І СПР з підр. допустовою частиною

II СПР з підр. наслідковою частиною

Щодня неначе починаюсь знову, хоч за собою не палю мости.

Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема.

Розумні й хитруваті були в цього діда очі, дарма що старий-престарий він був.

Ряди побілених хат із плоскими покрівлями стояли один над другим, так що покрівля одного дому слугувала подвір’ям для другого.

Хоч мінлива наша мода, та не згубиться ніколи чарівна слов’янська врода.

Місяць, підводячись угору, пірнає в загустілу хмару, так що видніється лише срібний край.

Листя не збиралося набирати жодної барви, дарма що вже настали холоди.

І СПР з підр. допустовою частиною

II СПР з підр. наслідковою частиною

І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.

Листя горобини із зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід.

Чоловіки розгомоняться на часину, хоч те новеньке відоме всім трьом.

Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.

Хоч вітри йдуть супроти, та незламні наші крила, всупереч чому?