ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

§ 7. Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни

85. Суспільно-політична лексика: малий і середній бізнес, суспільні інтереси, державна власність, приватизація, політична партія.

Наукова лексика: синоніми, молекула, прямий кут, обмін речовин, рівняння, дзвінкий приголосний, присудок.

Офіційно-ділова лексика: довідка, розпорядження, оголошення, протокол, дого­вір, постанова.

86. 1. Я все ніяк допетрати не міг, що крутиться Земля, мов куля кругла. 2. Він, може, часом щось і не второпав. 3. Порушника дисципліни шпетили, а він усе мовчав. 4. Хлопець занадто багато теревенив. 5. І огидло хлопцеві байдикувати. 6. Яка робота увечері? Іди, синашу, йди. 7. Жінка почовгала до кухні, склянку мінералки без газу видудлила, аж чує — шурхіт у вітальні.

• Розмовну лексику в словнику позначають як розм. Це робиться для того, щоб мовці не вживали цих слів у літературному мовленні.

87.

88. 1. Йому кортіло чимдуж потрапити туди, де дзвонило, вешталися заклопо­тані люди, гуділи машини. 2. Ось проторохтів старенький віз, на ньому згорбатився сивобородий дід, а позад нього сиділа дівчинка. 3. А тепер і свої роботяги погрожу­ють із бригади викишкати. 4. Спочатку чихвостили, потім хвалили, а скоро й величати почнуть

90. Чужими руками добре ватри (багаття) брати. 2. Як повна скриня, то й ми га­здині (господині). 3. У майстра повна тайстра (торба). 4. Файний (гарний), як лялька з болота. 5. Так пливе, як тупиця (сокира) попід воду. 6. Хто шукатиме коня без ганджу (недоліку), ходитиме пішки.

91. Гуторити — говорити;

вітер — легіт;

парубок — легінь;

печаль — туск;

сковорода — пательня;

капелюх — крисаня;

швидко — бордзо;

ковдра — джерга;

дядько — стрий;

хустина — рантух;

кошик — кобівка;

жарти — фіглі;

недбалість — капарство;

молоток — клевець.

92. Фамілія — сім’я, кошуля — сорочка, ногавиці — штани, обіг — кочерга, коц — ковдра, фая — буря, шарньовка — парасолька.

Порскло — прізвисько, мольфар — чаклун, шуфля — лопата, митка — ганчірка, штрімфлі — шкарпетки, скрегулець — яструб.

93. Вуйко — ведмідь, чічка — квітка, плай — стежка в горах, полонина— кар­патська лука.

94. Терміни, які стосуються науки і техніки: прикметник, клітина, корінь сло­ва, історизм, електрон, множення, граматична основа.

Терміни, які стосуються мистецтва: кіносценарій, тенор, партитура, прем’єра, сольфеджіо, кордебалет, мізансцена.

Слова вірус, мікроб, діагноз можуть бути як термінами, так і загальновживаними словами. Тому вони не є професійними.

95. 1. Дозвольте відвідати ваші уроки! Навчіть мене писати конспекти, прави­льно перевіряти зошити, здійснювати актуалізацію знань і пояснення нового матеріа­лу. (З мовлення вчителів) 2. Запам’ятовуй, хлопче, будову фагота. Ось це чобіт, ось коліно: клапани: три на крилі, а два на чоботі... Ось цей шнурок кріпиться до баланси­ру й надівається на шию. І головне: вигнута металева трубка, ось ця, зветься «ес». (З мовлення музикантів) 3. Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки. (3 мовлення ковалів) 4. Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрекоче. І раптом наказ: «Повернути! Вест!» (З мовлення моряків).

96. 1. У Карпатах ходить осінь ген високим плаєм (діал.). Я над рідним Че­ремошем тебе виглядаю. 2. Часом скрипаль Пікколо Паганіні дивував публіку несподіваними піцикато (терм.). Я. На ярмарку старші гончар пантрує полив’яних коней (проф.). 4. Я років сім у шахті працював, бурив шпури (проф.), довбав глибокі лунки (проф.). 5. Уже під’їжджали, коли заскреготіла коробка передач (проф.), злісно гарик­нув двигун і луснула хрестовина на кардані (проф.).