Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 2 ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

 

ЄВРАЗІЯ

Для допитливих

На території Євразії виникли й розвивалися найдавніші цивілізації Землі. Уже за античних часів торговельний обмін між державами сприяв розширенню географічних знань і встановленню зв'язків між народами. Вправні мореплавці — греки й фінікіяни — залишили перші записи про нові відкриті землі, що слугували практичною вказівкою для мандрівників. Греки добре орієнтувалися в Середземномор'ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра, Дніпра, де створювали свої колонії. Залишки давньогрецьких поселень збереглися й на території України (Херсонес, Ольвія тощо) і є об'єктами дослідження археологів. Греки пропливли за «Геркулесові стовпи» (Ґібралтарська протока) і досягли Північного моря й Британських островів. Військові походи Александра Македонського, а пізніше — римських легіонерів — також сприяли вивченню нових земель.

У середні віки географічні знання про материк поповнювалися завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походами християн-місіонерів у Палестину.

  Подорожі італійця Марко Поло (1271-1295 рр.) збагатили відомості про Індію, Китай, Індійський океан. Португальський мореплавець Васко да Ґама протягом 1497-1499 р. уперше проклав морський шлях з Європи до Індії. Арабський учений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст. здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.

Найбільший внесок у дослідження північних областей Азії, куди раніше не проникали європейці, внесли російські землепрохідці. Відкриття північно-східного морського шляху, який з'єднав Європу зі сходом Азії через  Північний Льодовитий океан, пов'язано з іменами відважних мандрівників: у 1594 р. В. Баренц досяг острова  Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лена, Колима та Індіґірка, відкрив протоку між Азією та Америкою (1633-1650 рр.). У 1697-1699 рр. сибірський козак В. Атласов подорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склав опис відкритих земель. У XVII ст. російські землепрохідці, долаючи величезні відстані, незважаючи на суворі кліматичні умови, практично відкрили весь Сибір. За результатами їхніх досліджень було складено перші карти Сибіру.

Справді наукове значення для дослідження материка мали організовані в Росії за указом Петра I Камчатські експедиції під керівництвом В. Берінґа. Перша експедиція (1725-1730 рр.) пройшла суходолом через Сибір до Охотська, а потім, після побудови судів, Берінґ вийшов у море, обігнув береги Камчатки й Чукотки й пройшов протокою, яка тепер має його ім'я. Друга Камчатська експедиція (1733-1741 рр.) завдяки обсягу робіт дістала назву Великої північної експедиції. Було складено карти азіатських берегів Північного Льодовитого океану, нанесено на карту Курильські острови та острів Сахалін.

У 1856-1857 рр. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань. Він зібрав колекцію 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірських порід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив 23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське зледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар'ї. У пам'ять про його досягнення у вивченні Тянь-Шаню в 1906 р. до його прізвища було додано друге прізвище — «Тянь-Шанський».

У вивченні Центральної Азії значною є роль М. Пржевальського. Цей відомий російський мандрівник присвятив 18 років життя вивченню важкодоступних азіатських районів. Він досліджував верхів'я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північні окраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження території, зібрав найбагатшу ботанічну та зоологічну колекції, розгадав таємницю озера Лобнор. За роки досліджень Пржевальський здолав більш як 33 тис. км.

Академік В. Обручев, автор книг «Плутонія», «Земля Саннікова», «Золотошукачі в пустелі» та ін., написав свої пригодницькі романи, ґрунтуючись на фактах, зібраних ним у своїх експедиціях. Він пройшов Сибір і Середню Азію, Крим і Кавказ, Північний Китай і Центральну Азію. У 1892 р. у складі експедиції знаменитого мандрівника Г. Потаніна в незвідані пустелі й гори Центральної Азії він самостійними маршрутами пройшов по місцях, де не ступала ще нога жодного європейського мандрівника. Дослідженнями природи Центральної Азії займалися також О. Воєйков, П. Козлов, М. Вавілов, І. Єфремов, Е. Мурзаєв. Нові подорожі до Тибету та Гімалаїв, по пустелях і нагір'ях доповнювали та завершували уявлення про природу нашого континенту.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.