Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» С. О. Карамана 11 клас - 2012 рік

 МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ

 

§ 15. Стилістична роль дієслівних категорій

184.Праця — ім., працювати — дієсл., працівник — ім., працьовитий — прикм., працюючи — дієприсл.

Писати — дієсл., писання — ім., пишучи — дієприсл., писаний — дієприкм., писар — ім.

Зустріч — ім., зустрічатися — дієсл., зустрівши - дієприсл, зустрічний — ім., зустрічаючи — дієприсл., зустрінутий — дієприкм.

Одяг — ім., одягатися — дієсл., одягання — ім., одягнений — дієприкм., одягаючись — дієприсл., одягтись — дієприсл.

Робота — ім., робити — дієсл., роблячи — дієприсл., зроблений — дієприкм., робітник - ім.

ПОЯСНЕННЯ

Форми дієслова:

 — неозначена (відповідає на питання що робити? що зробити?, незмінювана форма дієслова);

 — способові (дійсний спосіб означає дію, яка відбувається зараз, відбувалася  чи буде відбуватися; умовний спосіб означає бажану або можливу за певних умов дію; наказовий спосіб виражає наказ, прохання або пораду);

— дієприкметник (особлива форма дієслова, що вказує на ознаку за дією і відповідає на питання який?);

— дієприслівник (особлива форма дієслова, що вказує на додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?);

 — безособова форма на -но,-то (незмінна).

                    д. с.                                                                          дієприсл.

185.   Літо стояло жарке й тривожне. Вдень, важко розпластавши на зморених

                                                          д с.          дієприкм.

очеретах крила, шерхло дихала порепаними губами гаряча юга, почали на

             неозн.                               д. с.                                                                д. с.

плавні падати грози. Хмари в’язали вогняне мотуззя, з реготом жбурляли вниз, і    

           д.с.                                                                                                                           д.с.          дієприсл.                              д. с.

воно тріщало, сичало, догоряючи на дні протоки. Кому на ту годину випадало  

      неозв.                             д.с.                                             д. с.                                                 

проїжджати човном, здавалося, що воно ще довго жевріє там. Очерети

      д.с.                дієприсл.           неозн.                                                                     д. с.

металися, намагаючись вирватися з долини, а небо знову й знову періщило їх,

                                                                                             д. с.                                дієприкм.

як неспокійну отару, важким батіясжям, — не пускало з одвічного призначеного

                                                                  д.с.                                              д. с.

долею тирлища. Очерети харапудилися всю ніч, а на ранок падали одне на

                  дієприкм. дієприкм.   дієприсл.

одного зморені, знівечені, збігаючи прозорою й теплою сльозою.

                              ж. р. одн.                                                   ж. р. одн.

186.   1. Коли я була б соловейком, до тебе тоді б прилітала і любо тобі в зелені

                           ж. р. одн.                ч.р. одн.                   мн.

щоніченьки я щебетала б. 2. Був би годинник, знали б, скільки проїхали. 3. Якби

                                             ж. р. одн.

мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто. Якби мені черевики, то

ж. р. одн.                                           ч. р. одн.

пішла б я на музики. 4. Тебе я слухав би довіку, куще мій. 5. Друзі мої! Якби

         мн.                                             ж. р. одн.                                             мн.

ви могли б мені допомогти, я вам дала б усі три лантушки, ви посіяли б на

                                                                                                       мн.

трьох ділянках, і тоді, коли насіння проросте, ми дізналися б, на якій саме

                                                                                   ч. р. одн.             ч. р. одн.

ділянці чарівні зерна. 6. До чого я не торкався б, я завжди бачу, що це можна поліпшити.

195. III. Внизу, під кедриною, виходячи десь а бур’янів і вітрополу і зникаючи знову у бур’янах, вилась вузенька стежечказвіринна доріжка, утоптана за тисячоліття.

(реч. розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускл., відокремл. уточн., чл. реч., однор. відокремл. обстав., відокремл. прикл., відокремл. означ.).

197.   Тремтячими — теп. ч., недок. в.

          Палаючих — теп. ч,, недок. в.

          Клекочучий — теи. ч., недок. в.

          Невигорілих — мин. ч., док, в.

198.   Нескзане — дієприкм.

          Несказнне — прикм.

199.

Прикм. + ім.

Дієприкм. + ім.

печна картопля

пчена картопля

пекчий біль

неоцненний товар

неоціннний внесок

невблганий батько

невблагнний батька

палюче сонце

сипчий пісок

врені яйця

варна курка

спла вишня

нездолнний народ

зрла ягода

квітчий сад

нездланний народ

солний піт

розквтлий сад

і нездійсннна мрія

бтий шлях

слені огірки

сяне борошно

нездйснена мрія

наголос падає на суфікси

наголос падає на корені

 

201.   Багато лиха зазнало тихівське жіноцтво за дні окупації. Оселі їхні зруйновано, господарство пограбовано, а самих примушувано каторжно роботи на німецькі потреби. Про нас забуто, наче ми й не пройшли тридцять п’ять кілометрів. Декілька стебел було зламано, а качани, які найповніші, погризено.

Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні відокремлюється комами.

202.   1. Працюючи наполегливо, він закінчив роботу раніше. 2. Проходячи недалеко від будинків, ми помітили відблиски світла. 3. Сівши за книжку, вів уже не чув нічого. 4. Проходячи повз книгарню, вона затрималась перед вітриною, щоб переглянути книги.

203.   1. Скупавшись у холодній воді, він захворів на ангіну. 2. Зібравшись на спортмайданчику, ми почали тренування, 3. Супроводжуючи гостей, ми були приємно вражені їхньою зацікавленістю нашим краєм. 4. Не засвоївши добре правил уживання апострофа, я знову припустився помилок. 5. Уважно прослухавши пояснення вчителя, він міг вчити дома небагато.

Назустріч тестуванню

1) в; 2) в; 3) б; 4) в; 5) б; 6) б; 7) в; 8) б; 9) в; 10) б; 11) в; 12) в; 13) б; 14) б; 15) в: 16) в; 17)б; 18)б; 19)б.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.