Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Розв'язання вправ та завдань УКРАЇНСЬКА МОВА до підручника О.П. Глазової, Ю. Б. Кузнєцова - Академічний рівень - 2010 рік

50. Сам собі хазяїн — незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина.

По гарячих слідах — реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, а відразу після того, що відбулося, сталося.

Насипати тру в халяви, жити в гаразді.

51. 1. Сонце променем гарячим розтопило смуток неба (В. Раєвський). 2. День, як багаття, тихо погаса (Д. Павличко). З. Багряніло життя, ніби хмари в вишині над туманами трав (В. Сосюра). 4. Монастир із високої кручі зазирає у води Десни (В. Paєвський). 5. Жив у нас у селі козак Хмара; багатир був! Що було в нього поля, худоби та всякого добра! (Марко Вовчок). 6. І падала на шоломи ворожі богатиря пудова булава. (Т. Шевченко). 7. Ті руки, хоч міцні, та не коряві (Д. Павличко). 8. Без ґазди які там гаразди! (Народна творчість).

53. [молод´ба́І], [н´і́Іхт´і], [д´іхт´а́Ір], [д´о́Іхтем], [хле́Іпче], [н´і́Іхт´ами], [ло́Із´ці], [оп’: і́Ікс´а], [к´і́Іхт´і].

У цих словах відбувається уподібнення приголосних.

54. 1. Найстрашніша клятьба — полюбити раба! (І. Франко). 2. Не знаю, хто мене зробив орлом, хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом (Д. Павличко).3.Як моря шум, тривожний шум вокзалу (В. Сосюра). 4. Гримить експрес на перегоні, мигтять пунктирами вагони (П. Перебийніс). 5. Коли жалуєш дитину, то навчай грозьбою, коли не можна просьбою (Марко Вовчок).

55. 1. Голодній лисиці курчатко сниться. 2. Кожній свашці по ковбасці. 3. При пшениці гарній жнива славні. 4. У книжці кохайся — розуму набирайся. 5. Молодому тепліше в сорочці, ніж старому в каптані. 6. Його і в діжці не влучиш, 7. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює.8.Краще в бочці, ніж у чужій глотці.9. Хрущі в борщі, а жаба в юшці. 10. Мурашці роса — океан.

56. Квіточці — [кв‘і́Ітоц´:і], білочці — (б´і́Ілоц´:і], ніжці — [н'і́Із´ц´і], гармошці — [гармо́Іс´ц´і], діжці — [д´і́Ізц´і], мережці — [мере́Із´ц´і], сестричці — [сеистри́Іц´і], Марічці — [мар’і́Іц´:і].

57. Казочці — [ка́Ізоц´:і], онучці —[оуну́Іц´:і], сестричці — [сеистри́Іц´:і], подушці — [поуду́Іс´ц´'і], галушці — [галу́Ізс´ці], кішці — [к’і́Іс´ц´і], кішечці — [кі́Ішеиц´':і], квочці —[кво́Іц´і], собачці — [соба́Іц´:і], мишці — [ми́Іс´ц´і],

58. Слова з орфограмою «літери, що позначають приголосні, які уподібнюються»: легкий — [леихки́Ії], кігтях — [к'і́Іхт´ах], кігті — [к'і́Іхт´'і], стежці — [стежц´і], ниточці — [ни́Ітоц´:і], мотузочці — [моуту́Ізоц´:і], сорочці — [соро́Іц´:і], тарілочці — [тар’і́Ілоц´:і], болячці — [бол´а́Іц´:і], мушці — [му́Іс´ц´і], точці — [то́Іц´:і], ложці — [ло́Із´ц´і].

Сідати на легкий хліб — переходити на нескладну роботу, одержувати легше завдання.

Тримати в кігтях — ставити кого-небудь у цілковиту залежність, мати над кимось владу.

Гострити кігті — хотіти, прагнути заволодіти ким-, чим-небудь, захопити когось, щось.

Стояти на правильній стежці — жити, діяти, поводити себе добропорядно.

Триматися на ниточці — перебувати у загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі.

Ходити по мотузочці — дуже тонко, вміло, вправно здійснювати складну, небезпечну справу.

Залишитися в самій сорочці — дійти до крайнього зубожіння, до важкої скрути.

Підносити на тарілочці — давати можливість кому-небудь мати щось без будь-яких затрат, зусиль.

Годити як болячці — дуже сильно вгождати комусь.

Тримати на мушці — цілитись у кого-небудь із вогнепальної зброї.

На мертвій точці — у тому самому стані; без жодних змін.

Втопити в ложці води — завдати великих прикростей кому-небудь чи згубити когось з ненависті, викликаної дрібницями.

59. 1. Старі крутяться [кру́Іт´ац´:а], а молоді учаться [у́Ічац´:а]. 2. Сили вичерпуються [виече́Ірпуjуц´:а], а знання примножуються [приемно́Іжуjуц´:а].3.Не хвали коня, поки з дороги не вернешся [ве́Ірнеес´:а]. 4. На мені покатаєшся (поката́ІІс':а], як на їжаку. 5. Як у млині не мелеться [ме́Ілеиц´:а], то в хаті колотиться [коло́Ітиец´:а]. 6. Як уродить метлиця, буде хліб сниться [сни́Іц´:а]. 7. Не все теє зробиться [зро́Ібиец´:а], що на думці зродиться [зро́Ідиец´:а]. 8. Силуваним конем не наїздишся [наjі́Іздие*с´:а]. 9. На полюванні на хвіст не задивляються [задиўл´а́Іjуц´:а]. 10. Не вивчишся [ви́Іўчиес´:а] охотою — не навчишся [наўчи́Іс´':а] й примусом. 11. Усяка людина цінується [ц´іну́Іjц´:а] працею. 12. Хто трудиться [тру́Ідиец´:а], той менше журиться [жу́Іриец´:а].

62. Сурогат — продукт (або предмет), який частково замінює якийсь інший продукт; підроблений, фальсифікований продукт.

Культуролог — фахівець у сфері культурології, який вивчає найзагальніші закономірності розвитку культури, осмислює культуру як цілісне явище, визначає найзагальніші закони її функціонування, а також аналізує феномен культури як системи.

Соціолог — фахівець у сфері соціології — науки про суспільство, системи, які його складають, закономірності його функціонування та розвитку, соціальні інститути, відносини і спільноти.

Ілюзія —- 1. Оманливе, помилкове сприймання дійсності. 2. Безпідставна надія, нездійсненна мрія.

63. Маніпулювання — навмисні або добровільні дії, спрямовані на оману або зловживання довірою (шахрайство) у відношенні когось.

Меркантильний — дріб’язково ощадливий; корисливий.

64. Називають — [назиева́Іjут], спроможність — [спромо́Іжн´іс´т´], людини — [л´уди́Іни], оригінального — [ориег’іна́Іл´ного], мислення — [ми́Іслеин´:а], здатність — [зда́Іт´н´іс´т´]. Однією рискою підкреслені м’які приголосні, двома — пом’якшені.

М’якість та пом’якшеність приголосних передають на письмі м’який знак та букви і, я, ю.

66. І в «Енеїді» і в «Наталці Полтавці» Іван Котляревський утвердив високе почуття людської і національної гідності, без чого не можна було б і думати про відродження культури пригнобленого краю (кома між частинами складнопідрядного речення). 2. Ми будемо жити в спілці із людьми-братами. 3. Заграй мені, вівчарю, на сопілці, коли під вечір стелиться туман (перші дві коми відокремлюють звертання, третя кома стоїть між частинами складнопідрядного речення). 4. Човен хлюпа в річеньці — не біда (тире між частинами складного безсполучникового речення). 3 річки синій місяченько вигляда. 5. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого. 6. Зачіплянка полюбилася Віруньці ще й тим, що тут люди рано встають, схід сонця не просипають (кома між частинами складнопідрядного речення). 7. Козак на коника схопився, Марусеньці уклонився (кома між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). 8. Любо неньці, як дитина в честі (кома між частинами складнопідрядного речення).

67. Столиць, паляниць, вишень, пісень, кузень, будівель, запитань, звільнень, застережень, розв’язань.

Форми слів, при творенні яких відбулось уставляння голосних [о], [е]: вишень, пісень, кузень, будівель.

68. 1. Всіх слів і брехень не бери на віру, на фальш і зраду май порядний дрюк (І. Франко). 2. Міняється душа від жару таємниць народу рідного (А. Малишко). 3. Жодних земля ця не має безодень. Кльонович). 4. Один язик під час розмов дурниць чимало намолов (А. Качан). 5. Тривога обняла всіх, і люди збіглись з усіх вулиць (П. Куліш). 6. Не весен первоцвіт, не осінь злотокудра зронили в серце радість і тепло (Л. Забашта). 7. Схилила осінь грона горобин (Л. Костенко).8.Зеленийстеп зацвів маками, ударив струнами пшениць (М. Стельмах).9.Вискочив, як Пилип із конопель.10. Із пуху фортець не будують (Народна творчість).

Позиційне чергування прийменників та початкових звуків у словах підкреслено двома лініями.

69. 1. «Ораторами робляться, поетами народжуються», — стверджує латинська приказка (лапки, друга кома і тире — розділові знаки при прямій мові, перша кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення) 2. І посіється, і задерниться думки звичної дивина (кома стоїть між однорідними додатками, з’єднаними повторюваним сполучником). 3. Добро між нами, і ти зживешся, як з братами (перша кома стоїть між частинами складносурядного речення, друга кома відокремлює порівняльний зворот). 4. Вогонь не гаситься вогнем, і ніч не здовжується днем (кома стоїть між частинами складносурядного речення). Не пнеться з вірності біда, не ллється з кременю вода... (кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення). 5. Чорний сон віків не збудеться, що мине, а що забудеться, що засне, а що й розбудиться (коми стоять між частинами складного речення з підрядним і сурядним зв’язком). 6. І легко тобі хоч і дивишсяниць,аби не спіткнутись ні разу (коми стоять між частинами складнопідрядного речення) 7. Часу і далі не осягнеш оком. 8. Шкребеться поглинальний час. 9. Ой доле, доле, що з людьми ти коїш? (коми відокремлюють звертання).

[ро́Ібл´ац´:а], [л´:е́І ц´:а], [ди́Івиес´:а].

Антоніми: ніч — день.

70. З м'яким знаком: Ольгопіль, Сіверськодонецьк, Благовєщенськ, Нью-Йорк, севастопольський, сільськогосподарський, перемишльський, сформульований, тримільйонний, Нижньоколимськ, Верхньодніпровськ, Саласьєв, Усольс, Пьотровський.

Без м'якого знака: Харків, Соловйов, Воробйов.

71. Народ для людини — не просто сім’я [c´імjа́І], де ланцюг з найміцнішого заліза, а вона сама — нерозривне його кільце. Народ — непорушна крем’яна [креимjана́І] скеля, людина ж проти неї — лише піщинка. Людина, яка не розуміє, щоприв’язує [npиеўjзyje] її до рідного народу, помалу відривається від національного грунту. Така людина двоїться у ставленні до ріднот, і така роздвоєність роз’їдає [розjіда́Іjе] їй душу (За Н. Григор'євим-Нашим).

72. Слова із позиційним уставлянням [і] в кінці префіксів: зіскочити, розійтися.

73. 1. Соломяним волом не орати, сінним конем не їздити. 2. Залізо іржа зїдає, а заздрісний від заздрощів погибає. Катерина Демяну не попустить буряну. Хороший господар на свято не киває. На криву дірку — кривий цвях. Як на ноги зіпявся, то й за працю взявся. З охотою можна і камінь прицвяхувати. Червня дерево точить, а невміла хазяйка дім переводить. Коли злива рясна, дерев не поливають. Яка тканина, така й ряднина. Хто буденного одягу не носить, той святкового не має. Краще втрата, яка обєднує, ніж здобич, яка розєднує. Труд для людини — джерело здоров’я і життя. Що накришиш, те й з’їси. Як ворона з’яструбіє, стережіться й більші птахи. Соловей хвалиться голосом, а папуга — пір’ям.

74. З апострофом: крем’яний, об’єднання, роз'яснення, прислів'я, під’южуваняя, верб’я, острів’янин, над’їхати, узгір’я, риб’ячий, зап’ястний, стерв'ятник, верф’яний, жираф’ячий, Лук’янівка, пір'їна, Стеф’юк, роз'ятрювати, Дем’ян, бур’ян, в’язи, тім'я, роз’юшити, з’їдений, від’їзний, дит'ясла.

Без апострофа: мавпячий, різьбяр, посвячений, призьбяний, бруквяний, серйозний, тьмяний, рясний, Рєпін, Брюллов, ряхтіти, буря, Рязань, дзвякнути, Воробйов,

Лук’ян, к'янті, Ак’яб, Рейк’явік, к’ят, Монтєск'є.

75. Слова з орфограмою «апостроф»: кам’яне, м’яке, кропив’яне, сім’я, солом’яна, солом'яного, роз’їсти, вп’ястися, п’явкою, з’їхав, з'їсти, риб’ячому, пуп’янка, уб’є.

Кам'яне серце — жорстока, бездушна людина,

М'яке серце — добра, поступлива, лагідна людина.

Кропив'яне сім'я — чиновники, канцеляристи, які брали хабарі.

Солома солом'яна (казка про солом'яного бичка) — що-небудь надумане, вигадане, нереальне.

Роз'їсти серце — посилювати чиєсь переживання, завдавати комусь ще більших душевних страждань.

Вп'ястися п'явкою — міцно заволодівати чиїмись почуттями.

Пуд солі з'їсти — довго жити з кимось, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось тощо.

На риб'ячому хутрі — який погано гріє (про верхній одяг).

З самого пуп'янка — від народження.

І муха крилом уб'є — когось легко здолати; хтось фізична слабий, безсильний.

76. Корінної — [кор’ін:о́Іjі], найчисленнішої — [наїчиесле́Ін´:ішоjі], повноцінно — [поўноц´:і́Ін:о], самоцінні — [самоц´:і́Ін´:і], самоцінності — [самоц´:і́Ін´:ос´т´і], сприйняття — [сприеїн ´ат´: а́І], нездоланний — [неиздол а́Ін:иї].

77.

78. Початок третього тисячоліття переконав військових інтелектуалів у тому, що найбільш ефективною зброєю є так звані психологічно-інформаційні війни. У Центрально-Східній Європі їх започаткував не хто інший, як Богдан Хмельницький. За допомогою контррозвідки гетьман шляхом поширення дезінформації сіяв у ворожому війську панічні настрої. Він наполягав на необхідності створення в стані противника відчуття приреченості. Уперше в історії вітчизняного воєнного мистецтва він застосував принципи ведення так званої психологічної війни (3 підручника).

79. 1. Древня праматінко Русь! Я твій законний нащадок, що українцем зовусь (Д. Білоус). 2. Україно, краю мій, пісне тополина! (В. Сосюра). 3. Синій жайворон у синьому небі невідділимії живуть лише разом (В. Кордун).4.Озвались голоском перепелиним відгомонілі, пройдені літа (Л. Тендюк).5.Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір (М. Вінграновський).6.Сіється дощик невпинний, осінній, вітер ридає в гіллі (Дніпрова Чайка).7.Монотонний шум дощу заглушує всі сторонні звуки (Ю. Збанацький).8.І стільки змін довкола, а світ незмінний наче (М. Луків). 9. Обрії кармінні, далі журавлині, спів пташиний в сині... (В. Сосюра).

80. Терпіння [теирп’і́Ін´:а] і час з усього зроблять атлас. Росяне світання [св’іта!н´:а] — золоте орання [ора́Ін´:а]. Від злого коріння [кор’і́Ін´:а] таке й насіння [нас´і́Ін´:а]. Не зазеленіють сходи, де всілося вороння [ворон´:а́І]. Від безділля [без´д´і́Іл´:а] і тарган на піч вилазить. Не рада коза торгу, а курка весіллю [ве ис і́Іл´:у]. Як сто потів проллєш [прол´:е́Іш], то все буде до смаку.

81. Слова з подовженими приголосними: підборіддя, зілля, відділ, відлуння, гілляччя, переживання, запитання, вислання, натхнення, безвладдя, багатоводдя, віддяка, спросоння.

Слова з подвоєнням через збіг: роззява, відмінник, віддзьобати, віддубасити, лимонний, беззвукий, балконний, ячмінний.

82. Слова з подовженими приголосними: Полісся, Побужжя, Запоріжжя, Правобережжя, Закавказзя, Прихоролля, Приуралля, Прикарпаття, Сухолужжя, Середньовіччя, примирення, роззброєння, узвишшя, безмежжя, пробудження, десятиріччя, узбіччя, піддашшя, щеплення, бездоріжжя, осереддя.

Слова без подовження: Заволжя, Берестя, передмістя, перехрестя, підґрунтя, передвістя, милосердя, обійстя, безсмертя, передвістя, осердя.

83. Вслухайтеся, земле і небо, у рокіт страждань моїх! (В. Симоненко). Душа людська схиляє темну віть ридань і сміху, років і століть. (А. Малишко). Лечу над білим полем бездоріж. (Л. Костенко). Прилетиш навесні голубою співучою пташкою із далеких світів, із якихось чужих узбереж (Б. Олександрів). Одне погано — обступає ніч. А так усе без зайвих протиріч (М. Шевченко).

84. Наполегливістю гори й доли здолаєш. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. Риссю не зореш, а галопом до злиднів доскачешся. Сталь сталлю гострять. Хвалися сіллю як приправою, а маслом як прикрасою. Під великою повінню й високі гори тонуть. Користю діло одізветься. Сила з кмітливістю не зрівняється. Бідністю і скнарістю не пишаються. Кількістю взяв, та якістю втратив. Порядком дім стоїть, недбалістю й хлів розвалиться. Хто обслуговує вогонь, той знайомий з його пекучістю.

85. 1. Тече річка між камінням. Россю прозивають (П. Куліш). 2. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис (М. Бажан).3.Над Прип’яттю світання зайнялось(В. Стус). 4. Попідтинню вночі по кропиві здригається світло зорі (Є. Гуцало). 5. Блукав я самітно поміж деревами з моєю печаллю один (П. Куліш). 6. Соковиту, напоєну зеленню порість розметали степи далечінню широкою (А. Малишко). 7. Правдою, совістю світиться нам людина щира і чесна (В. Олійник). 8. Серце вбирає промені наснажених пристрастю днів (І. Калинник). 9. Метеорити — короткочасні спалахи часточок космічної речовини, ідо з величезною швидкістю влітають у атмосферу Землі (3 журналу).

87. Прикметники на позначення збільшеності ознаки:

88. 1. А вдалині вже Лавра нездвиженна вечірнє сонце брала на хрести (Л. Костенко). 2. А невблаганний час минав і все судив нещадно (М. Луків).3.Кладе мороз на шибку візерунки з моїх чекань, нездійснених надій (В. Крищенко). 4. У нас е рідний незнищенний корінь і нашим родом вдобрена земля (В. Дергач). 5. У незбагненнім диві спілкування б’є невичерпне духу джерело (О. Довгий). 6. Ряст і підсніжники — то квіти мого дитинства, які завжди цвітуть у моїй душі нездійсненними дитячими мріями (В.Корнійчук). 7. І метелик біліє, мов згадка про нездійснену радісну мить (М. Доленго). 8. Та незліченне й для людини те, що зринає щохвилини (М. Рильський). 9. Перед тобою світ несказанно широкий, і безліччю стежок даль вабить життєва (Б. Тон).10. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве (Ю. Збанацький).

90.1. О Україна, Україна! (кома відокремлює звертання). Єднаються душа і пісня в ній вільно так і так глибинно (глибинний). 2. Моя пречиста Україно, озвись до мене тополино (тополиний) (кома відокремлює звертання). 8. І серце рветься так дитинно (дитинний).4. Гуманний будь, і хай твоя гуманність (гуманний) пливе з криниці чистої любові, якої не мутить пиха й захланність (захланний), (перша кома стоїть між частинами складносурядного речення, друга — між частинами складнопідрядного речення) 5. Різдвяно (різдвяний) стелиться дорога у рідні батьківські краї. 6. Коні шалено бігли по полю, бігли по полю, шукаючи волю (перша кома стоїть між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, друга кома відокремлює дієприслівниковий зворот) 7. Відкурликали осінньо, відгукали поїзди (кома стоїть між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв'язком) 8. Душа була печальна, ніби морс, важка страшенно від чужих секретів (комами відокремлений порівняльний зворот) 9. Кожна людина має право на життя, свободу і особисту недоторканність (недоторканний). (кома стоїть між однорідними додатками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). 10. Натхненно і шалено, як Бетховен, природі гімн величний творить гай (комами відокремлений порівняльний зворот). 11. Я передумала дум незліченно (незліченний) багато. 12. Відкриваєш неждано себе у собі, нову якість свою із бентежною ніжністю.

91. 1. Є тільки висоти не взяті, є тільки робота щоденна, є тільки пориви крилаті і спрага краси невтоленна (М. Луків). 2. Не потрібно так тяжко страждати. Бо усьому настане пора: час ламає сталевії ґрати, з місця сходить важенна гора (В. Острозький). 3. У кожній дії — нескінченність сили (О. Омельченко). 4. Стежка була страшенно балакучою, щодня сто разів казала: «Доброго дня!», «Як ся маєш?», «Будь здоров!», «Щасти Боже!» (Д. Павличко).6. Небо щедро, многоцінно ллє проміння в безгоміння (М. Луків). 6. Незважаючи на те, що з кожним поколінням українська мова змінюється, певний недоторканний шар її живе у назвах річок, урочищ, древніх поселень і міст (В. Грабовський). 7. Поезіє, ти прояв незнищенності (М. Пасічник).

97. Кріпосний, ровесник, захисників (захист) (стн → сн), безкорисливістю (користь) (стл → сл).

98. 1. На світі більше, ніж зірок у неба, не кволих душ, а пристрасних, хоробрих (П. Воронько). 2. Шана й слава чесним, мужнім, згуба підлим брехунам! (Ф. Шіллер). 3. Я чую слово щире, не облесне (П. Перебийніс). 4. Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (В. Сосюра). 5. І впаде оте душевне рабство ненависне (Л. Забашта). 6. Почесна є професія одна — це людям добрим криниці копати (В. Грінчак). 7. Живу всякчас у сподіванні дива, в росинку глянув — усміхнувсь щасливо (Г. Коваль). 8. Природа нас самих не залиша, бо зерна ми в її зеленім гроні, які вона й по смерті воскреша у щедріснім своїм, у вічнім лоні (Г. Коваль). 9. А найстрашніші — трутні злісні. Вони картання гідні, звісно (Н.Тихий).

99. Контрастний душ, протестна акція, журналістське розслідування, президентські вибори, парламентське слухання, депутатський запит, студентський мітинг, пропагандистський захід, колективістський характер, голландські тюльпани.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.