157. 1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка) 2. Сиджу на дереві, кругла, як куля, червона, як кров, добра, як мед. (Черешня) 3. Мене б’ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу. (Хліб)

160. Знаєш (II), змостила (III), пильнує (III), йду (І), пораюсь (І), мовчить (III), забреде (III), зчинить (III), чути (н/ф), виходжу (І), доказує (III), іде (III), дбає (III), знати (н/ф), знає (III), дивуюся (І), приїжджають (III), кричить (III), пропустить (III), хотів (III), прибрати (н/ф), вбить (н/ф), краде (III), не чіпає (III), ганяє (III).

163.

	Однина	Множина
1-а 2-а 3-я	продаю продаєш продає	продаємо продаєте продають
	Однина	Множина
1-а 2-а 3-я	продам продаси продасть	продамо продасте продадуть

164. 1. Не розіб’єш горіха, то не з’їси і зернятка. 2. За чужим столом не наїсися. 3. Калач приїсться, а хліб ніколи. 4. Не я хліб їм, а він мене їсть. 5. Дешеве м’ясо і собаки не їдять. 6. Дасть Бог день, дасть і пожиток. 7. Не похвалиш — не продаси, не погудиш — не купиш. 8. Помовч, язичку, кашки дам. 9. Чудний бублик: кругом об’їси. 10. Як не будеш ледащо, відповіси краще.

166. Неуявно смачно, безмежно гидка, гірка, крем’яниста, вузлувата, кисла, рот немов гужем стягне, язиком не повернеш, ротом не зіпнеш.

174. Сидіти — сидів, сісти — сів, відповідати — відповів, відповісти — відповів, гребти — гріб, текти — тік, нести — ніс, брести — брів, збліднути — зблід, змерзнути — змерз, змерзнув, сохнути — сох, сохнув.

175. 1. Опікся на молоці, то й на холоду воду дме. 2. Спромігся дід на обід, а баба на кисіль. 3. Виріс, та ума не виніс. 4. Навик на білий хліб, то вже його чорний в зуби коле. 5. Добре діло обід: сів за стіл та й їж. 6. Замкнув пан стайню, як коні вкрали. 7. Не було щастя, так нещастя помогло.

178.

Неозн. форма	Мни. час
вийти послати напоїти пробратися тужити перепливти сказати зробити	обступили стояло було стояли знемагали зібралися стояли стали питали міг сказав відповіли вибрався бачив умів визнали проскочив зняв кинувся поплив метнулись стріляли не могли помітили випливли

184. І.

І	II
встановить	оздоблюватиме
доручить	мірятиме
знищить	ойкатиме
зцілить	удаватиме
перетворить	вестиме

II. «Співатиме півень чи ні, а сонце зійде».

185. І знову прийде травень. Стане гарно, привітно довкола. Сонце ласкаво заграє, виблискуватиме промінням. Паруватиме земля. Зеленітимуть луки. Квіти щедро литимуть ніжні пахощі. Дерева вкриються молодим зеленим листям. Хвилями котитимуться в повітрі соловейкові трелі. Усе радітиме.

198. 1. Пішов би (ч. р., одн.) я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали (мн.), зраділи (мн.) старому. 2. Хотів би (ч. р., одн.) я знати, про що той струмок у мріях своїх гомонить між травою? 3. Без людської праці вся земля від краю до краю заросла б (ж. р., одн.) бур’янами. 4. Коли б його пустити з косою просто, він обкосив би (ч. р., одн.) всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша. 5. Здається, гори перевертав би (ч. р., одн.) і не чув би (ч. р., одн.) втоми.

199. Рушати — рушав би,

рушити — рушив би,

рухатися — рухався б,

допомогти — допоміг би,

допомагати — допомагав би,

зберегти — зберіг би,

зберігати — зберігав би,

побіліти — побілів би,

побілити — побілив би,

тріпати — тріпав би,

тріпнути — тріпнув би,

тріпотіти — тріпотів би.