Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови

§ 16. Лексикологія і фразеологія

231.І. На городі бузина, а в Києві дядько, аж пір’я летить, глуха тетеря, дірка від бублика, ляпати язиком, на вербі груші, не бачити далі свого носа, ні ладу ні складу, яке їхало, таке й здибало.

II. 1. Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. 2. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. 3. Від теплого слова і лід розмерзається. 4. Мудрий змінить свою думку, дурний — ніколи. 5. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 6. Набалакав — і в торбу не забереш. 7. Птицю пізнати по пір’ю, а чоловіка по мові.

232.

233.Перспектива, урочистості, автобіографія, вакансія, авангард, дебютувати, розкіш, популярність, пілігрим, персона, пенальті, момент.

235.   Вітровінь, відволочила, прижовклено, збіліла, дитинно-сіро, літненькі, зафізкультурили, дібровості, дніпровості, задесення, молодистим, норовистий.

236.   Синоніми: працює, ope-сіє, годує хлібом світ; й не вигадаєш, і в сні не виспиться, і ніде в світі не натрапиш, і не збагнеш відразу; гудуть, не вгавають; чи було справді, чи примарилось.

 Антоніми: живе — помирає; сміється — плаче; так воно було — чи не так.