Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 1

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ.

 

ГІДРОСФЕРА

 

  Суша в океані.

Води океанів та морів розподіляють сушу на різні за розміром та конфігурацією ділянки — материки, острови, півострови.

  Материки — найбільші частини суші, оточені з усіх боків океанами і морями. Материків шість: Євразія, Африка,  Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія.

  Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.

  Найбільші острови на Землі — Гренландія (2176 тис. км2), Нова Гвінея (829 тис. км2), Калімантан (734 тис. км2).  За походженням острови бувають материковими, кораловими та вулканічними. Материкові острови (наприклад, Гренландія, Мадагаскар) є частинами материків, що відокремилися від них у результаті тектонічних рухів земної кори. Коралові острови створені вапняковими скелетами коралових поліпів. Таких островів багато в тропічних широтах океану. Найвеличнішим творінням коралових поліпів є Великий Бар'єрний риф, який простягнувся вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2300 км. Вулканічні острови утворюються внаслідок вивержень вулканів на дні Світового океану. конуси таких вулканів зазвичай утворюють ланцюжки островів у районах сейсмічних поясів (такі, як Курильські та Гавайські острови). Скупчення островів, які мають однакове походження та розташовані неподалік один від одного, називають архіпелагом. Найбільшими архіпелагами у світі є Малайський (більше 2 млн км2), Канадський Арктичний (понад 1,3 млн км2), Японські острови (370 тис. км2), Британські острови (325 тис. км2).

  Ділянки суходолу, що сильно видаються у води океанів, морів або озер, називають півостровами. Найбільший півострів світу — Аравійський (2730 тис. км2). Найбільший півострів України — Кримський (25,5 тис. км2).

  Властивості вод Світового океану. Океанічна вода за своїм складом значно відрізняється від прісної, що й визначає особливості її властивостей. У ній містяться солі, гази, тверді частки органічного та неорганічного походження. Вміст солей характеризує солоність — кількість солей у грамах, розчинених в 1 літрі (1000 г) океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰), тобто тисячних долях. Середня солоність морської води — 35 ‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану міститься в середньому 35 г солей. Ступінь солоності поверхневих вод океану залежить від кількості опадів, опріснення водами річок, танення льодів. Найменш солоними є води Балтійського моря (5 ‰), а найсолонішими — води Червоного моря (42%).

  Щільність океанічної води трохи вища, ніж щільність прісної води. Переважно синій колір вод океану пояснюється розсіюванням сонячних променів дрібними частинками, зваженими у воді. Океанічна вода має високу прозорість.

  Зареєстровано проникнення сонячних променів на глибини до 700 м. Радіохвилі проникають у товщу води лише на невелику глибину, проте звукові хвилі можуть поширюватися під водою на тисячі кілометрів. Електропровідність морської води приблизно в 4000 разів вища за електропровідність прісної води.

  Температура води на поверхні океану неоднакова та залежить від широти місцевості, пори року, морських течій. Найнижча температура води в полярних морях (-2 °С), найвища — у Перській затоці (+37°С). Середня температура поверхневого шару вод океану становить +17,5 °С. З глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м, від 200 до 1000 м — повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить приблизно 2-3 °С. Середня температура всієї маси води в океані дорівнює + 4 °С. Океанічна вода має велику теплоємність: 1 м3 води, охолонувши на 1 °С, може нагріти на 1 °С більш ніж 3300 м3 повітря. Солоність води обумовлює низку особливостей: середні температури замерзання морської води коливається в межах від -1,1 до -2,2 °С, а закипає вона за температури вищої від 100 °С.

  Рухи води в Світовому океані. Поверхня океану безперервно перебуває в русі. На ній виникають хвилі, періодично змінюється рівень води, переміщуються водні маси. Хвилі — коливні рухи водної поверхні. Причини утворення хвиль різні. Розрізняють вітрові, сейсмічні та припливно відпливні хвилі. Вітрові хвилі утворюються в результаті тертя між повітрям і водою. Вони мають коливальний характер, причому чим сильніший вітер, тим більше хвилювання. Сейсмічні хвилі — цунамі — утворюються під час підводних та прибережних землетрусів, а також вивержень вулканів. Цунамі переміщуються в океані з надзвичайною швидкістю (до 800 км/год). У відкритому океані висота цунамі невелика, однак на мілководді вони підіймаються на 20-30 м та мають величезну ударну силу, тому завдають страшних руйнувань. Припливно-відпливні хвилі виникають через коливання поверхні Світового океану відносно його середнього рівня у зв'язку з тяжінням   Місяця та Сонця. У відкритому океані такі хвилі майже не помітні. На узбережжях висота припливів різна в залежності від розрізаності та конфігурації берегової лінії. Звичайно під час припливів вода підіймається на 1-2 метри. Максимальна висота припливів (18 м) спостерігається в затоці Фанді в Північній Америці.

  Океанічні течії — горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані. За походженням найбільш поширені вітрові течії, викликані впливом потужних постійних і сезонних вітрів. У Світовому океані течії утворюють певну систему, яка зумовлена насамперед зональною циркуляцією атмосфери. За температурою течії бувають теплими і холодними. Вони охолоджують або пом'якшують клімат певних територій, істотно впливають на клімат не лише окремих країн або материків, але й на клімат усієї планети, транспортуючи величезні маси води. Тому, наприклад, теплі течії ще називають «трубами водяного опалення» Землі. Найпотужнішою течією на Землі є течія Західних Вітрів, яка утворює своєрідне рухливе кільце навколо Антарктиди та переносить у 200 разів більше води, ніж усі річки світу. Причиною виникнення цього водяного потоку є постійні західні вітри.

  Господарське використання багатств Світового океану. З давніх часів багатства океану мають для людства величезне значення. Велику цінність мають біологічні ресурси. На сьогоднішній день Світовий океан дає людству 2% продуктів харчування — рибу, молюсків, крабів, лангустів, водорості тощо. В земній корі під товщею морської води зосереджені багаті і різноманітні мінеральні ресурси — корисні копалини, такі, як нафта, природний газ, сірка, залізоманганові руди, кам'яне вугілля, олово, фосфорити. Із морської води добувають натрій, хлор, магній, бром, йод, калій, кухонну сіль, мільйони кубічних метрів прісної води (у світі працюють понад 100 опріснювальних установок). Світовий океан має величезні енергетичні ресурси. Створені електростанції, які працюють на енергії припливів та вітрових хвиль. У морській воді міститься дейтерій (важка вода) — паливо для ядерних реакторів. Водні простори морів та океанів є транспортними шляхами для перевезення вантажів та пасажирів.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.