Розділ 3

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ. ВНУТРІШНІ ВОДИ. ГРУНТИ І ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. РОСЛИННИЙ ПОКРИВ. ТВАРИННИЙ СВІТ

  Внутрішні води. Внутрішні води (поверхневі — річки, озера, болота, штучні водойми та підземні) поширені по території України у залежності від клімату, рельєфу, геологічної будови та діяльності людини. Запаси вод, які можуть бути використані в господарстві і для потреб населення, називають водними ресурсами.

  Провідна роль у загальному обігу вологи і задоволенні потреб господарства та населення прісною водою належить річкам. В Україні налічується більш як 4 тис. річок завдовжки понад 10 км, з них 123 — понад 100 км. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів і лише Західний Буг та Сян — до басейну Балтійського моря. Найбільшими річками України є Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, а також Дунай, що тече територією України близько 174 км.

  Джерелами живлення рік України є талі снігові води (найбільша частка для рівнинних річок), дощові та підземні води. Дощові води відіграють значну роль у живленні гірських річок Українських Карпат та Криму.

Найважливіші річки України
Назва річки	Куди впадає	Довжина, км	Площа басейну, тис. км2
			загальна	у межах України
Дніпро	Чорне море	2201	981	504,0
Дністер	Чорне море	1362	705	72,1
Десна	Дніпро	1130	591	88,9
Сіверський Донець	Дон	1053	672	98,9
Південний Буг	Чорне море	806	806	63,7
Прип'ять	Дніпро	761	261	121,0
Сейм	Десна	748	250	27,5
Псел	Дніпро	717	692	22,8
Горинь	Прип'ять	659	579	22,7
Інгулець	Дніпро	549	549	14,9
Стир	Прип'ять	494	445	13,1
Оскіл	Сіверський Донець	472	177	14,8
Ворскла	Дніпро	464	452	14,7
Случ	Горинь	451	451	13,8
Тетерів	Дніпро	385	385	15,3

  Характером живлення рік великою мірою визначається їх водний режим. Всі рівнинні річки характеризуються весняною повінню, низькою літньою меженню з окремими паводками, незначним підвищенням рівнів води восени і низькою зимовою меженню. В Українських Каратах паводки бувають протягом року і завдають великої шкоди. У Кримських горах паводки характерні протягом зими та весни.

  Річки є важливими транспортними шляхами, джерелом одержання електроенергії.

Водність річок України зменшується з північного заходу на південний схід. В Україні найгустішою річкова сітка є в Карпатах і Передкарпатті, найменш вона розвинена на півдні й південному сході. Усі великі річки мають численні притоки у верхній та середній течіях, а в пониззі, у південних районах їх мало.

  У розрахунку на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в 7 разів вища, ніж на півдні, і в 3 рази вища, ніж на сході України.

  З-поміж природних водойм значне місце в Україні належить озерам і лиманам. Лиман — це витягнута мілководна затока, що утворюється від затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки. Лимани бувають відкриті, що сполучені з морем, і закриті — відокремлені від моря. Вони поширені в південно-західній і центральній приморській частинах держави.

  На території України налічується близько 20 тис. озер, у тому числі понад 7 тис. площею від 0,1 км² і більше, 43 — площею від 10 км².

  Великі озера зосереджені в плавнях Дунаю (Кагул, Ялпуг, Катлабуг, Китай та ін.). Багато озер і закритих лиманів є на узбережжі Чорного та Азовського морів (Сасик, Хаджибейський, Куяльницький).

 

Найбільші озера України
Озеро	Місцезнаходження	Площа, км2	Довжина, км	Максимальна ширина, км	Максимальна глибина, м
Сасик (Кундук)	Узбережжя Чорного моря	204,8	35,0	11,0	3,9
Ялпуг	Басейн Дунаю	149,0	39,0	5,0	6,0
Кугурлуй	Басейн Дунаю	93,5	20,0	10,0	2,0
Кагул	Басейн Дунаю	90,0	25,0	8,0	7,0
Шагани	Узбережжя Чорного моря	74,0	11,5	9,3	2,0
Катлабуг	Басейн Дунаю	67,0	21,0	6,0	4,0

  Водосховище — штучна водойма, що утворюється під час спорудження (в долині річки) водопідпірної греблі.

  Найбільші водосховища створено на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське та Каховське. Функціонують також великі водосховища на інших річках, на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке, на Осколі — Червоно- оскільське та ін.

  Для забезпечення водою потреб міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у бідних на воду південних районах України споруджено водопостачальні і зрошувальні канали (Дніпро — Донбас — Харків, Дністер — Одеса та ін.). Найбільшими зрошувальними системами в Україні є Бортницька (Київська обл.), Каховська (Херсонська і Запорізька обл.), Краснознам'янська (Херсонська обл.), Нижньодністровська (Одеська обл.), Приазовська (Донецька і Запорізька обл.), Інгулецька (Миколаївська обл.), а також системи в зоні каналу Дніпро — Донбас.

  Для водопостачання міст використовують також водоводи Дніпро — Донбас — Харків, Дністер — Одеса, Дністер — Чернівці, Дніпро — Західний Донбас, Дніпро — Кіровоград та ін.

  В Україні зосереджені значні площі боліт, що становлять 1,2 млн га, в тому числі торфові — майже 1 млн га.  Більшість їх розміщені на Поліссі, особливо на Волинському. В Україні переважають низинні болота та торфовища. Майже половину всіх боліт осушено. Осушені землі переважно використовують як луки і пасовища.

Україна багата на підземні води. В межах платформ розташовані великі артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Причорноморський, Волино-Подільський. Серед підземних вод України багато таких, що мають лікувальні властивості. Ці води наявні практично в усіх регіонах України, розвідано близько 90 родовищ, з яких використовується 35. Саме на їх використанні базуються такі відомі бальнеологічні курорти, як Трускавець і Моршин (Передкарпаття), Хмільник (Вінницька обл.), Саки (Крим), Миргород (Полтавська обл.), Бермінводи (Харківська обл.), Слов'янськ (Донецька обл.).

  За забезпеченістю водою на одного жителя, а також у розрахунку на одиницю площі України займає одне з останніх місць у Європі. Тому нагальною проблемою в Україні є раціональне використання водних ресурсів.