Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Єрмоленко С. Я. - 2016 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

§ 10. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми, історизми), неологізми

78. 1. Сотник, масток, реєстровий, галера, чайка.

2. Сотник — в Україні в XVI - XVIII ст. — особа, яка очолювала сотню; обиралася спершу козаками, а згодом призначалась гетьманом або царем.

Масток — садиба землевласника.

Реєстровий — занесений до переліку, списку.

Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Чайка — бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога.

79. 1. Є на землі такі слова, Що не старіють: буря й вітер, Вода і сонце, і трава... Лиш там, де вже душа німа, Словам тим ... нема.

Майже всі слова у висловлюванні належать до активної лексики української мови, крім слова одгук, яке є застарілим.

2.

Активна лексика сучасної української мови

іменники

книга, зошит, підручник, лінійка, ручка, олівець

прикметники

веселий, новий, смішний, радісний, гарний

дієслова

працювати, вчитися, ходити, писати, читати

займенники

він, вона, я, ми. наш, твій

числівники

один, три, тисяча, п'ятсот

80. 1. Ватажок — керівник ватаги; отаман, верховода.

Прихильник — той, хто схвалює, обстоює що-небудь, позитивно ставиться до чогось; прибічник.

Полководець — воєначальник.

Кіннота — кінне військо, кавалерія.

2. Визвольний — який визволяє когось, щось або ставить за мету визволення когось, чогось.

Український — той, що має відношення до українців і України.

Польський — той, що має відношення до поляків і Польщі.

Козацький — належний козакові, козакам; властивий козакові, козакам.

Стриманий — у знач, прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою.

Чемний — шанобливо ввічливий до людей; вихований.

Спокійний — який не відчуває хвилювань, тривоги; який перебуває у стані душевної рівноваги.

Людський — належний людям; властивий людям.

Пристрасний — дуже сильний, нестримний, бурхливий у своєму виявленні.

Енергійний — повний сили, енергії.

Запорізький — той, що має відношення до запорожців і Запоріжжя, Запорожжя.

Жовтий — який має забарвлення одного з кольорів спектра — середнього між оранжевим і зеленим.

Власний — свій, особистий.

Легкий — з невеликою силою дії (легка кавалерія).

82. Неологізми — це нові слова, що з’явилися в словниковому складі української мови нещодавно. Виникнення неологізмів зумовлене насамперед розвитком науки, техніки, технологій (90% неологізмів є термінами), а також змінами в суспільстві. Крім того, неологізми можуть замінювати існуючі слова у зв’язку з внутрішньомовними причинами — прагненням до економії мовних зусиль, до посилення виразності, точності назви, експресивно-стилістичного оновлення тощо. Причиною появи неологізмів є також соціально-політичні фактори, бажання очистити мову від запозичень, знайти замінник неблагозвучному слову тощо.

Неологізми — це категорія історично змінна. Слово, що з’явилося у мовленні, може або набути поширення і стати фактом мовної системи, або зникнути назавжди. Набагато частіше відбувається другий процес: у мовленні окремих колективів, людей спеціально чи спонтанно щодня виникають певні новотвори, які існують нетривалий час, не виходячи за межі цього колективу, мовлення індивіда. Лише деякі неологізми мовленнєвої стихії стають фактами лексичної системи мови.

На початку XX ст. неологізмами в українській мові були слова внутрішній, зовнішній, народний, у довоєнний час — багатоверстатник, жовтеня, колгосп, орденоносець, стахановець, після війни — комбайн, космонавт, радіо, телебачення, телевізор, транзистор. Вони або вийшли з ужитку разом із реаліями, які позначали (багатоверстатник, жовтеня, колгосп, стахановець), або втратили новизну і перейшли до активної лексики.

За незалежністю або залежністю від контексту розрізняють неологізми загальномовні та індивідуально-авторські.

Загально мовними неологізмами є нові слова, що вживаються в різних контекстах і, як правило, з часом втрачають новизну, переходячи до розряду активної лексики. Так, за час існування незалежної України в українській мові виникли такі загапьномовні неологізми: державотворення, державотворчий, доленосний, кавбуз (гібрид кавуна з гарбузом), протодержава, розбудова, роздержавлення, СБУ, СНД, СОТ, суперукраїнець та ін.

Індивідуально-авторськими неологізмами (оказіоналізмами, або стилістичними неологізмами) є нові слова, утворені авторами літературних чи публіцистичних творів з певною стилістичною метою для конкретного випадку, які функціонують лише в певних контекстах. Цій групі неологізмів притаманна експресивність і незвичність. Оказіоналізмі!, як правило, не стають здобутками мови. Надзвичайно багата індивідуально-авторськими неологізмами українська поезія, наприклад: Вірю яснозорно — за рікою дзвони: сню волосожирно (П. Тичина); І стане лан — як стан злотопоясний, і нові вруна випестить рілля (М. Рильський); В лазурові безмежжя нас кличе весна, пружнояро життя ожива (Є. Маланюк); Ти десь живеш на призабутім березі моїх змілілих пам'ятей. Блукаєш пустелею моїх молодощасть (В. Стус); Треба щедро — серцем одним, устами ледь розпуклими — розпелюстити втіхи гін, всевідради! (В. Стус).

83. Глас — голос. Рало — плуг. Баба-пупорізка — повитуха. Піїти — поети. Война — війна. Лівиця — ліва рука. Шульга — лівша.

84. 1. Не всі наведені слова «однакові за віком». Є застарілі слова (чернь, осавул, десятина, понеже, цирульник, уздріти, сап’янці); є власне українські слова, які утворені дуже давно, але не є застарілими (земля, ходити, дивитися, добрий, сьогодні, оскільки, але, урядовець, школяр, ліцеїст1, побачити, черевики); є іншомовні слова, які запозичені давно (департамент слюсар, шосе, гімназія), а також іншомовні слова, запозичені нещодавно (автобан).

2. Загальновживані слова: земля, ходити, дивитися, департамент, добрий, сьогодні, слюсар, оскільки, але, урядовець, школяр, ліцеїст, гімназія, побачити, черевики, шосе.

85. 2. а) назви знаків влади: булава, бунчук, стяг;

б) назви осіб, що очолюють державу: гетьман; султан;

в) назви держав: Козацька держава, Порта.

Решта слів перебувають в активному мовному вжитку.

86. 1. Текст належить до художнього стилю.

2. Міщани — городяни.

Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Кунтуш — верхній одяг заможних людей в Україні та Польщі в XVI - XVIII ст.

Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно, а також одяг із цього сукна.

Шабльований — який має право носити шаблю; озброєний шаблею.

Цвіт — колір.

Личак — плетене з лика чи іншого матеріалу селянське взуття, яке носили, прив’язуючи до ноги мотузками.

87. 1. Глас (застаріле), звук, голос, шум, шепіт.

2. Область, місто, район, селище, повіт (застаріле).

3. Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер (запозичені), кравчиня (власне українське).

88. 1.

Вої

Воїни

Перст

палець

Свічадо

дзеркало

Зигзиця

зозуля

Рать

військо

Брань

битва

Десниця

права рука

2. П. Куліш «Чорна рада», А. Чайківський «За сестрою», Олександр Олесь «Княжа Україна», І. Франко «Захар Беркут».

89. 1. Різниця між градом (руське місто) і європейським містом (яке часто виростало з надійно укріплених замків — бургів) справді існувала. На заході місто мало два центри — князівський замок і міський ринок із ратушею. Слов’янські гради мали один центр — кремль, або дитинець, до якого тягнулись усі інші забудови. Град не так щільно забудований, як «бург», бо на сході не було такої економії землі: у містах Русі були великі площі під городами і садами, були також великі незабудовані простори.

2. Європейським (орфограма «М'який знак»), щільно (орфограми «Літери и - і після ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слів», «М’який знак»), великі (орфограма «Літери е - и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів»).

90. 1 . Глас. 2. Рало. 3. Ханька. 4. Шульга. 5. Піїт. 6. Пупорізка. 7. Рамено.

91. 1. Брунькоцвіт — бруньковий цвіт, златозор — золоті зорі, вітрогриві — з гривами, як вітер, довгождано-раптовий — , забджолили — , малиновоголово — з голівками малинового кольору, сонця-блакнту — сонця й неба.

_________________________________

1 Слова школяр і ліцеїст є власне українськими словами, оскільки утворені за допомогою українських суфіксів -яр і -їст від іншомовних слів школа і ліцей на базі української мови.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.