Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ЗАЙМЕННИК

§ 43. Заперечні і неозначені займенники. НІ в заперечних займенниках. Дефіс у неозначених займенниках

484. Ніхто — заперечний, утворений від питального займенника хто за допо­могою префікса ні-;

ніщо — заперечний, утворений від питального займенника що за допомогою префікса ні-;

хтось — неозначений, утворений від питального займенника хто за допомогою суфікса -сь;

будь-хто — неозначений, утворений від питального займенника хто за допомо­гою префікса будь-;

якась — неозначений, утворений від питального займенника яка за допомогою суфікса -сь.

485. 1. А відірвати нас від України нікому (заперечн., Д. в.) не вдавалось і на мить. 2. Хіба ж кого-небудь (неознач., Зн. в.) ми опечалимо? 3. День минув без будь-яких (неознач., Р. в.) пригод. 4. Твоя справедливість має перевищувати абияку (запе­речн., Зн. в.) несправедливість інших щодо тебе. 5. Наша лінь нікого (заперечн., Зн. в.) не розчулить. 6. До нічого (заперечн., Р. в.) не треба й солі.

Н. в.

хтось

ніякий

хтозна-скільки

Р. в.

когось

ніякого

хтозна-скількох

Д. в.

комусь

ніякому

хтозна-скільком

Зн. в.

когось

ніякого, ніякий

хтозна-скількох, хтозна-скільки

Ор. в.

кимсь (кимось)

ніяким

хтозна-скількома

М. в.

(на) комусь

(на) ніякому

(на) хтозна-скількох

486. (Д. в.). 3. Не бери чужого нічого (Р. в.) і не будеш боятися нікого (Р. в.). 4. Про це не треба знать нікому (Д. в.), бо це лиш наша таїна. 5. Ніяких (Р. в.) віжок на собі не стерплю.

487. 1. Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів. Солдатські портрети на ви­шитих крилах пливуть. 2. Не сварися ні з ким без причини, якщо тобі зла не заподія­ли. 3. Ніщо людське не чуже мені. 4. Щаслива я і ні про що не думаю. 5. Жодне пога­не слово не зірвалося ні в кого з уст. 6. Ніяка туга краси перемагати не повинна.

І говорити нічого — без сумніву, безперечно.

Мати за ніщо — не поважати, не цінувати когось.

489. 1. Нехай я буду казна-що, а не запорожець, коли сьогодні з нас один не дістане лицарської слави! Такий козарлюга на що-небудь здасться. 2. Дух народу — незборима сила, коли люди не ждуть манни з неба, не заглядають комусь до рук, а діють. 3. Щоб висловлюва­ти свою думку про будь-кого, треба бути готовим сприйняти будь-яку думку про себе. 4. Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось. 5. Хочеться теплим словом зво­рушити когось. 6. Повірить можна в будь-яку легенду.

Ждати манни з неба — чекати, що щось дасться легко, без зусиль.

Заглядати комусь до рук — розраховувати на чиюсь допомогу, чекати від когось матеріальної підтримки.

Виносити сміття з хати — розголошувати що-небудь неприємне (сварки, непола­дки тощо), що відбувається в родині або в якомусь колективі.

490. 1. Будь-хто собі не ворог. 2. Гнів народу будь-кому страшний. 3. Дечому вчилися, то дещо й знаємо. 4. Не первина — ні з чим додому! 5. Випробувана сирова­тка краща за бозна-який кисляк. 6. Казна-кому щодня неділя. 7. Хтозна в кого не проси, будь-кого не перепрошуй.

491. 1. Зорі у морі у прозорій хтось розсипав у воді. 2. Я чекаю чогось, я притих. 3. І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати. 4. Когось на пісню рап­том потягло. 5. Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду. 6. А той, хто чинить казна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що.

Повідомлення на лінгвістичну тему

494. Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, пред­мет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декот­рий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).

Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займен­ники, від яких вони утворюються.

З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через дефіс (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- — разом (абиякий, дещо, хтось).

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).

Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких во­ни утворилися.

Заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кі­лькості (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки).

Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займен­ники, від яких вони утворюються за допомогою частки ні.

З часткою ні заперечні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (ні б якому, ні для чого, ні для кого).

Заперечні займенники відмінюються так, як і питальні займенники.

Спільне: Неозначені й заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються, а також відмінюються так, як і питальні займенники.

Відмінне: вони мають різне лексичне значення, а також утворюються за допомо­гою різних словотворчих афіксів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити