УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (у стислому переказі) - Готові домашні завдання 9 клас - 2017 рік

ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (Поети-романтики)

ЄВГЕН ГРЕБІНКА (1812-1848)

Ведмежий суд

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попелястий Віл

На папській винниці пив, як мошенник, брагу,

Їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.

Давай вони його по-своєму судить

Трохи не цілі сутки.

«Як можна гріх такий зробить!

Воно було б зовсім не диво,

Коли б він їв собі м'ясиво»,—

Ведмідь сердито став ревіть.

«А то він сіно їв!» — Вовки завили.

Віл щось почав був говорить,

Да судді річ його спочинку перебили,

Бо він ситенький був. І так опреділили

І приказали записать:

«Понеже Віл признався попелястий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за такі гріхи його четвертувать

І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,

Лисичці ж ратиці оддать».

Коментар ____________________________________________

Байка Є. Гребінки «Ведмежий суд» — суцільна алегорія, і «ведмежий суд» — це «панський суд», який захищав багатих і сильних та знатних, а не судив по справедливості. Волові, тільки за те, що він був «ситненький», висунули абсурдне звинувачення, що він, мовляв, їсть сіно, а не м’ясо, як усі хижі звірі. То ж і присудили «... за такі гріхи його четвертувать І м'ясо розідрать суддям па рівні часті, Лисичці ж ратиці оддать». Не останню роль у вчиненні такої несправедливості грають і панські прислужники, як Лисичка — адвокати, захисники та їм подібні.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити