Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 3. Пряма мова. Діалог

35. 1. Гостям українці кажуть (Са): «Ласкаво просимо!» (Пм). 2. «Я хочу Вас зрозуміти» (Пм), — промовляють люди, коли хочуть порозумітися (са). 3. «Добрий день! Здрастуйте!» (Пм) — вітаються школярі з учителем (са). 4. При прощанні доро­слі й діти кажуть (Са): «До побачення!» (Пм)

36. 1. Мені шепоче рідна Україна (Са): «Ти до землі всім серцем прихились» (Пм). (Са: «Пм».) 2. «Козацькому роду нема переводу!» (Пм) — співають в народі давно (са). («Пм!» — са.) 3. Козаки часто повторювали (Са): «Над усе бережи честь!» (Пм) (Са: «Пм!») 4. «Чи ж буває Вкраїна без верби і калини?» (Пм) — дивуються наші земляки (са). («Пм?» — са.)

37. 1. А мати кличе нас: «Дивіться, діти, он воду із Дніпра веселка позича». 2. »Я тобі і небо, сину, прихилила б», — каже мати. 3. «Приїжджай, Михайлику, і книжку гарну привозь», — попрохала дівчина. 4. «Здорові були!» — пробасив Василь.

• Звертання найчастіше трапляються в реченнях із прямою мовою, тому що у прямій мові нам звичайно доводиться звертатися до когось.

Прихилити небо — зробити для кого-небудь все, навіть зовсім неможливе.

38. 1. Мати сказала: «Найбільше див у світі робиться на світанні». 2. І сонечко тихенько запитало: «Тепло у душі твоїй сьогодні?» 3. Колись люди говорили: «Наша земля наповнена молоком і медом». 4. Із гордістю сина кажу я: «Мати мені Україна».

• Довелось пропустити такі слова: що; чи; що; про те, що; замінити слово моїй на твоїй.

39. У спілкуванні бере участь двоє осіб. Спілкування двох або більше осіб на­зиваємо діалогом. Висловлювання кожного співрозмовника називають реплікою.

Діалог — це різновид прямої мови, одна з форм передачі чужої мови, мови двох чи більше осіб. Речення, що промовляються учасниками діалогу, називаються репліками. Вони і є прямою мовою.

Речення, ускладнені звертаннями: — Що в тебе болить, яблунько? — Хлопчи­ку, що ти робиш на дереві?

На початку і в кінці речення звертання відділяємо комою.

40. • — Чим ви, хлопці, вдома втираєтесь?

— Батько — рукавом, мати — подолом, а я на печі так сохну!

• — Хто винен?

— Невістка.

— Так її вдома нема!

— Та он її плахта висить!

• — Де голки твої розкішні? — запитали їжака.

Каже той:

— Служу у Вовка на посаді колобка.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини по­лотнищ переважно з картатої тканини.

41. Спасибі — дякую, дуже вдячний.

Будь ласка — прошу.

Прощавайте — бувайте, до побачення, до зустрічі, на все добре, бувайте здоро­ві, ходіть здорові, з Богом.

Вибачте — перепрошую, прошу вибачити, даруйте.

Діалог «У поїзді»

— Добрий день! Це четверте купе?

— Так, проходьте, будь ласка. А яке у вас місце?

— У мене п’ятнадцяте місце, нижнє. Дозвольте, я поставлю в рундук свої речі.

— Авжеж, ставте. Вибачте, я тут розклався зі своїми речами, зараз я їх приберу.

— Не поспішайте, будь ласка, дорога довга, ми ще встигнемо влаштуватися.

42. 1. Свиня говорила: «Коли б мені крила, то я б полетіла в блакить». 2. З кутка Павук до Мухи шепотів: «Я так тебе обняти би хотів!» 3. З трибуни присягалася Лисиця: «Нехай з курей ніхто більш не боїться!». 4. «Вовки в нас цілі, Вівці ситі», — Ведмідь зазначив у річному звіті. 5. «Ми в колективі дружнім жить не проти», — перемовлялись між собою Шпроти.

• 3 великої літери написані персонажі байок.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити