантувати. 11. Листуватися.

818.   II. Образ світу, явлений тобі першим променем сонця в маленькій краплі роси, — це і є краса (комами відокремлено дієприкметниковий зворот, тире між підметом і присудком, що виражені іменниками). Краса твоєї планети, твоєї Землі. (кома між однорідними додатками). І ти розумієш, що дивне почуття, яке охопило тебе в ту мить, коли ти незахищеною ступнею торкнувся мокрої трави, є відчуття спорідненості з цією краплею, що горить на сонці, вмістивши в себе увесь світ... (комами відокремлено підрядні частини)

Але суть не тільки в красі: Геракл переміг Антея, лише відірвавши його від матері-Землі, яка постійно повнила його новими силами, (першою комою відокремлено дієприслівниковий зворот, другою комою відокремлено підрядну частину). І кожний з нас, людей Землі, щогодини і щохвилини бере від рідної планети свіжі сили (комами відокремлено уточнення). Спілкування з природою потрібне людині не менше, ніж повітря, їжа, вода, ніж знання і праця (перша і четверта коми стоять між частинами складного речення, інші дві стоять між однорідними додатками) . Пам’ятаймо про це щодня!

819.   Лити — налити (префіксальний), розв’язати — розв’язувати (суфіксальний), ловити — піймати (суплетивні форми), заспівати — заспівувати (суфіксальний), зігріти — зігрівати (суфіксальний), виробити — виробляти (суфіксальний), летіти — прилетіти (префіксальний), падати — впасти (префіксальний), заходити — увійти (суплетивні форми), рубати — рубонути (суфіксальний), збирати — зібрати (префіксальний), видерти — видирати (суфіксальний), закотити — закачувати (суфіксальний), засипати — засипати (зміна наголосу), розрізати — розрізати (зміна наголосу), викидати — викинути (суфіксальний).

821 . ІІІ. Заморозити — заморожувати, причепити — причеплювати, проказати — проказувати, відсіяти — відсіювати, розробити — розробляти, розвозити — розвозити, підстерегти — підстерігати, виносити — виносити, вилити — виливати, замалювати — замальовувати, переключити — переключати, закликати — закликати, приладнати — приладнувати, влаштувати — влаштовувати, запорошити — запорошувати, розфарбувати — розфарбовувати.

823. і. Срібні роси впали на_стежки, а в ріллю добірні та важкі впали зерна (Л. Дорошко). 2. На розгорнуту книгу снігів опустився вечір і синій підсмуток (М. Стельмах). 3. Але проливень одразу, важкою сизою киреєю, упав на землю (М. Сич). 4. Вітер в гаї нагинає лозу і тополюлама дубакотить полем перекотиполе (Т. Шевченко). 5. Так гарно дивитись на дівчину нелісової краси (Б. Вичко). 6. Вони чули музику далеку, незрозумілу, прекрасну. 7. Шевченко дав орлиний злетукраїнському слову. 8. Порфирові кортить підгледіти, як п’ють росичку жайворонята, як спивають вони її з кожного листочка своїми маленькими дзьобиками (3 тв. О. Гончара). 9. Колесо часу вертитьсякрутиться, біжить. В одних душах ослаблює доброчинність, в інших — додає відваги, ще в інших — додає вад чи убавляє їх;притупляє горе в серці, побільшує мудрості, радість розсіває попелом примарних надій, що зійшли синіми квітами сліз... (Р. Іванченко).

825. І. Перехідні дієслова: святкували весілля, не покликали її, взяла яблуко, кинула на стіл, спалахнула суперечка, віддати яблуко, розповідає про яблуко.

Неперехідні дієслова: блукала біля печери, призвела до війни, потрапила з України, звали «квіт».

827. II. 1. Котились води, дихала земля. 3ацвіли квіти, зазеленіла трава під водою на кучугурах. Достигло літо, налилося жито (коми між частинами складних безсполучникових речень) 2. Не боюся я нічого, б'юся а ворогом своїм (кома між однорідними присудками). Промінь сонечка ясного грає в серденьку моїм! 3. Далеко-далеко багаття видніється, тихесенько-тихо десь перепел б'є... (кома між частинами складного безсполучникового речення). 4. Сіявся дрібнесенький дощик, небо було заволочене подертими хмарами (кома між частинами складного безсполучникового речення). 5. Отак не раз буває і в житті: якась одна подія здатна все змінити, освітити, повернути новою, ще не баченою гранню, наповнити новим глибоким змістом (двокрапка між частинами складного безсполучникового речення, перші дні коми стоять між однорідними присудками, інші дві коми відокремлюють дієприкметниковий зворот). 6. Я — зерно, починається з мене життя на землі (тире між підметом і присудком, кома між частинами складного безсполучникового речення). 7. Приливали доріженьку — вона все куриться, розважали рідну нень ку — вона все журиться (тире і кома стоять між частинами складного безсполучникового речення). 8. Поети йдуть за горизонт — поезія зостається віч-на-віч із вічністю (тире між частинами складного безсполучникового речення). 9. Не завжди любить Батьківщину той, хто освідчується їй (кома між частинами складнопідрядного речення).

828. Держава будується (акт.), друзі зустрічаються (акт.), хліб кришиться (пас.), річка розливається (акт.), готуватися до свята (акт.), піклуватися про матір (акт.), підніматися на гору (акт.), зведений мулярами (пас.).

832. Сиди, сидімо, сидіть; вилазь, вилазьмо, вилазьте; винось, виносьмо, виносьте; дозволь, дозвольмо, дозвольте; каламуть, каламутьмо, каламутьте: сип, сипмо, сипте; ріж, ріжмо, ріжте; плач, плачмо, плачте; удар, удармо, ударте; стань, станьмо, станьте; відзнач, відзначмо, відзначте; кланяйся, кланяймося, кланяйтеся; куй, куймо, куйте; стій, стіймо, стійте; спіши, спішімо, спішіть; ходи, ходімо, ходіть; радь, радьмо, радьте; бажай, бажаймо, бажайте; їж, їжмо, їжте.

833. І. Коли я була б соловейком, до тебе тоді прилетіла б і любо тобі в зелені щоніченьки я щебетала б (Леся Українка). 2. Був би годинник, знали б, скільки проїхали (С. Скляренко). 3. Якби мені, мамо, намисто, то пішов би я завтра на місто. Якби мені черевики, то пішов би я на музики (Нар. творчість). 4. Тебе не слухали б довіку, куме мій (Л. Глібов). 5. Друзі мої! Якби ви могли б мені допомогти, я вам дала б усі три лантушки, ви посіяли б на трьох ділянках, і тоді, коли насіння проросте, ми дізнатися б, на якій саме ділянці чарівні зерна (О. Іваненко). 6. До чого б я не торкався, я завжди бачу, що це можна поліпшити (О. Довженко).

841.ІІ.ЗОРІ КИЄВА.

Хай минають віки. Вони пролітають над золотою главою древнього Києва, як весняні оновлюючі вітри (кома при порівняльному звороті). А град стоїть, сяє, збагачує скарби свого духу, вигранює душу свого народу, береже заповіти пращурів. (коли між однорідними присудками) Вони повсюди стежать за діяннями своїх нащадків, дивляться на них голубими очами високих небес, синіми очима дніпрової хвилі, зеленими очима дібров І лісів (перша кома стоїть між однорідними присудками, друга і третя — між однорідними додатками). Душі їхні окреслюють у чорному небі сяючий зоряний шлях; часом вони зриваються з високості й згорають від розпачу, коли бачать, як їхні діти — дорослі мудрі мужі — отак озлобились, зниділи, забули про велике, погрузли серцями в мізерних пристрастях і дрібній суєті (крапка з комою між частинами складного речення, перші дві коми відокремлюють підрядні частини, двома тире відокремлено прикладку, інші коми стоять між однорідними присудками). Тоді ті зорі стрімголов падають на землю, на сиву голову старого Києва. (кома між однорідними обставинами). Ніби жадають спинити зло, ніби благають узяти в серце добро, прислухатись до голосу життя минаючого... (кома між однорідними додатками).

844.   Летіти (II д/в), співати (І д/в), мерзнути (І д/в), гордитися (II д/в), тривожитися (II д/в), шуміти (II д/в), ловити (II д/в), виховувати (І д/в), бажати (І д/в), доїти (II д/в), стояти (II д/в), стуконути (І д/в), стугоніти (II д/в), плакати (І д/в), нести (І д/в), дати (І д/в), жати (І д/в), лити (І д/в), мести (І д/в), везти (І д/в), умирати (І д/в), ігнорувати (І д/в), сміятися (І д/в), полоти (І д/в), молоти (II д/в), розв'язувати (І д/в), взяти (І д/в), бігти (II д/в), трясти (І д/в), жбурляти (І д/в), пробиватися (І д/в).

845.   Миришся, обвинувачуєш, будуєш, ходиш, обідаєш, любиш, терпиш, їздиш, ревеш, хочеш, полеш, пишеш.

847.І. 1 ос. одн. — стережу, ріжу, колишу, раджу, лечу, товчу, вожу, прошу, їжджу, мощу, терплю, ловлю, графлю, сиплю, трушу.

2 ос. одн. — стережеш, ріжеш, колишеш, радиш, летиш, товчеш, возиш, просиш, їздиш, мостиш, терпиш, ловиш, графиш, сиплеш, трусиш.

3 ос. одн. — стереже, ріже, колише, радить, летить, товче, возить, просить, їздить, мостить, терпить, ловить, графить, сипле, трусить.

1 ос. мн. — стережемо, ріжемо, колишемо, радимо, летимо, товчемо, возимо, просимо, їздимо, мостимо терпимо, ловимо, графимо, сиплемо, трусимо.

2 ос. мн. — стережете, ріжете, колишете, радите, летите, товчете, возите, просите, їздите, мостите, терпите, ловите, графите, сиплете, трусите.

3 ос. мн. — стережуть, ріжуть, колишуть, радять, летять, товчуть, возять, просять, їздять, мостять, терплять, ловлять, графлять, сиплють, трусять.

II. Скачу, смикаю, голублю, кошу, пещу, полощу, ненавиджу, тешу, молочу, прошу, хрещу, кличу, біжу, мажу, регочу, гублю, воджу, чищу, топлю, бреду, броджу, чешу, крешу, стережу.

III. І. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній плугом ходить. 2. Як будеш робити, то буде й родити. 3. Де господар добре робить, там і поле буйно родить, 4. Хліборобська нива любить вчасні жнива. 5. Як хочеш багато жати, то треба мало спати. 6. Зима спитає, де літував. 7. Не питає добрий жнець, чи широкий загонець. 8. Згаєш на жнивах хвилину, втратиш не одну зернину.

848.   2 ос. одн. наказ сп. — кинь, стань, лізь, печи, біжи, крої, клей, стережи, долай, захищайся, вір, веди, порадь, перестань, берись, переглянь, спечи, їж, дозволь.

1ос. мн. наказ сп. — киньмо, станьмо, печімо, біжімо, кроїмо, клеймо, стережімо, долаймо, захищаймося, вірмо, ведімо, порадьмо, перестаньмо, берімося, перегляньмо, спечімо, їжмо, дозвольмо.

2 ос. мн. наказ, сп. — киньте, станьте, печіть, біжіть, кроїть, клейте, стережіть, долайте, захищайтеся, вірте, ведіть, порадьте, перестаньте, беріться, перегляньте, спечіть, їжте, дозвольте.

849. І. Сестри білять яблуні в саду, мати білять хату та у хаті (М. Вінграновський). 2. Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчиком хліба (Нар. тв.). Мати кажуть, що ті рожі посадили колись давним-давно ще бабуся в свої дівочі літа (І.Цюпа). 4. Замислилися моя бабуся та й тяжко зітхнули (Остап Вишня).

851.І. 1. Не заколишуть нас удачі, невдачі не зібють з путі (П. Дорошко). 2. В житті ні разу я неправді не служив (М. Рильський). 3. Перед боєм Воронцов, здається, непокоївся більше, ніж під час самого бою (О. Гончар). 4. Весна прийшла непомітно, незчулися, як промайнув березень (Яків Баш). 5. Ось мат и хвора, і ти нездужаєш (В. Бичко). 6. Той, хто не побоїться пройти всі випробовування на сміливість і витриманість, стане володарем чарівної сили (Л. Артюх).

852.   Охороняти — інф., недок. вид, перех., І д/в, підмет.

Зберегти — інф., док. вид, перех., І д/в, присудок.

Не збайдужіли — п. ф. збайдужіти, неперех., мин. ч., З ос., мн., І д/в, присудок.

Рушай — п. ф. рушати, недок. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. оди., І д/в, присудок.

Шукати — інф., недок. вид, перех., І д/в, обставина.

Присядь — п. ф. присісти, док. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок.

Подумай — п. ф. подумати, док. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок.

Не прихопив — п. ф. прихопити, док. вид, перех., мин. ч., 2 ос. одн., II д/в, присудок.

Бери — п. ф. брати, недок. вид, перех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок.

859. 1. Сіяло небо наді мною, і я над теплим шумом трав, захоплений життя красою, каштанів листя цілував. 2. Уже зоря золоторога, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє крило. 3. Луни збентежені розсипаються дзвонами, луни збентежені в творчім хаосі... 4. Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітромзапізнілі квіти, квіти запізніли, листя пожовтіле... чом ти зажурилась, мила, моя мила? 5. Синій вітер, метелики й квіти, співи птиць і цвітіння дерев, крізь росоюзабризкані віти чути моря бурхливого рев. 6. Ще прославляють щедре літо зелені коники в траві, ще фарби теплі і живі й душа для щастя вся відкрита.

863. Палаюче сонце, розв’язана задача, існуючі правила, дозріваючі вишні, загострений ніж, розгорнута книга, розквітлі дерева, проведена нарада, опублікована стаття, літаючий метелик, перебудована хата, вирощені помідори, умита дитина.

867.   Дієприкметники.

868.   Словосполучення з прикметниками: печена картопля, пекучий біль, учений ступінь, невблаганий батько, палаюче сонце, сипучий пісок, зріла ягода, нездоланний народ, квітучий сад, солоний піт, нездійсненна мрія. Словосполучення з дієприкметниками: печена картопля, учений вірш, невблаганний батько, варені яйця, спіла вишня, варена курка, нездоланий народ, розквітлий сад, битий шлях, солені огірки, сіяне борошно, нездійснена мрія.

870.   І. Вимороженої — п. ф. виморожена, пас., мин. ч., док. вид, одн., ж. р., Р. в., означення.

Пожухлого — п. ф. пожухлий, акт., мин. ч., док. вид, одн., ч. р., Р. в., означення.

Вимерлими — п. ф. вимерлі, акт., мин. ч.,   док. вид, мн., означення.

Трухлявіючим — п. ф. трухлявіючий, акт., теп. ч., док. вид, одн., ч. р., означення.

Клечані — п. ф. клетчані, пас., мин.ч.,         док. вид, мн., означення.

Примазаній — п. ф. примазана, пас., мин. ч., док. вид., одн., ж. р., означення.

Струшеній — п. ф. струшена, пас., мин. ч., док. вид., одн., ж. р., означення.

ІІ. [… ], що (...),—  (…).

871.   1. Багато лиха зазнало тихівське жіноцтво за дні окупації. Оселі їхні зруйновано, господарство пограбовано, а самих примушувано каторжно робити на німецькі потреба (Ю. Солов’яга). 2. Про нас забуто, наче ми й не пройшли тридцять п’ять метрів (В. Земляк). 3. Декілька стебел було зламано, а зачатки, які найповніші, погризено (О.Донченко).

875.І. Осінь відходила. Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними дощами, як дитину, викупала його, тихими ночами і в морозні ранки посріблила кожен листочок, вкриваючи його ніжними візерунками інею. Потім, награвшись листям досхочу, буйними вітрами, мов незримою рукою зняла з дерев розкішне багряне вбрання і, встеляючи ним, мов строкатим килимом, землю, пішла за гори (Ю. Збанацький). Потрапивши на околицю міста, природжену луку чи узлісся може деякий час існувати там у дикому стані. Висипаючись з коробочки, його насіння засмічує ґрунт і в дощову погоду з брудом налипає до ніг птахів. Враховуючи це, вчені мали змогу пояснити причину появи споришу гірського у віддалених місцях серед дикої природи (3 підручника).

877.   І. Перевіривши, перевіряючи, згадавши, згадуючи, читаючи, чуючи, почувши, піднявши, підіймаючи, штовхаючи, штовхнувши.

878.   Док. вид: вирядивши, пробігши, виконавши, проаналізувавши, принісши, створивши, розгорнувши.

Недок. вид: асоціюючись, систематизуючи, символізуючи, стосуючись, дивлячись.

879.   1. Працюючи наполегливо, він закінчив роботу раніше. 2. Проходячи недалеко від будинку, ми помітили відблиски світла. 3. Сівши за книжку, він уже не чув нічого. 4. Проходячи повз книгарню, вона затрималась перед вітриною, щоб переглянути нові книги. 5. Наблизившись до берега, він почув плескіт хвиль.

880.   1. Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар). 2.         Квіти, стуливши барвисті пелюстки, заснули. Задзижчала остання бджілка, поспішаючи на пасіку (А. М'ястківський). 3. Дитячий щебет, наповнюючи хату, робить її по-справжньому щасливою (Н. Зубицька). 4. І тремтить схвильоване колосся, прихилившись до мого плеча (О .Теліга). 5. Ціле літо будував Василь хату не покладаючи рук. 6. Соняшник зацвів і озирнувся — стільки було світла в небесах... А тоді зненацька усміхнувся, перемігши первородний страх (В. Мороз). 7. Пісня здіймалася над степом і летіла далеко у світ сивою горлицею, несучи на крилах любов і печаль (А. Пашкевич).

881.   Заходячи — недок. вид, обставина.

Закутавши — док. вид, обставина.

Розгойдуючи — недок. вид, обставина.

Не спитавши — док. вид, обставина.

Здолавши — док. вид, обставина.

882.1 . У своїй кузні кує новорічне сонце, кує, не покладаючи рук (М.Стельмах). 2. Не подумавши, кілочка не застружеш (Нар. творчість). 3. Недоспавши, недоївши часто, ми невтомними вертались додому, ми сідали за столи, і ще більше нам хотілось пізнати мудрість книг (К. Герасименко). 4. Андрій мчав, не зупиняючись і не переводячи подиху, як знетямлений (В. Козаченко).

883. 1. Скупавшись у холодній воді, він захворів на ангіну. 2. Зібравшись на спортмайданчику, вони розпочали тренування. 3. Коли ми супроводжуваній гостей, були приємно вражені їхньою зацікавленістю нашим краєм. 4. Не засвоївши добре правил уживання апострофа, я знову припустився помилок. 5. Уважно прослухавши пояснення вчителя, він зрозумів, що йому не треба багато вчити дома. 6. Побувавши у фольклорній експедиції, ми записали багато народних пісень. 7. Згадуючи своє дитинство, я так захотів знову побувати в ньому. 8. Прослухавши передачу про поетесу Оксану Пахльовську, я захотів більше дізнатися про неї.

887. II (1, 2). Нетрі. Несходимі, незміряні. (кома між однорідними дієприкметниками)

Маленький смугастий звірок, що сидів (недок. вид, мин. ч.) собі навпочіпки на поваленій кедрині проти сонечка і пильно, з виглядом ученого-дослідника, розглядав (недок. вид, мин. ч.) торішній грибок, тримаючи (недок. вид, теп. ч.) його передніми лапками, раптом нашорошився (док. вид, ми н. ч.). (перша кома стоїть між частинами складнопідрядного речення, друга і третя коми відокремлюють уточнювальну обставину, четверта і п’ята — дієприслівниковий зворот) Ні. То так щось. У нетрях панує (недок. вид, теп. ч.) надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога. (кома при порівняльному звороті). Лише рябок, засвистівши (док. вид, мин. ч.), пролетів (док. вид, мин. ч.) з однієї височезної кедрини на іншу і завмер (док. вид, мин. ч.) на гілці, мов сучок, нерухомо, опустивши (док. вид, мин. ч.) чубату голівку вниз і витягши (док. вид, мин. ч.) шию. (перші дві коми відокремлюють одиничний прислівник, третя і четверта — порівняльний зворот, п'ята — дієприслівниковий зворот) Тиша.

На поваленій кедрині тремтіли (недок. вид, мин. ч.) сонячні зайчики. Смугастий звірок бурундучок почав (док. вид, мин. ч.). бавитися (недок. вид, інф.) з ними, задравши (док. вид, мин. ч.) хвостика, подивився (док. вид, мин. ч.) вниз (комами відокремлено дієприслівниковий зворот). Внизу, під кедриною, виходячи (недок. вид, теп. ч.) десь з бур’янів і вітрополу і зникаючи (недок. вид, теп. ч.) знову у бур’янах, вилась (док. вид, мин. ч.) вузенька стежечка, звіринка доріжка, утоптана за тисячоліття (перші дві коми відокремлюють уточнювальну обставину, третя кома закриває дієприслівниковий зворот, четверта відокрелює прикметниковий зворот, п'ята відокремлює дієприкметниковий зворот).

889.   Здавна Євразія була осередком цивілізації. Нині на материку розташована 91 держава (47 — в Азії і 44 — у Європі).

Найбільша Європейська країна — Україна, площа якої 603,7 тисяч квадратних кілометрів, розташована у південно-східній частині Європи (тире між підметом і присудком, які виражені іменниками, комами відокремлено підрядну частину). У країні розвинуті всі види транспорту і промисловості. В Азії найбільшою країною є Китай (9,6 млн. км2). Маючи понад 1,2 мільярди людей, Китай утримує першість на материку за кількістю населення. (комою відокремлено дієприслівниковий зворот). Країна має багаті природні ресурси і добре розвинуті промисловість і сільське господарство.

890.   1. В. 2. В. 3. Б. 4. В. 5. Б. 6. Б. 7.В. 8. А. 9. В. 10. В. 11. В. 12. В. 13. В. 14. А. 15. А. 16. В. 17. Б. 18. Б. 19. Б.

893. І. Дорожче, вужче, ясніше, гірше, глибше, надовше, нижче, менше, цікавіше, ближче, краще, важче, тепліше, ширше, дужче.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.