Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» О. М. Авраменка 8 клас - 2017 рік
Синтаксис і пунктуація
§ 22. Безособові речення
Спостереження
В. Інфінітиви: відновити, чатувати. Безособові дієслова: дзвенить, кортить, смеркає, мріється, цінується. Безособові дієслівні форми на -но, -то: з’єднано, перебито, інвестовано,
1. Біля школи чарівно пахне жасмин, (двоскл.) У хаті пахне яблуками, (од- носкл., безос.) У парку вітер віє, несе опале листя... (двоскл.) У лісі віє прохолодою, (односкл., безос.) Шумить дрібний дощ за вікном, (двоскл.) На вулиці перед дощем шумить і гримить, (односкл., безос.) Будь-яке срібло із часом темніє, (двоскл.) Узимку рано темніє, (односкл., безос.)
2. Заголовок — «Дієслівні перетворення».
а) Виражають стан природи або довкілля: захурделило, залило, замело, гепнуло, смеркалося, б) Передають психічний або фізичний стан людини: защеміло, закрутило, мріється, закололо, скосило.
Пояснення
Безособовими є речення із словом немає (у ньому неможливо визначити особу, це слово означає стан). Дієслово не має вживається у формі 3 особи однини теперішнього часу, тому речення з таким присудком не можуть бути безособовими.
3. І. 1. У них немає єдиної стратегії. 3. Запитанням немає Кінці}, 5. Нарешті конкурентів поруч немає! 6. А втім, немає ніде краще, як на своїй землі. 8. Єдиному йому тут немає місця. 9. Шкідники ненаситні, немає меж їхнім апетитам. .
II. 2. Він не має права забороняти. 4. Інструктор не має наміру їх перевіряти. 7. Ризикує він постійно, але не має страху ні перед чим. 10. Ніхто сторонній сюди не має заходити. 11. У його відданості вона не має сумніву. Ключ: «У лиху годину узнаєш людину».
4. Небо затягнуло хмарами. Темрявою огорнуло ліс. Вітром розкуйовдило крони дерев. Сильним поривом вітру пригнуло молодняк на узліссі мало не до землі. Блискавкою черкнуло по небу поки що десь далеко. Аж раптом блиснуло зовсім поряд. Громом струсонуло землю. Гуркотом злякало коней. Дощем нещадно шмагало вершників. На душі в них було тривожно. Хотілося сховатися й десь у безпеці пересидіти грозу. Недалеко у хатинці лісника.
Присудки стали головними членами безособових односкладних речень. У цих реченнях особові дієслова ужиті в безособовому значенні. Підмети ж перетворилися на додатки.
5. Б. Стиль — художній, заголовок — «Рятівний спів півня».
На небі зір не видно, хмарно. Іще дужче потепліло. А в повітрі тихо-тихо. Ні звуку немає.
В. Скільки старовинних страшних казок і переказів пов’язано зі співом півня! Чи вдома, чи в дорозі, чи в полі, чи в лісі — скрізь було їм однаково страшно в темряві нічній. Як не радіти передвісникові ранку, світла й сонця. Г. Прислухаюсь, щоб спіймати хоч найменший звук.
6. Розкидаю руки, намагаючись спіймати вітер, але немає точки опори — вітер не тримає мене. Боляче колінам і ступням, дзвенить у голові. Отже, треба вибиратися по злежаному снігу, як по сходах... У місті я б здерлася на нього завиграшки, а тут доводиться мало не зубами ці пальці розминати, кожному м’язеняті щосили примовляти: «Тримай!»
