Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 5

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

 

ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА.

  Світове господарство

  Світове господарство — історично складена сукупність національних господарств усіх країн світу, пов'язаних між собою всесвітніми економічними зв'язками, в основі яких лежить міжнародний поділ праці.

  Основою світового господарства є міжнародний географічний поділ праці (МГПП) — вища форма суспільного поділу праці.

  МГПП виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

  Головними чинниками МГПП є:

•   географічне положення країн (наприклад, спеціалізація на морському рибальстві приморських країн);

•   природно-ресурсна база (визначає спеціалізацію країн на галузях добувної промисловості, сільського та лісового господарства, відпочинку, туризму);

• соціально-економічні умови (розвиток окремих галузей під впливом історичних, національних, релігійних особливостей, рівня розвитку продуктивних сил, нагромадження капіталів, НТП тощо). Міжнародною спеціалізацією визначається господарська діяльність багатьох країн. Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада — зернових, Замбія — міді, Японія — робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу.

  Світове господарство — складна система, в якій розрізняють галузеву та територіальну структуру.

  Галузева структура — це сукупність груп галузей, які характеризуються певним співвідношенням та взаємозв'язками.

  Територіальна структура — це розміщення і розподіл галузей господарства по країнах, регіонах, континентах.

  У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра: Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський (з провідною роллю США), Азіатсько-тихоокеанський (з керівною роллю Японії).

  На територіальну і галузеву структуру світового господарства могутній вплив справляє НтР.

  Науково-технічна революція (НТР) — це корінний якісний переворот у продуктивних силах людства на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільного виробництва, безпосередню продуктивну силу.

  НТР почалася в середині ХХ ст. під впливом найбільших науково-технічних відкриттів, взаємодії науки і техніки і різко прискорила науково-технічний прогрес, змінивши всі сфери життя суспільства. Продовженням науково-технічної є інформаційно-технічна революція. Зросли вимоги до рівня освіти, кваліфікації, культури, організованості і відповідальності працівників.

Сформувалася нова ступень МГПП — міжнародна економічна інтеграція.

  Міжнародна економічна інтеграція — це процес зближення й зрощення національних господарств країн у міжнародну економічну систему, в межах якої держави проводять узгоджену політику.

  Завдяки НТР із середині ХХ ст. відбуваються якісні зміни в розвитку і розміщенні світового господарства. Вони пов'язані зі створенням нових джерел енергії, новітніх знарядь праці, нових матеріалів і впровадженням принципово нових технологічних процесів — біотехнологій і робототехніки.

  В умовах НТР світове господарство як економіко-географічна система зазнало таких впливів:

•   стрімкий розвиток наукомістких галузей — електроніки, робототехніки та ін. за деякого скорочення традиційних галузей промисловості — текстильної, вугільної та ін.;

•   широке впровадження ресурсозберігаючої техніки та технологій, пов'язаних з економією палива і сировини, використанням вторинної сировини, природоохоронної техніки та технологій на основі використання замкнених технологічних схем;

•  упровадження у виробництво нових технологічних досягнень (роботизованих цехів і дільниць), що підвищило продуктивність праці, зменшило зайнятість працездатного населення в матеріальному виробництві;

•  деконцентрація виробництва, яка вплинула на переміщення деяких виробництв розвинених країн у менш промислово розвинені райони та прискорила промислове освоєння не лише позаагломераційних територій розвинених країн, а й країн третього світу, що мають сировинні ресурси та дешеву робочу силу;

•   перенесення у країни третього світу окремих підприємств легкої промисловості, а також екологічно небезпечних нафтопереробних підприємств та підприємств кольорової металургії; • перетворення науки на важливу сферу діяльності, яка визначає поступ людства на шляху розв'язання глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинно-енергетичної.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.