Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 3

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Для допитливих

  Складність та різноманітність геологічної будови території України пояснюється тим, що фізико-географічні умови її формування протягом геологічної історії постійно змінювалися. Ці умови, до яких належать співвідношення суходолу і моря, рельєф, газовий склад атмосфери, наявність і склад живих організмів, називаються палеогеографічними, бо палеогеографія — це наука, яка вивчає закономірності зміни обличчя Землі з часу її утворення і будови земної кори протягом геологічного часу. Вивчення складу гірських порід і особливостей їх залягання дасть змогу дізнатися про геологічну історію будь-якої території, що у свою чергу допоможе остаточно пояснити розміщення форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

  В археї — протерозої на території України відбувалося горотворення, виливи магми, інтенсивна вулканічна діяльність, вивітрювання гірських порід та їхня метаморфізація. Розшифровка подій зазначеного часу базується на вивченні будови Українського щита — однієї з найдавніших геологічних структур на Землі.

  На початку палеозою море покривало західну частину Волині, Поділля, Карпати. Решта території України була сушею. У зв'язку з тектонічними рухами розміри і глибина ранньопалеозойських морів змінювались. На сході України почали формуватися нові структури — Дніпровсько-Донецька западина та Донецька складчаста область. Тут згодом на місці величезного рифтового прогину утворилася затока, де формувалися як морські відклади, так і лагунні (солі). У кам'яновугільному періоді палеозою морські басейни займали в Україні значні площі. На більшості території панував вологий субтропічний клімат, який сприяв розквіту розкішної і різноманітної рослинності. такі фізико-географічні умови були надзвичайно сприятливими для нагромадження рослинних решток, що потім перетворилися на вугілля. Герцинське горотворення в пермський період зумовило різке скорочення морських басейнів і розширення областей суші. Лише в ДДЗ і Донецькій складчастій області були неглибокі моря. Більша частина мезозойського етапу розвитку території України характеризувалася значними трансгресіями (наступанням моря) і регресіями (відступанням), інтенсивним розвитком органічного світу. У Карпатах і Криму були моря, глибина яких значно змінювалась, що зумовлювало накопичення різноманітних відкладів. Наприкінці мезозою більшість території України перетворилася на сушу.

У кайнозойську еру на території України видбувалися складні геологічні процеси, в результаті чого значно змінилися її фізико-географічні умови, які визначили формування сучасних ландшафтів. У палеогені платформна частина України неодноразово покривалася морями. Кліматичні умови субтропічного характеру сприяли утворенню бурого вугілля, нафти, горючих газів, марганцевої руди, бокситів і фосфоритів. У неогені відбувалися активні тектонічні рухи альпійського горотворення, у результаті яких сформувалися гірські споруди Криму і Карпат. Морські басейни залишилися тільки на півдні й південному заході України. В узбережній зоні південно-західного басейну утворилися коралові рифи, рештки яких виступають на Поділлі у вигляді Товтрового пасма. Кліматичні умови протягом неогену повільно змінювалися від субтропічних до помірних.

Найважливішою подією четвертинного, або антропогенового, періоду, який розпочався приблизно 1,8 млн років тому і триває досі, є велике зледеніння Північної півкулі. Льодовики просувалися зі Скандинавського півострова на південь і сягали наших широт. У межах Східноєвропейської рівнини зафіксовані чотири льодовикові епохи: окська, дніпровська, московська, валдайська. Території України досягли льодовики перших двох зледенінь. Окський льодовик (500-400 тисяч років тому) лише зачепив крайню північно-західну частину України, а дніпровський (290-240 тисяч років тому) йшов двома «клинами» — долинами Прип'яті та Дніпра в глиб України, оминаючи Придніпровську та Середньоросійську височини. До цього часу його наслідки впливають на природу України. Важливим геологічним процесом антропогену були неотектонічні рухи. Ці рухи мали переважно коливальний характер. Але в цілому територія України, за винятком вузької берегової смуги в Причорномор'ї, зазнала підняття.

У надрах України знайдено більше 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 000 їх родовищ і проявів; 96 видів корисних копалин, що добуваються майже на 8000 родовищ, мають промислове значення. Україна добуває і споживає близько 5% світової мінерально-сировинної продукції.

Однак різноманіття та багатство корисних копалин ще не гарантують забезпеченості країни необхідною мінеральною сировиною в повному обсязі. Наприклад, в Україні не вистачає нафти і газу, фосфатної сировини для виробництва добрив, деяких кольорових металів. Хоча рівень геологічної вивченості ресурсів нашої країни досить високий, деякі родовища корисних копалин (золота, мідних і алюмінієвих руд, фосфатної сировини) ще не досліджені достатньою мірою та несповна оцінені.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.