Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Заболотний О. В. - 2016 рік
УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Тема 2. Діалогічне мовлення
585. Національне традиційне вбрання українців
— Яким є традиційне національне вбрання українців? — запитав мене мій товариш з Англії.
— Основний елемент національного одягу — це вишита сорочка. Для її оздоблення використовували переважно нитки чорного і червоного кольорів, — відповів(-ла) я.
— Який одяг носили чоловіки, а який — жінки?
— Вишиванку одягали і чоловіки, і жінки. Також чоловіки мали широкі штани — шаровари, які підперізували поясом. Жінки поверх довгої вишиванки одягали запаску або плахту. Це був клапоть тканини певного розміру, який використовували замість спідниці для обгортання стану.
— А яким був верхній одяг?
— Найпоширеніші види верхнього одягу — кожух і свита. Кожух був тепліший від свити. Його зазвичай шили з овечої шкури, а свиту — з домотканого грубого сукна.
— Які головні убори мали українці?
— У холодну пору року чоловіки носили шапку, а влітку — капелюх із соломи, який мав назву бриль. Головним убором заміжньої жінки був очіпок. Він мав форму невеликої шапочки, під яку жінка ховала волосся. На потилиці його стягували шнурком і зав’язували. Дівчата надівали на голову вінок із прив’язаними до нього стрічками.
586. Суперечка Яблуні з Вітром
— Вітре, чого це ти так сильно дмеш? Лети собі кудись подай від мене! — сердилася Яблуня.
— Не полечу. Мені подобається в саду, — відповів Вітер.
— Невже ти не бачиш, скільки на мені ще зелених яблучок? Ти обтрусиш їх!
— Хіба тобі не буде легше? Ти зможеш випрямити свої гілочки.
— Навпаки, я дуже рада, шо цього року маю так багато яблучок! Коли вони достигнуть, у сад прийдуть люди, обірвуть їх, а мені дякуватимуть за щедрий урожай.
— Пробач, зрозумів. Полечу я краще в поле, а до тебе повернуся, коли люди обірвуть яблука.
587. II. — Здрастуйте! Чи можете ви відвезти мене на вулицю Київську? — запитав хлопчик таксиста.
— Так, звичайно. Сідай, будь ласка, — відповів той.
— Я не заважатиму вам, якщо зателефоную мамі? — запитав хлопчик. — Вона чекає мого дзвінка.
— Ні, не заважатимеш. Зателефонуй, бо мама, напевно, хвилюється.
Коли таксі зупинилося, хлопчик сказав:
— Ось гроші. Дякую вам, що підвезли мене.
— Будь ласка. Он, мабуть, стоїть твоя мама. Щасти тобі.
III. Слухняний сон
Одного разу мама Василька забула вдома важливі документи. Вона зателефонувала синові й попросила його привезти документи до її підприємства. Хлопчик швиденько одягнувся, узяв необхідні папери й вибіг на вулицю. Недалеко від будинку він побачив таксі.
— Здрастуйте! Чи можете ви відвезти мене на вулицю Київську? — запитав хлопчик таксиста.
— Так, звичайно. Сідай, будь ласка, — відповів той.
Водій швидко домчав Василька на потрібну вулицю. Хлопчик передав мамі документи, а вона обійняла й поцілувала його.