Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 2 ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

 

  ПІВДЕННА АМЕРИКА

  Природні зони. Переважання жаркого, постійно або змінно вологого клімату на значних територіях Південної  Америки стало причиною поширення лісів і порівняно малих площ, зайнятих пустелями та напівпустелями.

  По обидва боки від екватора в Амазонії простягаються вологі вічнозелені ліси, які змінюються в напрямках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссями та саванами. На півдні материка розташовані степи та напівпустелі. Вузька смуга в межах тропічного кліматичного пояса на заході зайнята пустелею Атакамою.

  Зона вологих екваторіальних лісів займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанського та Бразильського плоскогір'їв, і північну частину Тихоокеанського узбережжя. Площа вологих екваторіальних лісів більша, ніж на африканському континенті, а видовий склад рослинного світу більш різноманітний. Розвитку багатої рослинності сприяє достаток тепла й вологи. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають «сельвас», що в перекладі з португальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. тільки в басейні Амазонки нараховується до 4 тис. видів дерев, що становить 1/4 всіх існуючих у світі порід. Крони дерев, трави, чагарники розміщуються у 12 поверхів — ярусів, причому найвищі піднімаються над землею іноді на висоту до 100 м.

  У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев. Серед них знаменита гевея, із соку якої виготовляють каучук; червоне дерево, яке славиться твердою, красиво забарвленою деревиною; дерево бальса, що має найлегшу деревину, яку використовують у літакобудуванні. В усіх тропіках Землі тепер вирощують величезне американське бавовникове дерево — сейбу. Із насіннин сейби добувають рослинну олію, а з плодів — волокно. Велика кількість тепла і вологи створює сприятливі умови для різноманітних рослин, які ростуть на кущах і деревах: лишайників, мохів, ліан, чарівних орхідей.

  Тварини, кожна по-своєму, пристосувалися до існування серед густого лісу. Мавпи — ревун, капуцин, ігрунки, тонкотілі мавпи сайміри все життя проводять на деревах, тримаючись за гілки сильним хвостом. Чіпкі хвости є навіть у деревних дикобраза, єнота, мурахоїда та опосума — єдиного представника сумчастих за межами Австралії. Упевнено почувають себе в лісовій хащі котячі — ягуари та оцелоти. Поблизу води живе капібара — найбільший у світі гризун. Чимало черепах, крокодилів і змій, із яких найбільш знаменитий водяний удав анаконда, що досягає десятиметрової довжини. Дуже багатим є світ птахів і комах. Одних тільки крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів папуг, туканів та інших птахів, метеликів із розмахом крил до 18 см, жуків, серед яких є справжні геркулеси — до 12 см у довжину, гігантських (до 3 см) мурах.

  Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на червоних і червоно-жовтих фералітних ґрунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону.

  Зменшення кількості опадів і збільшення тривалості сухого періоду приводять до зміни рослинного покриву більш сухостійкими видами. На Орінокській низовині, більшій частині Гвіанського і Бразильського плоскогір'їв розташоване царство саван і рідколісь. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, пляшкові дерева з бочкоподібними стовбурами. У саванах тропічного поясу, де протягом багатьох місяців сухо й спекотливо, ростуть покривлені, укриті шипами й колючками низькорослі дерева й чагарники. Під рослинністю саван і рідколісь сформувалися червоні й червоно-бурі ґрунти.

  Тваринний світ південноамериканських саван у порівнянні з африканськими бідніший. тут немає великих травоїдних тварин. Із копитних живуть олені й дикі свині — пекарі, водяться броненосці, ягуари, пуми, мурахоїди, із птахів — папуги, колібрі, страуси нанду. Багато змій та ящірок, часто зустрічаються термітники.

  На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності» ). В умовах вологого субтропічного клімату на родючих червонясто-чорних ґрунтах переважає трав'яниста рослинність — ковила, дике просо та інші види злаків. Практично всі землі пампи розорані або обернені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.  Багато гризунів, броненосців і птахів. У передгір'ях Анд пасуться лама, гуанако, а серед кам'янистих розсипів живе невеликий гризун шиншила, сріблясте хутро якого дуже високо цінується. На захід від пампи в міру зменшення опадів з'являється рослинність сухих субтропічних степів, а на південь і південний схід — напівпустель на сіро-коричневих ґрунтах і сіроземах із плямами солончаків.

  На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.

  Особливо виділяються на території Південної Америки берегова пустеля й напівпустеля, які розташовані на західному узбережжі між 5° і 30° пд. ш. До умов постійного безводдя і відносної прохолоди пристосувалися кактуси, колючі подушкоподібні чагарники, сухі трави. Суцільний рослинний покрив не утворюється, ділянки безплідних кам'янистих ґрунтів чергуються з масивами сипучих пісків і великих солончаків.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити