Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» С. Я. Єрмоленко 7 клас - 2015 рік

2. Батова — лава, ряд; корогви — прапор, що був розповсюджений в Київській Русі серед інших слов’янських народів.

5. В одній мові словесні образи відображають наявність верб, ставків, тополь, річки й моря. В іншій — евкаліптів, верблюдів, оазисів чи пустель; в одній пануватимуть образи безмежно високого неба, безкрайого степу, а в іншій мовній картини відображатимуть стиснутість джунглями й ущелинами, безмовність льодовиків і тундр.

Мова — найуніверсальніша енциклопедія, наймогутніший Учитель життя, а хто не чує її — породжуваної рідною Природою, той обійдений ласкою Божою, бездуховне перекотиполе.

10. Сучасні мовознавці пов’язують власну назву Україна з праслов’янським словом украй — «відрізок землі». Праслов’янські племена ділили між собою землю, чітко розмежовували її. Від іменника украй за допомогою суфікса -ін(а) утворилося слово країна. Так називали відділену частину території племені, або окрему територію, окремий край.

З часів Козаччини (XVI ст.) назва Україна набула конкретного географічного значення як власна назва Козацької держави. Одна з перших пам’яток, у якій засвідчено слово УКРАЇНА, датовано 1187 р.

11.

12. Щоб підтримати українську мову, не потрібні подвиги: варто купити в кіоску україномовну газету, а в книгарні — українську книжку. А ще — замовити на радіо українську пісню.

Спілкуйтеся українською мовою в соціальних мережах, інсталюйте й використовуйте українські програми. Розширюйте україномовну Вікіпедію, ґуґліть українською. Не соромтеся розмовляти українською мовою в іншомовному оточенні. Ваша мовна стійкість підноситиме престиж державної української мови.

15. — Марусенько, милий мій синочку, матусенько.

— Господи, коханая.

18. 1. Жив собі хлопчик з недоброю вдачею, який часто ображав рідних і друзів. Якось батько дав йому мішечок із цвяхами й наказав забивати по цвяху в огорожу кожного разу, коли буде з кимось сваритися.

Першого дня хлопчик забив багато цвяхів. Протягом наступних тижнів він намагався стримуватися, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Нарешті, настав день, коли хлопчик не забив в огорожу жодного цвяха. Він пішов до батька і сказав про це.

Тепер батько наказав витягати по одному цвяху з огорожі за кожен день, коли син нікого не образить. Минав час і якоїсь днини хлопець сказав батькові, що витягнув з огорожі всі цвяхи. Тоді батько привів сина до огорожі і сказав: «Сину мій, ти добре поводився, але подивися на дірки в огорожі. Ця огорожа ніколи не буде такою як раніше. Пам’ятай, що коли ти когось ображаєш, то наносиш рану, яка залишається назавжди.

2. «Гостре словечко коле сердечко».

19. 1. «Прощавай», — сказав він.

2. Лис відповів: «Прощавай. Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима».

3. «Найголовнішого не побачиш очима», — повторив маленький принц, аби краще запам'ятати.

4. «Люди забули цю істину, — мовив лис, — але ти не забувай. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду...»

23. Доброта — доброти, добротою,

здатність — здатності, здатністю,

людям — людей, людьми,

стосунки — стосунків, стосунками,

працьовитість — працьовитості, працьовитістю,

гостинність — гостинності, гостинністю,

українці — українців, українцями,

сили — сили, силою,

розумом — розуму, розумом.

28. Сумний — сумніший, більш сумний,

чудовий — чудовіший,

вузький — вужчий,

кульгавий — кульгавіший, менш кульгавий,

широкий — ширший,

лисий — лисіший, менш лисий.

29. Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий. Він почувався спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко да Гамою, І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська.

Багато бачив я гарних людей, ну такого як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку. Весь у полоні в сумного, і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі.

30. Н. тисяча дев’ятсот дев’яносто один

Р. тисяча дев’ятсот дев’яносто одного

Д. тисяча дев’ятсот дев’яносто одному

3. тисяча дев’ятсот дев’яносто одного

О. тисяча дев’ятсот дев’яносто одним

М. (на) тисяча дев’ятсот дев’яносто одному

33. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмось.

Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж завершив.

Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

34. Н. в.: я, вона, той, ничий, дехто, будь-який, казна-хто.

Р. в.: мене, до мене; її, до неї; того, до того; нічийого, до нічийого; декого, до декого; будь-якого, до казна-кого.

Ор. в.: мною, зі мною; нею, з нею; тим, з тим; нічиїм, з нічиїм; деким, з деким; будь-яким, з будь-яким; казна-ким, казна з ким.

35. Де в чому, де з ким, з деким, до декого, від абикого, аби від кого, аби з ким, з абиким, ні на якій, на ніякій, на хтозна-чому, хтозна на що, десь.

36. 1. Іван Нечуй-Левицький — майстерний оповідач, з невеликою дозою гумору. 2. Із Франковими творами ввійшов у поетичний словник української мови вислів «важкий молот каменярський». 3. У поезії Лесі Українки слово пов’язується не тільки з добром і світлом. Слово може ранити серце, сіяти зневіру, полонити, і тоді воно викликає в людській душі зовсім інші почуття. 4. Григір Тютюнник приділяє значну увагу характеристиці манери говорити, як у новелі «Сміхота»: «Говорити з усіма хай-то начальство буде, родич, товариш, а чи так собі людина». 5. Тільки українська мовна свідомість могла підказати Ліні Костенко звукову подібність дієслова «полив» і прикметника «полив’яний»: «Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові...»

38. Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми маємо дбати, щоб вони були не лише «міддю бряцаючою», а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати.

39. 1. А; 2. Б; 3. В; 4. А; 5. А; 6. Г; 7. Г; 8. Б; 9.Г; 10. Б; 11. Б; 12.

41. Подивіться — наказ, сп., II ос., мн., ІІ дієвідм.; полюбіте — наказ, сп., IIос., мн., II дієвідм.; розкуйтеся — наказ, сп., II ос., мн., І дієвідм.; братайтеся — наказ, сп., Hoc., мн., І дієвідм.; шукайте — наказ, сп., II ос., мн., І дієвідм.; питайте— наказ, сп., II ос., мн., І дієвідм.

42. Відкриття свого внутрішнього світу— подія, яка не лише радісно хвилює, а й тривожить. «Внутрішнє Я» може не збігатися із «зовнішньою» поведінкою, оцінюючи, контролюючи цю поведінку. Не випадково скарги на слабку волю — найпоширеніша форма підліткової самокритики.

Ось як про себе пише дівчинка-підліток: «Я у своєму уявленні — це ніби дві істоти: «Я зовнішня» і «Я внутрішня». Перша зазвичай чинить так, як їй наказує друга, яка приймає рішення, розмірковує, щось доводить. Іноді «Я зовнішня» вступає в жорстоку боротьбу з «Я внутрішньою». Наприклад, захочеться «Я зовнішній» пококетувати, зробити щось таке, що аж ніяк не потрібно робити, а так хочеться, а зсередини їй кричать: «Ні! Ні! Не можна!» І як я рада, коли «внутрішні» шальки терезів переважують, бо «внутрішній» істоті довіряю більше!».

45. І. Мальований, аналізувати, єднаючи, віриш, лагодити, асфальтований, декламувати, урізноманітнений, несучи, адресований, досягнути, саджали, освітлений, бавитися, освітити, юрмитися.

II. «Найсильніший той, хто має владу над собою».



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити