Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 2 ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

 

ЄВРАЗІЯ

  Внутрішні води. У Євразії представлені всі види внутрішніх вод. Тут протікають більшість великих річок планети. Найбільш розвинута гідрографічна мережа на заході, півночі, сході й південному сході материка.

  Численні річки Євразії несуть свої води в усі чотири океани, що омивають материк. Загальний обсяг річкового стоку в Євразії — найбільший у світі й становить 16 тис. км3 на рік. Характерною рисою Євразії є величезна площа басейнів внутрішнього стоку. Річки цих басейнів не досягають океанів, а впадають у замкнуті озера або губляться в пісках. За загальною площею басейнів внутрішнього стоку (30% площі материка) Євразія не має собі рівних.

  Найбільшу водостічну площу має Північний Льодовитий океан. Сюди несуть свої води такі великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора. Майже всі річки басейну Північного Льодовитого океану мають снігове живлення. Узимку вони надовго замерзають.

  Другим за величиною є басейн Тихого океану. Йому належать річки півострова Індокитай і Східної Азії, серед яких найбільші: Янцзи, Хуанхе, Амур, Меконґ. Майже в усіх річок цього басейну переважає дощове живлення. У верхів'ях вони гірські, зі стрімкою течією, глибоко врізаються в товщі гірських порід.

  Третій за величиною — басейн Індійського океану. До нього належать в основному річки, які беруть початок на   Тібетському й Вірменському нагір'ях, у Гімалаях. Це Інд, Ґанґ із Брахмапутрою, Тіґр і Євфрат. Річки цього басейну мають головним чином дощове живлення, а у верхів'ях — льодовиково-дощове. Улітку всі річки під час мусонних дощів і танення гірських льодовиків сильно розливаються, узимку — міліють. Особливо великою повінь буває на ріці Ґанґ, коли рівень води піднімається на 10-12 м.

  В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної й частково Східної Європи. Річкова мережа тут густа, але таких великих рік, як в Азії, немає. Живлення річок та їхній режим різноманітні. На заході, в області морського клімату, річки не замерзають (Сена, Луара тощо). Вони повноводні цілий рік. На сході, там, де взимку буває сніговий покрив і річки замерзають, хоч і ненадовго, весняна повінь (Вісла, Одра, Ельба). Річки, які беруть початок в Альпах (Рейн та ін.), мають переважно льодовикове живлення. Великі річки Європи — Дунай, Дніпро, Дністер, що  впадають у Чорне море, зі змішаним живленням і весняними повенями, — є важливими транспортними артеріями, джерелами водопостачання й електроенергії.

  До областей внутрішнього стоку належать річки, які впадають у Каспійське море. Серед них найбільша річка Європи — Волга, річки, що протікають Туранською низовиною й внутрішніми областями Іранського й Аравійського плоскогір'їв.

  Внутрішні частини Євразії, зайняті пустелями й напівпустелями, майже позбавлені річкової мережі. На Аравійському півострові поширені сухі русла: колись тут протікали річки.

  Озера Євразії, як і річки, численні й різноманітні. Вони дуже різні за походженням їхніх улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно.

  Особливо велика кількість озер на північному заході Євразії. Вони мають льодовиково-тектонічне походження, неправильні обриси й великі глибини. Найбільші з них — Ладозьке й Онезьке. Ладозьке — найбільше з озер   Європи. Воно займає площу 18 тис. км2 і досягає глибини 230 м.

  Багато льодовикових озер в Альпах — Женевське, Боденське, Цюріхське.

  У різних районах материка є озера, утворення яких пов'язане з розломами земної кори та вулканічними процесами. Типові тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі.

  Багато великих озер лежить у внутрішніх посушливих областях Євразії. Це залишкові озера, збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах більш вологого клімату. До них належать найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою, а також озеро Балхаш, яке складається з двох частин — прісної і солоної.

  Євразія має значні запаси підземних вод. Найбільші артезіанські басейни розташовані між шарами осадових порід у надрах великих рівнин. Багаторічна мерзлота в Євразії займає найбільші площі у світі. Вона покриває майже 1/3 території Азії. Товщина мерзлого шару гірських порід коливається від кількох метрів на північному заході до 1200 м на півночі. Сучасне заледеніння Євразії охоплює острови Арктики й найбільш високі гірські системи. Покривне заледеніння типове для таких островів, як Ісландія, Шпіцберген, Нова Земля.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.