ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

§ 7. Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни

85. Суспільно-політична лексика: малий і середній бізнес, суспільні інтереси, державна власність, приватизація, політична партія.

Наукова лексика: синоніми, молекула, прямий кут, обмін речовин, рівняння, дзвінкий приголосний, присудок.

Офіційно-ділова лексика: довідка, розпорядження, оголошення, протокол, дого­вір, постанова.

86. 1. Я все ніяк допетрати не міг, що крутиться Земля, мов куля кругла. 2. Він, може, часом щось і не второпав. 3. Порушника дисципліни шпетили, а він усе мовчав. 4. Хлопець занадто багато теревенив. 5. І огидло хлопцеві байдикувати. 6. Яка робота увечері? Іди, синашу, йди. 7. Жінка почовгала до кухні, склянку мінералки без газу видудлила, аж чує — шурхіт у вітальні.

• Розмовну лексику в словнику позначають як розм. Це робиться для того, щоб мовці не вживали цих слів у літературному мовленні.

87.

Добродійництво	підтоптаний
бентежність	спатки
благословенний	хлопчисько
праведний	довготелесий
преподобний	під'юджувати
обрання	белькотіти
бентежити	репетувати
мислити	скиглій
благочестивий	хитрющий хрясь бах

88. 1. Йому кортіло чимдуж потрапити туди, де дзвонило, вешталися заклопо­тані люди, гуділи машини. 2. Ось проторохтів старенький віз, на ньому згорбатився сивобородий дід, а позад нього сиділа дівчинка. 3. А тепер і свої роботяги погрожу­ють із бригади викишкати. 4. Спочатку чихвостили, потім хвалили, а скоро й величати почнуть

90. Чужими руками добре ватри (багаття) брати. 2. Як повна скриня, то й ми га­здині (господині). 3. У майстра повна тайстра (торба). 4. Файний (гарний), як лялька з болота. 5. Так пливе, як тупиця (сокира) попід воду. 6. Хто шукатиме коня без ганджу (недоліку), ходитиме пішки.

91. Гуторити — говорити;

вітер — легіт;

парубок — легінь;

печаль — туск;

сковорода — пательня;

капелюх — крисаня;

швидко — бордзо;

ковдра — джерга;

дядько — стрий;

хустина — рантух;

кошик — кобівка;

жарти — фіглі;

недбалість — капарство;

молоток — клевець.

92. Фамілія — сім’я, кошуля — сорочка, ногавиці — штани, обіг — кочерга, коц — ковдра, фая — буря, шарньовка — парасолька.

Порскло — прізвисько, мольфар — чаклун, шуфля — лопата, митка — ганчірка, штрімфлі — шкарпетки, скрегулець — яструб.

93. Вуйко — ведмідь, чічка — квітка, плай — стежка в горах, полонина— кар­патська лука.

94. Терміни, які стосуються науки і техніки: прикметник, клітина, корінь сло­ва, історизм, електрон, множення, граматична основа.

Терміни, які стосуються мистецтва: кіносценарій, тенор, партитура, прем’єра, сольфеджіо, кордебалет, мізансцена.

Слова вірус, мікроб, діагноз можуть бути як термінами, так і загальновживаними словами. Тому вони не є професійними.

95. 1. Дозвольте відвідати ваші уроки! Навчіть мене писати конспекти, прави­льно перевіряти зошити, здійснювати актуалізацію знань і пояснення нового матеріа­лу. (З мовлення вчителів) 2. Запам’ятовуй, хлопче, будову фагота. Ось це чобіт, ось коліно: клапани: три на крилі, а два на чоботі... Ось цей шнурок кріпиться до баланси­ру й надівається на шию. І головне: вигнута металева трубка, ось ця, зветься «ес». (З мовлення музикантів) 3. Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки. (3 мовлення ковалів) 4. Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрекоче. І раптом наказ: «Повернути! Вест!» (З мовлення моряків).

96. 1. У Карпатах ходить осінь ген високим плаєм (діал.). Я над рідним Че­ремошем тебе виглядаю. 2. Часом скрипаль Пікколо Паганіні дивував публіку несподіваними піцикато (терм.). Я. На ярмарку старші гончар пантрує полив’яних коней (проф.). 4. Я років сім у шахті працював, бурив шпури (проф.), довбав глибокі лунки (проф.). 5. Уже під’їжджали, коли заскреготіла коробка передач (проф.), злісно гарик­нув двигун і луснула хрестовина на кардані (проф.).