СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ

§ 34. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень

Складним називається речення, яке складається з двох чи більше предикативних частин.

394. Як тихо на землі! Як тихо і як нестерпно — без небес. Сучасний поет, сучасний поціновувач поезії може повчитися у В. Свидницького багато чого — і поваги до слова, і стилістичних тонкощів, і чарів поетичної магії, і шукання скарбниць народної поетики, але найбільш — сили бути самим собою. Художній світМиколи Вінграновського весь у його ліриці. Вона по-своєму кінематографічна: коли на першому плані ліричне осягнення, то на другому — глибинне філософічнеосягнення сутності чи навпаки.

396. Сполучникові: Вчені дослідили, (що) вже в останньому періоді палеоліту людина подавала певного символічного значення довкіллю: сузір’ям, рослинам, тваринам. Внаслідок лексичного збагачення мови затемнювалося виражене слоном первісне враження, (і) виникла потреба відновлення власного значення слова. Безсполучникові: Середньовіччя акцентувало: символи існують як для приховання істини, так і для е виявлення, пізнання. До того ж пізнання вищої істини можливе лише на основі розкодування символічних образів: саме в них закладено знання першооснов буття.

ПОЯСНЕННЯ

Серед складнопідрядних речень з кількома підрядними розрізняють:

—       послідовну підрядність — перше підрядне залежить від головного, друге — від першого і так далі;

—       однорідну підрядність — всі підрядні частини залежать від одною слова у головному реченні;    

—       неоднорідна підрядність — кілька підрядних частин залежать від різних слів у головному;

—       мішаний тип — поєднання різних видів підрядності.

                                ПП             ПДП              непр.             ПП                  непр.

400. II. 1) Дерево славиться плодами,2)людина — ділами, (реч. розпов., неокл., скл., безсполучн. скл. з 2 частин, однотипні частини, зіставлення, спол. — а)

1)       просте, пошир., повне, двоскл., нескл.

2) просте, пошир., неповне, двоскл., неускл.

[   ], [   ]

       ПП        пр. ПДП         пр.       ПДП           ПП ПДП           пр. ПДП

1) Корова воду п’є— молоко дає, 2)змія  п’є — отруту плює (реч. розпов., неокл., скл., бєзспол., скл. з 2 частин, однотип. част., зіставл., спол. — а)

1) просте, пошир., повне, двоскл., ускл. однор. прис.

2) просте, пошир., повне, двоскл., ускл. однор. прис.

[   ], [   ]

       ПП ПДП           непр.                 ПП     ПДП    непр.

1)Дощ іде на священика, 2)вода тече на паламаря (реч. розпов., неокл., склад., безспол., скл. з 2 частин, однотип., зістав., спол — а)

1, 2) прості, пошир., повні, двоскл., неускл.

[   ], [   ]

                 узг.                                       часу      СІП              міри узг.    ПП                      ПП     СІП

404. 1)Погане товариство — завше біда,(та) 2)ще гірша біда, (коли) воно велике (розпов., неокл., скл., З част., сполучн., (суряд., підр. зв.), підр. умови, з суряд. і підр. зв’язком.

1) просте, двоскл., пошир., повне, неускл.

2) просте, односкл., наз., пошир., непов., неускл.

3) просте, двоскл., непошир., повне, неускл.