Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 5

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

 

КРАЇНИ АЗІЇ

  Індія

3065,0 тис. км2 (приблизно в п'ять разів більше за територію України) 1 103 млн осіб (2007)

  Індія — федеративна держава, що складається з 28 штатів і семи союзних територій центрального підпорядкування. Країна розташована на півострові Індостан і межує з Пакистаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, М'янмою, Бангладеш. На заході береги країни омиваються водами Аравійського моря, на півдні — Індійського океану, на сході — Бенгальської затоки.

  Індія — друга за кількістю населення країна світу і світовий лідер за абсолютним приростом населення. Щорічно населення країни збільшується більше ніж на 16 млн осіб. Середній вік індійця — 24,1 року, тривалість життя — 64,2 роки. Третина населення країни — діти до 15 років.

  Густота населення є дуже високою — 359 осіб/км2, але навіть при цьому існують контрасти — найбільш заселена Індо-Ґанґська низовина, найменше — пустельні райони заходу країни, у Раджастхані, і гірські райони Гімалаїв.

  Населення країни надзвичайно різноманітне. Тут є представники европеоїдної, дравідийської і австралоїдної рас. Індія — найбільш багатонаціональна країна світу, де проживають більше ніж 300 народів і народностей. Найбільші з них — хіндустанці, біхарці, бенгальці, маратхі.

  Індуїзм сповідують 80% населення, іслам — 14%, також популярний сикхізм, є християни, представники буддизму й джайнізму.

  Більше ніж 70% населення країни проживають у селах, у більшості з яких немає електрики. Але при цьому в країні налічується більше ніж 30 міст-мільйонерів. До найбільших міст не тільки Індії, але й усього світу належать Мумбаї (Бомбей) (17,34 млн осіб), Колката (14,36 млн осіб), Делі (13 млн осіб).

  Делі — столиця Індії, із 1947 р. вона включає Старе й Нове міста. Офіційною столицею є Новий Делі — Нью-Делі. Делі — важливий економічний центр, де працюють численні підприємства легкої, харчової, хімічної та інших галузей промисловості.

  Індія — аграрно-індустріальна країна. Сучасна державна політика Індії спрямована на індустріалізацію, аграрні реформи, розвиток космічних програм. Специфіка індійської промисловості полягає в тому, що вона поєднує найрізноманітніші форми виробництва — від великих заводів, оснащених за останнім словом техніки, до примітивних кустарних промислів. Сучасна Індія виробляє різноманітну сучасну продукцію, у тому числі вертольоти й автомобілі, вагони й судна, трактори й надзвукові літаки. Країна змогла відкрити таємниці атомного ядра, створила власну космічну промисловість. До традиційних галузей індійської економіки належать легка, харчова й алмазна промисловість. Індія посідає перше місце у світі за кількістю оброблюваних за рік алмазів.

  Величезну славу Індії принесли вироби її вправних ремісників. Навіть зараз деякі індійські економісти вважають кустарне виробництво хребтом індійської індустрії. Майстри з різних районів країни зберігають і розвивають давні традиції обробки коштовного каміння і вироблення вовняних візерункових тканин, різьблення по слоновій кістці й розпису керамічних виробів, карбування по металу й килимарство тощо.

  Чверть національного багатства дає сільське господарство, у якому зайнято найбільшу кількість трудових ресурсів. Більше ніж 80% вартості сільськогосподарської продукції припадає на рослинництво. Головна культура — рис, друге місце за значенням посідає пшениця, також вирощують просо, кукурудзу, джут, цукрову тростину, бавовник.

  Особливе місце в індійському сільському господарстві посідає чай. Індія — найбільший виробник та експортер чаю. Найбільше плантацій чайного куща розташовано в добре зволожених передгірних районах і на схилах гір, саме тут вирощують всесвітньо відомі сорти індійського чаю — дарджилінзький, ассамський.

  Країна посідає одне із провідних місць у світі за поголів'ям великої рогатої худоби — тут налічується майже 200 млн биків і корів. Однак тваринництво відіграє другорядну роль у сільському господарстві Індії.

  Транспортна система Індії досить розвинена. Головну роль у внутрішніх перевезеннях відіграють залізниці, за їхньою довжиною країна навіть входить до п'ятірки світових лідерів. Індія — морська держава. Морський транспорт здійснює більшу частину зовнішньоторговельних перевезень.

  Азійські країни нової індустріалізації

  Нові індустріальні країни — підгрупа середньо-розвинених країн перехідної економіки, які характеризуються високими темпами економічного росту.

  Окремі країни нової індустріалізації за часткою валового внутрішнього продукту на душу населення досягли рівня найбільш розвинених країн світу. Нині в Азії виділяють дві групи країн нової індустріалізації. До першої належать Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Сянган (Гонконг).   До другої групи належать Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни. У 70-80-х роках ХХ ст. у цих країнах відбулася перебудова економіки на зразок японської, виникли нові галузі: нафтопереробна, нафтохімічна, автомобілебудування, суднобудування. Особливої значущості для економіки країн набув розвиток таких галузей машинобудування, як електроніка та електротехніка (виробництво телевізорів, аудіо - та відеотехніки). Ці країни дістали назву «азійських тигрів», або «далекосхідних драконів».

  Усі країни нової індустріалізації характеризуються високою середньою густотою населення (400-600 осіб/км2) та високим рівнем урбанізації (85-100%).

  Економічний успіх «азійських тигрів» пояснюється вдалим поєднанням цілеспрямованої державної політики сприяння розвитку новітніх виробництв, значних обсягів іноземних інвестицій, великої кількості дешевої робочої сили, налагодженого ринку збуту у високорозвинених країнах.

  Машинобудування розвивається за рахунок підтримки транснаціональних корпорацій США і Японії. Особливо розвинуті автомобіле- і суднобудування, електротехніка, точне й побутове машинобудування. Хімічна та нафтохімічна промисловість орієнтуються на власну та привізну сировину. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Вирощують рис, прянощі, кокосові горіхи, чай, каву, кукурудзу, батат, бобові, цукрову тростину, банани, цитрусові. Тваринництво представлено свинарством, тягловим скотарством, у прибережних районах — рибальством.

  Вигідне економіко-географічне положення країн нової індустріалізації сприяє розвитку розгалуженої транспортної системи і здійсненню міжнародних перевезень.   Переважають повітряні та морські види транспорту. У внутрішніх перевезеннях провідна роль належить автомобільному транспорту.

  Приклад стрімкого економічного розвитку «азійських тигрів» свідчить про те, що в сучасну епоху провідне значення для розвитку господарства мають не природні ресурси, а освічена та дисциплінована робоча сила, використання новітніх технологій і цілеспрямована державна політика.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити