Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ПРИКМЕТНИК

§ 30. Прикметники твердої і м'якої груп. Відмінювання прикметників

361.

Тверда група

М’яка група

працьовитий

давній

чесний

сторонній

безмежний

середній

батьків

Надіїн

сизий

Андріїв

ближчий

безшиїй

найкращий

міський

безкраїй

Основа закінчується на твердий приголосний [н], значить, прикметник належить до твердої групи;

Основа закінчується на м’який приголосний [й], зна­чить, прикметник належить до м’якої групи;

Основа закінчується на м’який приголосний [й], значить, прикметник належить до м’якої групи;

Основа закінчується на м’який приголосний [й], значить, прикметник належить до м’якої групи.

362.

ч. р.

с. р.

ж. р.

множина

Н. в.

навчальний

навчальне

навчальна

навчальні

Р. в.

навчального

навчального

навчальної

навчальних

Д. в.

навчальному

навчальному

навчальній

навчальним

Зн. в.

як Н. або Р.

навчальне

навчальну

як Н. або Р.

Ор. в.

навчальним

навчальним

навчальною

навчальними

М. в.

(у) навчальному, навчальнім

(у) навчальному, навчальнім

(у) навчальній

(у) навчальних

ч. р.

с. р.

ж. р.

множина

Н. в.

освітній

освітнє

освітня

освітні

Р. в.

освіти ь ого

освітнього

освітньої

освітніх

Д. в.

освітньому

освітньому

освітній

освітнім

ЗН. в.

як Н. або Р.

освітнє

освітню

як Н. або Р.

Ор. в.

освітнім

освітнім

освітньою

освітніми

М. в.

(в) освітньому освітнім

(в) освітньому освітнім

(в) освітній

(в) освітніх

363. 1. Тихо сідає сонце на зеленому (тверда гр., с. р., одн., М. в.) небі, певно, на вітер. 2. Над головою стеля з глибокого (тверда гр., с. р., одн., Р. в.), бездонного (тверда гр., с. р., одн., Р. в.) неба, синього (м'яка гр., с. р., одн., Р. в.), аж темного (тверда гр., с. р., одн., Р. в.). 3. Сонце котиться по безкрайому (м'яка гр., с. р., одн., М. в.) небу, а проміння зблискує вогняними (тверда гр., мн., Ор. в.) стрілами. 4. Пові­вало вечірньою (м'яка гр., ж. р., одн., Ор. в.) прохолодою.

Безкрайому — орфограми «літера з у кінці префіксів», «буквосполука йo, ьо».

Вечірньою — орфограми «літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в ко­ренях слів», «літери о - і, е - і, є - і в коренях слів», «буквосполука йо, ьо».

• 1. Тихо сідає сонце на зеленому небі, певно, на вітер.

Вставне слово в середині речення, з обох боків виділяється комами.

364. 1. Плавай, плавай, лебедонько, по синьому (м яка гр., с. р.. одн., М. в.) мо­рю. 2. Впало сонце в вечірню (м’яка гр., ж. р., одн., Зн. в.) куряву. 3. Переливається намисто понаддніпрянських (тверда гр., мн., Р. в.) ліхтарів. 4. Зовсім маленька (твер­да гр., ж. р., одн., Н. в.) хмаринка ставала все більшою (тверда гр., ж. р., одн., Ор. в.) хмарою, розпухала, ставала схожою то на сивого (тверда гр., ч. р., одн., Зн. в.) діда в довгому (тверда гр., ч. р., одн., М в.) балахоні, то на ліжко з величезними (тверда гр., мн., Ор. в.) подушками. 5. Що скажеш ти про білий (тверда гр., ч. р., одн., Зн. в.) цвіт найколючішої шипшини (тверда гр., ч. р., одн., Р. в.)?

365. Смачна груша — смачною грушею; пахуча вишня — пахучою вишнею; рання яблуня -— ранньою яблунею; гаряча каша — гарячою кашею; свіжа їжа — сві­жою їжею; цілюща вода — цілющою водою; стрімка круча — стрімкою кручею; най­вища вежа — найвищою вежею; гнітюча тиша — гнітючою тишею.

366. 1. Повернулася дівчинка зі свіжою водою. 2. Очі синьою зорею засві­тились у вікні. 3. Як не любити утоми цілющої після гарячої гри? Поклику птаха над темною пущею, рідних пісень з-за гори? 4. Найкращою рибою дід вважав линину.

367.

Н. в.

Р. в.

Ор. в.

М. в.

весел[ий]

весел[ого]

весел[им]

у весел[ому]

розкішн[ий]

розкішн[ого]

розкішн[им]

у розкішн[ому]

братн[ій]

братнь[ого]

братн[ім]

у братнь[ому]

самотн[ій]

самотнь[ого]

самотн[ім]

у самотнь[ому]

Веселого хлопця, веселим хлопцем, на веселому хлопцеві.

Розкішного вбрання, розкішним вбранням, у розкішному вбранні.

Братнього народу, братнім народом, у братнього народу.

Самотнього вовка, самотнім вовком, у самотнього вовка.

368. 1. Васько обережно взяв бабусину (тверда гр., ж. р., одн., Зн. в.) руку і чмокнув. 2. Розумна дитина в батьковій (тверда гр., ж. р., одн., М. в.) свитині. 3. Виплив вінок із м’яти край Василевої (тверда гр., ж. р., одн., Р. в.) хати. 4. Село всю­ди озивалося йому материним (тверда гр., с. р., одн.. Ор. в.) словом. 5. З Дарининих (тверда гр., мн., Р. в.) грудей вирвалося зітхання. 6. Не знаймо хитрощів зміїних (тверда гр., мн., Р. в.)!

369. 1. Білолиц[ий] (Н. в.) місяць тихо плив високим небом. 2. 2. Вода в потоці світлолиц[ім] (М. в.), мов пір’я зоряне голубки. 3. Звеселялась, потішалась білолиц[ьою] дочкою (Op. в.). 4. І тебе, смагляволиць[ої] (Р. в.), я не можу не любить!

Н. в.

білолиций місяць

рум'янолиця дівчина

золотолице сонце

світлолиці люди

Р. в.

білолицього місяця

рум'янолицьої дівчини

золотолицього сонця

світлолицих людей

Д. в.

білолицьому місяцю

рум’янолицій дівчині

золотолицьому сонцю

світлолицим людям

ЗН. в.

білолиций місяць

рум’янолицю дівчину

золотолице сонце

світлолицих людей

Ор. в.

білолицим місяцем

рум'янолицьою дівчиною

золотолицим сонцем

світлолицими людьми

М. в.

(на) білолицьому місяці

(на) рум’янолицій дівчині

(на) золотолицьому сонці

(на) світлолицих людях

Кл. в.

білолиций місяцю

рум’янолиця дівчино

золотолице сонце

червонолиці люди

370. Давнє (джерело) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — давній; якісн., с. р., одн., Н. в., м’яка гр.; повна ф., означення.

Житнім (хлібом) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — житній; відносн., ч. р., одн., Ор. в., м’яка гр.; повна ф., означення.

Широким (степом) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — широкий; якісн., ч. р., одн., Ор. в., тверда гр.; повна ф., означення.

Сонячним (степом) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — сонячний; відносн., ч. р., одн., Ор. в., тверда гр.; повна ф., означення.

Сьогоднішній (місяць) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — сьогодні­шній; відносн., ч. р., одн., ЗН. в., м’яка гр.; повна ф., означення.

Завтрашнє (сонце) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — завтрашній; відносн., с. р., одн., Зн. в., м’яка гр.; повна ф., означення.

У порожньому (житті) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — порожній; якісн., с. р., одн., М. в., м’яка гр.; повна ф., означення.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.