Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Морфологія і орфографія

524. 1. Знов повіяло в душу весною. 2. Висипали малі травенята рястом, пролі­ском, роменом. 3. По жмені ластовиння весна дарує дітям. 4. Край мого віконця що­ранку соловей щебече веснянку. 5. Лиш на любові і добрі життя зростає колос.

(В) душу — їм.; означає предмет; поч. ф. — душа; неіст., заг.; ж. р., одн., Зн. в.; І відміна, міш. гр.; обставина.

Весною — ім.; означає предмет; поч. ф. — весна; неіст., заг.; ж. р., одн., Ор. в.; І відміна, тв. гр.; додаток.

Травенята — ім.; означає предмет; поч. ф. — травеня; неіст., заг.; с. р., мн., Н. в.; IV відміна; підмет.

Рястом — ім.; означає предмет; поч. ф. — ряст; неіст., заг.; ч. р., одн., Ор. в.; II відміна, тв. гр.; додаток.

Проліском — ім.; означає предмет; поч. ф. — пролісок; неіст., заг.; ч. р., одн., Ор. в.; II відміна, тв. гр.; додаток.

Роменом — ім.; означає предмет; поч. ф. — ромен; неіст., заг.; ч. р., одн., Ор. в.; II відміна, тв. гр.; додаток.

(По) жмені — ім.; означає предмет; поч. ф. — жменя; неіст., заг.; ж. р., одн., Д. в.; І відміна, м’як. гр.; додаток.

Ластовиння — ім.; означає предмет; поч. ф. — жменя; неіст., заг.; с. р., одн., Р. в.; II відміна, м’як. гр.; додаток.

Весна — ім.; означає предмет; поч. ф. — весна; неіст., заг.; ж. р., одн., Н. в.; І ві­дміна, тв. гр.; підмет.

Дітям — ім.; означає предмет; поч. ф. —діти; іст., заг.; мн., Н. в.; додаток.

(Край) віконця — ім.; означає предмет; поч. ф. — віконце; неіст., заг.; с. р., одн., Р. в.; II відміна, м’як. гр.; обставина.

Соловей — ім.; означає предмет; поч. ф. — соловей; іст., заг.; ч. р., одн., Н. в.; II відміна, м’як. гр.; підмет.

Веснянку — ім.; означає предмет; поч. ф. — веснянка; неіст., заг.; ж. р., одн., Зн. в.; І відміна, тв. гр.; додаток.

(На) любові — ім.; означає предмет; поч. ф. — любов; неіст., заг.; ж. р., одн., М. в.; III відміна; обставина.

(На) добрі — ім.; означає предмет; поч. ф. — добро; неіст., заг.; с. р., одн., М. в.; II відміна, тв. гр.; обставина.

Життя — ім.; означає предмет; поч. ф. — життя; неіст., заг.; с. р., одн., М. в.; II відміна, м’як. гр.; додаток.

Колос — ім.; означає предмет; поч. ф. — колос; неіст., заг.; ч. р., одн., Н. в.; II відміна, тв. гр.; підмет.

525. 1. Утворення (с. р., одн., Зн. в., II відміна) на острові (ч. р., одн., М. в., II відміна) Мала Хортиця (ж. р.. одн., Н. в., І відміна) Запорозької Січі (ж. р., одн., Р. в., І відміна) пов’язують з ім’ям Дмитра (ч. р., одн., Р. в., II відміна) Вишневецького. 2. На столі «Кобзар» (ч. р., одн., Р. в., II відміна) в простій оправі (ж. р.. одн., М. в., І відміна), і портрет (ч. р., одн., Н. в., II відміна) поета (ч. р., одн., Р. в., II відміна) на стіні (ж. р., одн., М. в., І відміна). 3. Відкрився в томику (ч. р., одн., М. в., II відміна) Шевченків «Заповіт» (ч. р., одн., Н. в., II відміна). Ти в школі (ж. р., одн., М. в., І від­міна) чув його, читав удома. 4. Почесне місце (с. р., одн., Зн. в., II відміна) в репертуа­рі (ч. р., одн., М. в., II відміна) театрів (ч. р., мн., Р. в., II відміна) України (ж. р., одн., Р. в., І відміна) посідає балет (ч. р., одн.. Н. в., II відміна) «Лісова пісня» (ж. р., одн., Н. в., І відміна) Михайла (ч. р.. одн., Р. в., II відміна) Скорульського за драмою (ж. р., одн., Ор. в.. І відміна) Лесі (ж. р., одн., Р. в., І відміна) Українки (ж. р., одн., Р. в., І відміна). 5. І він впізнав: то «Місячна соната» (ж. р., одн., Н. в., І відміна) Бетховена (ч. р., одн., Р. в., II відміна).

526. 1. Весна застелила землю зеленою ковдрою. 2. Весняна квітка у хустці си­ній на пагорб теплий зійшла, сміється. 3. Який то був час у житті Василевому! 4. І ось прибув із мандрів чорногуз до нашого барвінкового двору. 5. Повтікали на цілинні схили чебреці й Петрові батоги. 6. І цвіркуна завмерли звуки, немов бабусині казки.

Зеленою (ковдрою) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — зелений; якісн.; одн., ж. р., Ор. в., тв. гр.; повна форма; означення.

Весняна (квітка) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — весняний; відн.; одн., ж. р., Н. в., тв. гр.; повна форма; означення.

(У) синій (хустці) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — синій; якісн.; одн., ж. р., М. в., м’як. гр.; повна форма; означення.

(На) теплий (пагорб) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — теплий; якісн.; одн., ж. р., Зн. в., тв. гр.; повна форма; означення.

(У) Василевому (житті) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — Василів; присв.; одн., с. р., М. в., м’як. гр.; повна форма; означення.

(До) барвінкового (двору) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — барві­нковий; відносн.; одн., ч. р., Р. в., тв. гр.; повна форма; означення.

(На) цілинні (схили) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — цілинний; відносн.; мн., Зн. в., тв. гр.; повна форма; означення.

Петрові (батоги) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — Петрів; присв.; мн., Н. в., тв. гр.; повна форма; частина підмета.

Бабусині казки — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — бабусин; присв.; одн., ж. р., Н. в., тв. гр.; повна форма; означення.

За творення вищого ступеня порівняння відбувається чергування приголосних:

• кінцеві приголосні основи [г], [ж], [з ] за поєднання з суфіксом -ш- змінюються на [жч]: дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, близький — ближчий;

• кінцевий приголосний основи [с] за поєднання з суфіксом -ш- змінюється на [шч] (на письмі -щ-): високий — вищий.

528. 1. Сонячним усміхом з неба весна засміялась, глянула поглядом ясно-блакитним, широким. 2. А із ромашки сонця облітають хмарин рожево-білі пелюстки. 3. Я хочу взяти у долоні хмаринку ніжно-білу. 4. Цілу ніч сміявся дощ, і асфальт став темно-сірий. 5. Мій улюблений колір жовтогарячий, безстрашний і безжурний.

529. Курінь — курінний, кордон — кордонний, птах — пташиний, камін — ка­мінний, вагон — вагонний, лимон — лимонний, лебідь — лебединий, телефон — телефонний, журавель — журавлиний, орел — орлиний, полин — полинний, весна — весняний, глина — глиняний, закон — законний.

530. 1. Сад був розлогий і нескінченний. 2. Височенні трави сікли по ногах, по руках, по обличчю: курай, буркун, ковила, катран, чорнобиль. 3. Вже там цвіли і квіти незліченні. 4. Тисячі пташиних голосів зливались у чарівну симфонію. 5. У росяному травні на світанні той скромний кущ зробився невпізнанним.

531. 1. Нам неправда ненависна, як антисвіт. 2. Рішуче відкиньте понурість не­вдахи та невдоволений прижмур очей. 3. На світі більше, ніж зірок у неба, не кволих душ, а пристрасних, хоробрих. 4. Завжди задоволений неук собою, живе однією на світі хвальбою. 5. Лиш полохлива недомовка тебе бентежить. 6. Неробство — ковад­ло, на якому КУЮТЬСЯ всі гріхи.

532. 1. У кожного з нас Україна — одна, хоч скільки мільйонів нас буде. 2. Президентську відзнаку «Орден Богдана Хмельницького» було засновано 1995 року, коли відзначали 400 літ з дня народження гетьмана. 3. Коли не помиляюся, працювало тридцять два школярі?

Одна (Україна) — числ., означає кількість; поч. ф. — один; кільк., ціле число; Н. в., ж. р., одн.; прост.; присудок.

Мільйонів — числ., означає кількість; поч. ф. — мільйон; кільк., ціле число; Р. в., ч. р.; прост.; частина присудка.

Тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятого (року) — числ., означає порядок при лічбі; поч. ф. — Тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятий; порядк., Р. в., ч. р., одн.; складений; обставина.

Чотириста (літ) — числ., означає кількість; поч. ф. — чотириста; кільк., ціле чи­сло; Н. в.; складний; додаток.

Тридцять два (школярі) — числ., означає кількість; поч. ф. — тридцять два; кільк., ціле число; Н. в.; складений; підмет.

533. 1. Протягом останніх п’ятдесяти (Р. в.) років світова медицина перебуває на піднесенні. 2. Півстоліття тому на дорогах налічувалось до сімдесяти (Р. в.) мільйонів машин. Сьогодні ця кількість зросла до більш ніж шестисот (Р. в.) мільйонів (Р. в.) авто. 3. До хати ввійшов високий русявий чолов’яга років сорока п’яти (Р. в.). 4. Температура кипіння води дорівнює ста (Д. в.) градусам Цельсія.

Н. в.

вісімсот вісімдесят вісім

п’ятсот п’ятдесят п’ятий

Р. в.

восьмисот вісімдесятьох (вісімде­сяти) вісьмох (восьми)

п’ятсот п’ятдесят п’ятого

Д. в.

восьмистам вісімдесятьом (вісімдесяти) вісьмом (восьми)

п’ятсот п’ятдесят п’ятому

Зн. в.

вісімсот вісімдесят вісім (восьмисот вісімдесятьох вісьмох)

п’ятсот п'ятдесят п’ятий (п’ятого)

Ор. в.

вісьмастами (вісьмомастами) вісім­десятьма (вісімдесятьома) вісьма (вісьмома)

п’ятсот п’ятдесят п’ятим

М. в.

(на) восьмистах вісімдесятьох (вісімдесяти) вісьмох (восьми)

(на) п’ятсот п’ятдесят п’ятому

534. Він (особ., 3 ос., одн., Н. в.) дивився на мене (особ., 1 ос., одн., Зн. в.) тупо

очицями, повними блекоти:

— Дарма ти (особ., 2 ос., одн., Н. в.) себе (зворотн., Зн. в.) уявляєш пупом,

на світі безліч таких (вказівн., Р. в., мн.), як ти (особ., 2 ос., одн., Н. в.). —

Не стала навколішки гордість моя...

Ліниво тяглася отара хвилин...

На світі безліч таких (вказівн., Р. в., мн.), як я (особ., 1 ос., одн., Н. в.),

але я (особ., 1 ос., одн., Н. в.), Їй-Богу, один.

У кожного (означ., одн., Р. в., с. р.) Я (у знач, іменника) є своє (присв., одн., с. р., Н. а) ім’я,

на всіх (у знач. іменника) не нагримаєш грізно,

Ми (особ., 1 ос., ми., Н. в.) — не безліч стандартних «я»,

а безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,

ми — океанна вселюдська сім’я.

І тільки тих (вказівн., мн., Зн. в.) поважають мільйони,

хто (відносн., Н. в.) поважає мільйони «Я».

Фразеологізм «стати навколішки» означає підкоритися комусь, зректися своїх принципів. Вислів «не стала навколішки гордість моя» означає, що автор вірша не підко­рився чиємусь впливові, не поступився своїми переконаннями.

535. 1. Такі ми з народження українці — нікому не бажаємо зла. 2. Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина, бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна. 3. Ні про що не турбуватись — значить не жити, а бути мертвим. 4. Не гнись, не падай на коліна ні перед чим, ні перед ким. 5. Є щось святе в словах «мій рідний край». 6. Мені б хотілося спитати: чи судили кого-небудь за вбивство рослини? 7. Голод книж­ковий гірший за будь-який інший. 8. Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої да­лини. 9. Усяк до чого-небудь вдався. 10. Посієш казна-що — виросте абищо. 11. Сер­це ні на що не вважає, а свою волю має.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.