Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Єрмоленко С. Я. - 2016 рік
МОРФОЛОГІЯ. ІМЕННИК
§ 31. Число іменників
242. Андрія Малишка (одн.) з дитинства (одн.) чарувала народна пісня (одн.). Не випадково багато віршів (мн.) поет (одн.) написав у традиційній формі (одн.) пісень (мн.), які легко і природно лягали на музику (одн.). Про явори (мн.), тополі (лш.), руту (одн.), про зорі (мн.) — світанкові й вечорові, про стежки-доріженьки (мн.) написано й виспівано чимало, але поет (одн.) зумів знайти свою ноту (одн.), розкрити у вірші (одн.) глибоке поняття (одн.) Батьківщини (одн.). Пісні (мн.), написані на слова (мн.) Андрія Самійловича (одн.), стати справді народними. Це найкраще визнання (одн.) для автора (одн.).
2. Роса — роси, гречка — гречки, трава — трави, мед — меди, хліб — хліба, вода — води. Такі форми трапляються в поезії.
244. а) Банки — банк, банка; ганки — ганок; франки — франк; ланки — ланка; ранки — ранок, ранка (від рана); танки — танк, санки — (форма однини не утворюється, оскільки слово вживається лише у множині).
б) дитина — діти; клітина — клітини; дротина — дротини; минувшина —; перчина — перчини; хлопчина — хлопці; козаччина —.
245. 1. Витрішки продавати — нічого не робити;
сміятися на кутні (це прикметник у ролі іменника — кутні зуби, у такому сенсі вживається лише в множині) — плакати;
як горохом об стіну — ніщо не діє, не впливає;
знімати вершки — брати собі все найкраще, першим;
язик до Києва доведе — питаючись, про все дізнаєшся;
ні в тин ні в ворота — недоречно щось робити або говорити;
виносити сміття з хати — розголошувати що-небудь неприємне (сварки, неполадки тощо), що відбувається в родині або в якомусь колективі.
У фразеологізмах пекти раків, сісти в калюжу, ведмідь на вухо наступив, обливатися слізьми іменники мають обидві форми числа; рак — раки; калюжа — калюжі; ведмідь — ведмеді, вухо — вуха, слізьми — сльоза.
2. Сміятися на кутні — обливатися слізьми.
Люди тяжко працювали й обливалися слізьми; жодних прибутків ця праця не приносила.
246. Я візьму той рушник (рушники), простелю, наче долю (долі), в тихім шелесті трав (трава), в щебетанні дібров (діброва). І на тім рушникові (рушники) оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука (розлуки), і вірна любов.
247. Сани (мн.), вугілля (одн.), ножиці (мн.), макарони (мн.).
248. 1. Гай, зошит, море (форми одн. і мн.), заздрощі (лише форма мн.).
2. Волосся (лише форма одн.), роковини, канікули, Чернівці (лише форма мн.).
3. Гіпс, картон, цукор (лише форма одн.), жнива (лише форма мн.).
249.
|
Число іменників |
||
однина і множина |
тільки однина |
тільки множина |
День — дні, дерево — дерева, парта — парти, книга — книги, чайник — чайники. |
Завзяття, кава, відвага, доброта, мужність, волосся, знання, залізо, вугілля, колосся |
Суми, Гімалаї, Карпати, Чернівці, ножиці, штани, обценьки, сани, ворота |
250. Штани, брюки, шаровари, шорти.