Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

59. Власне українські слова: довкілля, комаха, сюрчить, осоння, долілиць, снага, хист, бентежило, жебоніло, мимохіть.

Довкілля — навколишнє середовище.

Комахи — жуки, бабки, мухи, бджоли, блощиці, мурашки тощо.

Сюрчати — видавати різкі, високі й часто повторювані звуки сам (про коників, цвіркунів, птахів).

Осоння — незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.

Долілиць — обличчям до землі, вниз, ниць.

Снага — фізичні сили, енергія.

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності.

Бентежити — викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити.

Жебоніти — створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння).

Мимохіть — мимоволі, без певного наміру, ненароком, несвідомо, всупереч власної волі, під тиском обставин, хоч-не-хоч.

Мимохідь — проходячи мимо, по дорозі, не зосереджуючись на чому-небудь, між іншим. Мимохіть — мимоволі, без певного наміру, несвідомо, всупереч власної волі, під тиском обставин, хоч-не-хоч. Ці слова близькі за вимовою, але різні за значенням (пароніми).

Горілиць — обличчям догори. Долілиць — обличчям до землі, вниз, ниць. Ці слова є антонімами.

(Усно: 1. Сонце бавиться сяйвом з холодних криниць горілиць-долілиць, горілиць-долілиць... 2. Сашко мимохідь привітався зі знайомим. — Сергій мимохіть повернув голову на звук.)

61. І. Слід завжди покладатися на здоровий глузд. Портфель шестикласника набитий ущерть. Хлопець сахався від кожного несподіваного звука. Після прийняття нових тарифів багатьом українським сім’ям буде сутужно. Два роки поспіль я відві­дую танцювальний гурток.

II. Перегодом ми збагнули, що запізнилися в школу. Ой рак-неборак, як укусить — буде знак. Він був хитра проноза, людина собі на умі. Щоб дістати вазу з шафки, йому довелося стати навшпиньки. Од неділі до неділі гонять на роботу, увесь тиждень на панщині, шарварок в суботу...

62. Синоніми: водограй (власне українське слово) і фонтан (запозичене слово).

Фонтан (від італ. fontana < лат. fons (fontis) — джерело) — споруда для по­дання й викидання води під тиском. Інша назва — водограй.

Про значення і походження запозиченого слова можна дізнатися зі словника іншо­мовних слів.

63. 1. Граматиці підкоряються навіть імператори. 2. Академік мав величезну бі­бліотеку та велику колекцію староруських ікон. 3. Печериця гонориться, наче виграла мільйон. їй нове ім’я вже сниться, нетутешнє — Шампіньйон. 4. «Анахронізм це і дурня, що від книжок усі знання», — поважно заявив Баран і втупивсь у телеекран.

Аврора — 1) Богиня ранкової зорі в давньоримській міфології. 2) перен. Ранкова зоря.

Бард — 1) у середні віки народний поет-співець у кельтів. 2) перен. Поет.

Дифірамб — 1) жанр античної лірики; хвалебні твори на честь богів і героїв. 2) пе­рен. Надмірне вихваляння, прославляння кого-, чого-небудь.

64. 1. Період (грец.).— проміжок часу. 2. Інцидент (лат.). — неприємна подія, непорозуміння. 3. Лінь (гол.). — сплетений з конопляних волокон тонкий канат. 4. Ку­пюра (франц.) — скорочення або викреслення в тексті. 5. Кур’єр (франц.) — службо­вець, який розносить ділові папери. 6. Майдан (араб.) — незабудоване місце; площа.

• Примітка в дужках після слова означає, з якої мови запозичене слово.

65. Патріотизм (грец.) — любов до Батьківщини. Орієнтир (нім.) — добре по­мітний предмет, який допомагає орієнтуватися на місцевості; покажчик. Ідеал (грецьк.) — найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю тощо. Конверт (фр.) — пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкла­дають лист, документи тощо для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. Інтернет (англ.) — всесвітня комп’ютерна мережа, що слугує основою для поширених засобів обміну інформацією, таких як всесвітня павутина, електронна пошта, Інтернет-телефонія та ін. Комп’ютер (англ.) — одна з назв електронної обчис­лювальної машини, переважно персональної. Айпад (англ.) — серія планшетних комп’ютерів від Apple Inc. Айпод(англ.) — це торговельна марка портативних медіа-плеєрів компанії Apple Inc.

66. Монітор, дисплей, клавіатура, принтер (стосуються комп'ютерної техні­ки); римейк, ремікс, кліп, хіт, серіал, трилер (стосуються мистецтва).

67. 1. Комп’ютери й шаблі однаково минають. 2. Рожевий вечір, як фламінго, над нами крила розпростер. 3. Біла панна зима тихо ступала назустріч. 4. Морози ієрогліфи виводять на шибі. 5. У кафе інтер’єр прикрасили керамічні вазочки з квіта­ми.

• У переносному значенні вжито слова:

Панна — слово зі значенням живої істоти вжито на позначення неживої істоти.

Ієрогліфи — у значенні візерунки.

Особливості опису приміщення. Усний переказ розповідного тексту з елементами опису приміщення

73. Тема тексту: опис панської світлиці.

Головна думка тексту: гетьман має правити справедливо.

Типи мовлення: розповідь, опис приміщення

Отоманка — широкий м'який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях.

Вітраж — малюнок на склі або візерунок з кольорового скла на вікнах або дверях.

Джура — зброєносець у козацької старшини.

• Стиль тексту — художній. Автор створив художні образи людей та приміщення. У тексті передано ставлення автора до описуваного. До пана та панського наглядача автор ставиться негативно, до гетьмана — з повагою. У тексті використано художні засоби: епітети, уособлення, грубі слова, слова в переносному значенні.

План

1. Гетьман у панському палаці.

2. Панська світлиця.

3. Прохання молодиці.

4. Усе суд вирішить.

Переказ

Кілька годин тому козаки захопили панський палац. Гетьман пройшовся його світлицею.

Вікна світлиці були запнуті важкими портьєрами, тому в кімнаті було темно. Кімната була ошатна і затишна, тому в ній хотілося відпочити після довгої їзди. Геть­ман відсунув портьєру. Кімнату осяяло яскраве сонячне світло, що заграло на підлозі блискітками. Блискітки були різнокольорові, бо вікна були оздоблені вітражами.

З передпокою долинув жіночий плач. У двері зазирнув джура. До гетьмана про­силася молодиця —дружина панського наглядача, який тяжко мучив людей. Над тим виродком уже призначено суд... Жінка просить зглянутися на чоловіка, бо в неї діти.

Гетьман вийняв зі скриньки на столі набитий грішми гаман і сказав: «Візьми, Петре, гроші. Віддаси жінці для дітей. А чоловікові її допомогти не можу. Усе вирі­шить суд».

§ 6. Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми

75. 1. Дружина (іст.) — у стародавній Русі — збройний загін, що становив по­стійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством. 2. Пря (арх.) — боротьба, бій, борня. 3. Корогви(арх.) — прапори. 4. Ясир (іст.) — бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, росій­ські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Яничар(іст.) — у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. Яса (іст.) — вітання гарматними зал­пами; салют. 5. Рало (іст.) — примітивне знаряддя для оранки землі. Леміш — части­на плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. 6. Ко­жум’яка (іст.) — майстер, що виробляв сирицю; мнець. Бровар (арх.) — робітник броварні; броварник. 7. Прісно (арх.) — вічно, завжди.

76. Десниця — правиця, рамена — плечі, ланіти — щоки, сакви — торби, перебе­ндя — базікало, атрамент — чорнило, каламар — чорнильниця, скриптура — зошит.

• Це архаїзми, бо поняття, які називають ці слова, досі існують.

77. 1. Не міряй всіх на свій аршин. 2. Молодому тепліше в сорочці, як ста­рому в каптані. 3. Козакові без ратища, як дівчині без намиста. 4. Найкраща хата кри­та, а свита шита. 5. Причепився, як пан за подушне. 6. Кутя — на покуття, а узвар — на базар.

Аршин — міра довжини, 0,711 м. У прямому значенні — історизм (зараз немає міри довжини 0,711 м з синонімічною назвою). Але в переносному значенні — архаїзм, оскільки є сучасний синонім — мірка.

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; жупан, сукмана, чумарка. Історизм, оскільки зараз такого одягу не існує.

Ратище — спис. Історизм, оскільки списами вже не користуються.

Свита — старовинний довгополий верхній одяг. Історизм, бо зараз нема подібного одягу з синонімічною назвою.

Подушне — подать поміщикові, яку пан стягував з кожної душі селянина. Історизм, оскільки зараз немає відповідного поняття.

Узвар — компот із сухофруктів. Це слово зараз не можна вважати застарілим, адже у вжиток активно повертаються народні традиції і слова, що їх стосуються.

78. 1. Усесвітня асоціація інформаційних комп’ютерних мереж, об’єднаних у єдину структуру — Інтернет. 2. Воїн-контрактник військового загону, який не бере участі у військових діях, а лише стежить за порядком та допомагає відновлювати господарство після війни — миротворець. 3. Особа, яка користується послугами обчислювальної техніки для одержання інформації — користувач. 4. Портативний комп’ютер, зовнішні та внутрішні пристрої якого вмонтовані в одному корпусі у формі кейса вагою від двох до п’яти кілограмів — ноутбук.

Ці слова сьогодні вже не є неологізмами, адже вони ввійшли у широкий вжиток.

79. 1. А веселка проста і велична сонцебарвно із хмар вироста. 2. Лагідна пісня шовковить пейзаж. 3. Обирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. 4. Повітря світиться, ряхтить, і бджолиність золота гуде в ньому. 5. І джмелино, і бджолино урочисто хор співа, і якась мала пташина промовля святі слова. 6. Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть.

• Слова, ужиті в переносному значенні: (золоті) меди, (бджолиність) золота, (пта­шина) промовля.

80. Тут моя Січ, курені та стани, тут булавіють (неолог.) гетьмани (заст.). 2. На гербі козацької держави зображений козак у кунтуші (заст.) із шаблею, ліва рука підтримує рушницю, яка лежить на рамені (заст.). Цей герб зображено на коза­цьких корогвах (заст.) і печатках. 3. Кожен козак зобов’язаний був мати з собою в поході п’ять фунтів (заст.) пороху й п’ять кіп (заст.) (300 штук) куль. 4. Свистять шаблі, гармат гуде яса (заст.). 5. Зове кобзарів струноброва (неолог.) бандура за си­вим Дніпром.

Письмовий твір опис приміщення в художньому стилі

81. І. М. Сарма-Соколовський своїм описом показав, що йому подобається описа­не ним приміщення. Про це свідчать слова: піч, охайно підведена глиною; старанно мальований комин; висів рушник, наче гаптовані крила якогось птаха; усе тут було красиве і правильне.

II. Г. Косинка підкреслює непривабливість описаного ним приміщення. Про це свід­чать слова: хата стара, мала, мокра; груба поколупана; хазяйка замазала портрету Шевченка кожуха; Шевченко висів сумний і зажурений; у хаті непривітно і незатишно.

Комин — димохід.

Груба — піч, що служить для опалювання приміщення.

Перший текст

Другий текст

оцінні слова

охайно, старанно, огрядна, гарна, красиве, правильне

непривітно, незатишно

Оцінні слова безпосередньо передають негативне чи позитивне ставлення авто­ра до описуваного приміщення.

82. Епітети: невеличка, стареньке, розкішні, обірваний, горбатий, високий, гу­чний.

Метафора: розпростер свої крила рушник.

Порівняння: як вишневий цвіт; не зал, а цілий корабель; мов горбатий старець, як склепіння в храмі.

Ці художні засоби допомагають передати ставлення автора до приміщення.

1 речення: епітети стареньке, невеличка, метафора розпростер свої крила руш­ник підкреслюють, що автор з любов’ю ставиться до описуваного ним приміщення.

2 речення: порівняння не зал, а цілий корабель передає захоплення автора зо­бражуваним інтер’єром.

3 речення: епітет обірваний і порівняння мов горбатий старець підкреслюють негативне ставлення автора.

4 речення: порівняння вестибюля з храмовим склепінням підкреслює урочис­тість, якої автор хоче надати описуваному приміщенню.

Пюпітр — підставка для нот або книг у вигляді похилої рамки або дошки.

Плюш — схожа на оксамит тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьо­вому боці.

Сюртук — чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним комі­ром і широкими лацканами.

Перука — штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик.

Іншомовні слова: піаніно, пюпітр, диван, вестибюль, плакат, стенд, портрет, сюртук, перука.

83. У кабінеті української літератури

Наш кабінет української літератури — велика світла кімната. Навпроти дверей — три великих вікна, на яких висять жалюзі. Стіни світлі, стеля біла. Панелі де­рев’яні. Інтер’єр кабінету незвичний, виконаний у стилі української світлиці. Навпро­ти вікон розміщені полиці, на яких стоять українські гончарні вироби: куманці, глечи­ки, макітерки.

На задній стіні розміщене невеличке декоративне віконечко з віконницями, крізь яке видніється картина сільського городу. Біля цієї стіни розташована велика лава, на якій стоїть старовинна прядка, лежать рубель і качалка. Ще тут стоять праски, гребні та гребінки. Обабіч віконечка висять старовинні вишиті рушники.

Праворуч від дверей розміщені стенди з інформацією про українських письмен­ників. На центральній стіні розміщена дошка. На ній ми пишемо.

Посередині кабінету стоять учнівські парти та стільці. Це наші робочі місця. С ще вчительський стіл. Кабінет освітлюють лампи денного світла.

У цьому кабінеті дуже гарно. Його інтер'єр підвищує настрій, спонукає до хо­рошої і творчої роботи.

84. Кімната мого улюбленого героя Гаррі Поттера

Перед тим як поїхати на навчання в Гогвортс, Гаррі Поттер спочатку мешкав у свого дядька Вернена Дурсля в будинку №4 на Прівіт-драйв у Літл-Вінґін, графство Суррей. Хоч у домі було дві порожні спальні, хлопчика оселили в комірчині під схо­дами. Зазвичай у таких комірчинах тримають господарський реманент, але «добрі» тітонька і дядечко вирішили, що місце для Гаррі саме там. Комірчина була дуже мале­сенька: у ній ледь вміщалася стара канапа, на якій Гаррі спав десять років. На стінах комірчини були розвішані полички з усіляким непотребом, лічильники, якійсь котел. Кімнатка ледь освітлювалась лампочкою без абажура, а в хол будинку виходила вен­тиляційна решітка. Тому Гаррі майже увесь час перебував у напівтемряві. Компанію маленькому чарівникові складали павуки, які всюди плели свою павутину. І лише тоді, як Гаррі прийшов лист зі школи чарівників Гогвортсу, Дурслі переселили пле­мінника в маленьку спальню, де його кузен Дадлі тримав свої поламані іграшки.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.