Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Літосфера і рельєф
РІВНИНИ

Рівнини — великі, досить рівні ділянки земної поверхні. Займають 15—20 % суходолу. Коливання висот у їх межах не перевищує 200 м, а схили менші за 5°. Рівнини — один з найважливіших елементів рельєфу як суходолу, так і дна морів і океанів.

Типи рівнин суходолу. Численні типи рівнин розрізнюють за характером і висотою поверхні, геологічною будовою, походженням та історією розвитку. У залежності від вигляду і величини нерівностей розрізнюють: плоскі, хвилясті, пасмові, ступінчасті та інші рівнини. За формою поверхні виділяють: горизонтальні (Велика Китайська рівнина), похилі й увігнуті (рівнини міжгірських западин — наприклад, Цай-

дамська улоговина) рівнини. Поширена класифікація рівнин за висотою відносно рівня моря. Низовинні рівнини розташовані нижче від рівня моря, нерідко в пустелях, наприклад, западина Каттара або найнижче місце суходолу — западина Гхор (395 м нижче від рівня моря). До низовинних рівнин, або низовин (висоти від 0 до 200 м над рівнем моря), відносяться найбільші рівнини світу: Амазонська низовина, Східно-Європейська рівнина і Західно-Сибірська рівнина. Поверхня піднятих рівнин, або височин, розташовується в інтервалі висот 200— 500 м (Середньоруська височина, Валдайська височина). Вище за 500 м підіймаються нагірні рівнини, наприклад, одна з найбільших у Центральній Азії — Гобі. Як до піднятих, так і до нагірних рівнин з плоскою або хвилястою поверхнею, відділеною схилами або уступами від більш низьких сусідніх територій, нерідко застосовують термін плато.

Роль зовнішніх процесів. Вигляд рівнини багато в чому залежить від зовнішніх процесів. За сумою впливу зовнішніх процесів рівнини розділяються на акумулятивні ї денудаційні. Акумулятивні рівнини, що утворилися при накопиченні шарів рихлих відкладень, — це річкові (алювіальні), озерні, морські, льодовикові, водно-льодовикові та інші. Наприклад, товща осадів, переважно річкових і морських, на Фландрській низовині (узбережжя Північного моря) досягає 600 м, а товща пильових порід (лесів) на Лесовому плато — 250—300 м. До акумулятивних рівнин відноситься також вулканічне плато, складене застиглими лавами і рихлими продуктами вивержень вулканів (плато Даріганга в Монголії, Колумбійське плато в Північній Америці). Денудаційні рівнини виникли внаслідок руйнування давніх височин або гір. У залежності від переважаючого процесу, завдяки якому сталося руйнування давнього рельєфу і вирівнювання поверхні, виділяють ерозійні (при переважанні дії вод, які стікають), абразійні (створені хвильовими процесами на морському узбережжі), дефляційні (зрівнені вітром) та інші денудаційні рівнини. Багато рівнин мають складне походження, оскільки їх формували різні природні процеси.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити