Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
§ 7. Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни
85. Суспільно-політична лексика: малий і середній бізнес, суспільні інтереси, державна власність, приватизація, політична партія.
Наукова лексика: синоніми, молекула, прямий кут, обмін речовин, рівняння, дзвінкий приголосний, присудок.
Офіційно-ділова лексика: довідка, розпорядження, оголошення, протокол, договір, постанова.
86. 1. Я все ніяк допетрати не міг, що крутиться Земля, мов куля кругла. 2. Він, може, часом щось і не второпав. 3. Порушника дисципліни шпетили, а він усе мовчав. 4. Хлопець занадто багато теревенив. 5. І огидло хлопцеві байдикувати. 6. Яка робота увечері? Іди, синашу, йди. 7. Жінка почовгала до кухні, склянку мінералки без газу видудлила, аж чує — шурхіт у вітальні.
✵ Розмовну лексику в словнику позначають як розм. Це робиться для того, щоб мовці не вживали цих слів у літературному мовленні.
87.
Добродійництво |
підтоптаний |
бентежність |
спатки |
благословенний |
хлопчисько |
праведний |
довготелесий |
преподобний |
під'юджувати |
обрання |
белькотіти |
бентежити |
репетувати |
мислити |
скиглій |
благочестивий |
хитрющий хрясь бах |
88. 1. Йому кортіло чимдуж потрапити туди, де дзвонило, вешталися заклопотані люди, гуділи машини. 2. Ось проторохтів старенький віз, на ньому згорбатився сивобородий дід, а позад нього сиділа дівчинка. 3. А тепер і свої роботяги погрожують із бригади викишкати. 4. Спочатку чихвостили, потім хвалили, а скоро й величати почнуть
90. Чужими руками добре ватри (багаття) брати. 2. Як повна скриня, то й ми газдині (господині). 3. У майстра повна тайстра (торба). 4. Файний (гарний), як лялька з болота. 5. Так пливе, як тупиця (сокира) попід воду. 6. Хто шукатиме коня без ганджу (недоліку), ходитиме пішки.
91. Гуторити — говорити;
вітер — легіт;
парубок — легінь;
печаль — туск;
сковорода — пательня;
капелюх — крисаня;
швидко — бордзо;
ковдра — джерга;
дядько — стрий;
хустина — рантух;
кошик — кобівка;
жарти — фіглі;
недбалість — капарство;
молоток — клевець.
92. Фамілія — сім’я, кошуля — сорочка, ногавиці — штани, обіг — кочерга, коц — ковдра, фая — буря, шарньовка — парасолька.
Порскло — прізвисько, мольфар — чаклун, шуфля — лопата, митка — ганчірка, штрімфлі — шкарпетки, скрегулець — яструб.
93. Вуйко — ведмідь, чічка — квітка, плай — стежка в горах, полонина— карпатська лука.
94. Терміни, які стосуються науки і техніки: прикметник, клітина, корінь слова, історизм, електрон, множення, граматична основа.
Терміни, які стосуються мистецтва: кіносценарій, тенор, партитура, прем’єра, сольфеджіо, кордебалет, мізансцена.
Слова вірус, мікроб, діагноз можуть бути як термінами, так і загальновживаними словами. Тому вони не є професійними.
95. 1. Дозвольте відвідати ваші уроки! Навчіть мене писати конспекти, правильно перевіряти зошити, здійснювати актуалізацію знань і пояснення нового матеріалу. (З мовлення вчителів) 2. Запам’ятовуй, хлопче, будову фагота. Ось це чобіт, ось коліно: клапани: три на крилі, а два на чоботі... Ось цей шнурок кріпиться до балансиру й надівається на шию. І головне: вигнута металева трубка, ось ця, зветься «ес». (З мовлення музикантів) 3. Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки. (3 мовлення ковалів) 4. Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрекоче. І раптом наказ: «Повернути! Вест!» (З мовлення моряків).
96. 
1. У Карпатах ходить осінь ген високим плаєм (діал.). Я над рідним Черемошем тебе виглядаю. 2. Часом скрипаль Пікколо Паганіні дивував публіку несподіваними піцикато (терм.). Я. На ярмарку старші гончар пантрує полив’яних коней (проф.). 4. Я років сім у шахті працював, бурив шпури (проф.), довбав глибокі лунки (проф.). 5. Уже під’їжджали, коли заскреготіла коробка передач (проф.), злісно гарикнув двигун і луснула хрестовина на кардані (проф.).