Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Єрмоленко С. Я. - 2016 рік

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

§ 66. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи

552. 1. Жовтень... Ще недавно горобина зеленіла різьбленим листям, із-поміж якого зоріли кетяги червоних ягід. За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло, і горобина роздяглася наголо. 1 на безмежному гіллі яскраво спалахнуло безліч кетягів.

Кожна ягідка горіла твердим кораловим світлом. Горобина, прикрашена цими барвистими гірляндами, прибрала святкового вигляду.

Зоріти — сяяти, блищати, світитися, виблискувати, вирізнятися своїм кольором, виднітися.

Спалахнути — загорітися, зайнятися, засвітитися, засяяти.

2. Письменник називає червоні ягоди горобини барвистими природними гірляндами, тому що вони нагадують штучні ялинкові прикраси — гірлянди, але є живими, природними. Вони є дуже яскравими, і коли вже на деревах немає листя і випав сніг, кетяги калини прикрашають дерево, ніби ялинкові прикраси.

554. 1. Стиль цього уривка художній, бо в ньому створюється образ предметів, викликається до них певне ставлення. У тексті використано багато художніх засобів: слів, вжитих у переносному значенні, епітетів, порівнянь. За типом висловлювання це розповідь з елементами опису природи, тому що в тексті повідомляється про певну подію (прогулянка Омеляна Глека Закриниччям); але подасться ще й опис природи (болото, гайок).

2. — Як можна охарактеризувати настрій людини, яка вперше після лікар вийшла на вулицю? — Світлий, радісний.

— Про яку пору року йдеться в тексті? — Про весну.

— Чому Омелян Трохимович пильно приглядається до кожної хати, до кожного дерева? — Тому що скучив за рідними краєвидами.

— Чим вразило Омеляна Трохимовича болото? — Тим, що воно вже зеленіє, цвіте, сяє блакитною водою.

— Якими засобами змальовує письменник перше листячко на деревах? — Епітетом — пухнасте, порівнянням — мов янтар живий, дієсловами просвічується, іскриться.

— Чому гайок названо дзвінким, а янтар — живим? — Гайок названо дзвінким, тому що в ньому співають пташки, а янтар — живим, бо за кольором просвічені сонячним промінням листочки нагадували янтар, а листочки — жива природа, на відміну від янтарю, який є застиглою смолою, тобто неживою природою. Це метафори, які допомагають виразити настрій і створити зоровий і слуховий малюнок гаю.

3. ...болото вже зеленіє, цвіте, сяє блакитною водою. А гайок за болотом стоїть дзвінкий та щасливий у першому пухнастому листячку, й воно аж просвічується, аж іскриться, мов янтар живий

555. Весна іде. Ось вже і небо голубе та чисте, і вода голуба, прозора, і травичка простелила свій барвистий килим, уквітчаний первоцвітами. Сонечко блищить і горить. На деревах з’явилося ніжне зелене листя, на жовтих вербових пагонах розпустилися пухнасті котики. У прозорому повітрі стоїть терпкий запах тополь. Увечері десь тьохнув соловейко на клені. Кує зозуля на високій березі. Миготять у небі гострокрилі ластівки. Гуде бджола, мигтять білі метелики, хрущі літають гучливі. А ввечері усе стихає.

556. 1. За типом висловлювання цей уривок є розповіддю з елементами опису природи.

2. Назва: «Косовиця».

У підручнику допущено помилку. У реченні «Уже, було, сонце зійде, а ми ще збираємось» у Довженка було «сонце зайде», тобто йдеться про вечір, а не про ранок.

Автор описує вечір (сонце зайде), ніч (у високому темному небі світили мені зорі й молодик), ранок (сонце високо). Жодних явищ природи в тексті не описано (явища природи — це будь-які зміни, що відбуваються в природі). Згадано захід сонця, грім, але їх опису немає.

Висловлювання — описи природи:

А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці.

Вода тиха, небо зоряне, і так мені хороше плисти за водою, так легко, немов я не пливу, а лину в синьому просторі.

3. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. — Це опис природи.

4. План.

1) Збори на косовицю.

2) На возі.

3) Гомоніли косарі.

4) А на Десні краса!

5) Так мені хороше!

557. Збирались ми на косовицю завжди довго, аж уже сонце зайде. Складали на віз усе, що потрібно: картоплю, цибулю, огірки, хліб, казан, велику дерев’яну миску, волок, рядно, косарський прилад, граблі.

Я лежу на возі. Поруч зі мною дід і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Наш віз весь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, яке «притягає грім».

По дорозі косарі гомоніли про різне. Я бачив навколо себе їх велетенські спини, а над спинами і косами, які вони тримали в руках, як воїни зброю, у високому темному небі світили мені зорі й молодик.

Прокинувся я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці.

Коли скосили траву, ми з батьком поставили перемети в Десні і пливемо до куреня. Вода тиха, небо зоряне, і так мені хороше плисти річкою, так легко, немов я не пливу, а лину в синьому просторі.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.