Розв’язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківської 3 клас - 2013 рік

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА

§ 21. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками

Пояснення

Під час відмови глухих звуків чується тільки шум, а під час вимови дзвінких приголосний звуків чується голос і шум. В українській мові в кінці слів і складів дзвінкі приголосні треба вимовляти дзвінко.

В українській мові дзвінких приголосних більше, ніж глухих. Також дзвінкі звуки трапляються частіше і в словах. Цим і пояснюється милозвучність, краса нашої мови.

192. Тільки дзвінкі приголосні у словах: зима, добре, білий, ялиновий, немов.

Тільки глухі приголосні у словах: хто-хто, птахи, шишці, цок-цок.

193. Дичка — тичка;

балка — палка;

дядько — тітка;

зірка — сітка;

ґедзь — палець;

діжка — дошка;

дзвін цвіт;

сиджу— кричу;

ґанок — каток;

сніг — сміх.

Дядько — [д' ад' ко] — «де», «я», «де», «знак м’якшення», «ка», «о».

Дзвін —  — «Де», «зе», «ве», «і», «єн».

194.  Гарбуз — дуже корисна рослина. Ложка дьогтю псує діжку меду. Дикі кабани ласують жолудями та яблуками.

195.  Не кидай хліб, стався з повагою до праці багатьох людей! Незабаром квітучий сад наповниться чудовим співом пташок. На узліссі росте кремезний дуб і молоді дубки. У нашому парку ростуть берізки.

Пояснення

Зав’язь — це маленькі недостиглі, плоди. Наприклад: На гілках з’явилася рясна зав’язь яблунь і груш.

Паморозь — це схожі на іній атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах тощо. Наприклад: Срібна паморозь прикрашала дерева.

196. Їла-їла дуб, дуб та зламала зуб, зуб. І не сани, і не віз — їхать добре, аби вліз. Взимку вкрили ми навкруг ліс, дорогу, поле й плуг. А як сонце припече — ми струмочком потечем.

197. Возик — віз, ножик — ніж, льодок — лід, садок — сад, горбок — горб, дзьобик — дзьоб.

198. У нашому парку росте багато беріз. На полиці розкладено кілька книг. Школа придбала тридцять пар лиж. Уночі землю скував мороз.

Мороз (що зробив?) скував; скував (що?) землю; скував (коли?) уночі.

199. Дніпро широкий, а Ірпінь (який?) вузький. Сосна висока, а калина (яка?) низька. Пір’їна легенька, а молот (який?) важкий.

200. Мороз, дрож, горобці, скибку, вибіг, швидко.

201. Відгукнися на мою просьбу. Ми вчасно приїхали на вокзал.

203. Дзвінкі приголосні в кінці слів та складів вимовляються дзвінко.

204.

Пояснення

Запам’ятайте! Щоб перевірити написання слова з сумнівним дзвінким або глухим приголосним, треба змінити слово або дібрати спільнокореневе так, щоб після сумнівного звука стояв голосний.

Нігті — ніготь;

боротьба — боротися;

кігті — кіготь;

молотьба — молотити;

легкий — легенький;

просьба — просити.

Пояснення

В українській мові є ще такі слова, в яких глухі приголосні звуки перед дзвінкими втрачають свою глухість й уподібнюються парним дзвінким. Наприклад: молотьба, боротьба, просьба.

205. Молотьба — молотити; нігті — ніготь; легкий — легенький; мигтить — миготіти; просьба — просити; кладка — кладочка; галузка — галузочка.

206. Швидко, сніг, розтанув, ріжками, перед, ластівки, низько, над, навкруг, мороз, горобці, розцвірінькалися, відлигу.

207. Горобчик, рибка, казка, ліжко, загадка.

У слові «горобчик» пишемо букву б, бо перевірне слово «горобець», у якому чітко чується звук [б].

208.

Щаслива нагода

Одного разу взимку Заєць тікав від Вовка. Вухатий стрімголов покотився з крутої гори, перетворившись на велику снігову кулю. Вовк злякався дивної кулі з великими вухами і втік. А щасливець обтрусився біля пня і побіг собі далі.

209. Слова, в яких дзвінкі приголосні треба вимовляти виразно в кінці слова і в кінці складу: сніжком, доріжки, прудка, шубці, швидко, пробіг, (під) дубком.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити