Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Літосфера і рельєф
ОПУСТЕЛЕННЯ

Одним із глобальних проявів деградації як грунтів, так і всього навколишнього природного середовища загалом, є опустелення. Опустелення — це процес безповоротної зміни грунту і рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. Усього в світі опустелення загрожує понад 1 млрд га земель. Причини й основні чинники опустелення різні. Як правило, до опустелення призводить поєднання декількох чинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію. На території, схильній до опустелення, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, забруднюються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися. Опустелення є одночасно соціально-економічним і природним процесом, воно загрожує приблизно 3,2 млрд га земель, на яких проживають понад 700 млн людей. Особливо небезпечне становище склалося в Африці у зоні Сахеля (Сенегал, Нігерія, Буркіна-Фасо, Малі) — перехідній біокліматичній зоні (шириною до 400 км) між пустелею Сахара на півночі і саваною на півдні. Причина катастрофічного становища в Сахелі зумовлена поєднанням двох чинників:

1) посиленням впливу людини на природні екосистеми з метою забезпечення продовольством швидко зростаючого населення;

2) метеорологічними умовами, що змінилися (тривалими засухами).

Інтенсивний випас худоби призводить до надмірного навантаження на пасовища і знищення й без того розрідженої рослинності з низькою природною продуктивністю. Опустеленню сприяє також масове випалення торішньої сухої трави, особливо після періоду дощів, інтенсивне розорювання, зниження рівня ґрунтових вод. Вибита рослинність і сильно розпушені ґрунти створюють умови для інтенсивного видування (дефляції) поверхневого шару землі. Зміна природних комплексів та їх деградація особливо помітні у період посухи. На території СНД опустеленню піддаються землі в Казахстані, Чорні землі в Калмикії й Астраханській області і в деяких інших районах. Усі вони відносяться до зон екологічного лиха і їх стан продовжує погіршуватися. Внаслідок непродуманої господарської діяльності на цих територіях сталися глибокі безповоротні деградаційні зміни природного середовища. Це спричинило різке зниження біорізноманіття фіто- і зооценозів і руйнування природних екосистем. Фахівці зазначають, що там, де за умовами рельєфу, якістю грунту, густотою трав’яного покриву можна було випасати тільки одну вівцю, випасалося в десятки разів більше. У результаті трав’янисті пасовища перетворилися в спустошені землі. Так, за п’ять років площа рухомих пісків у Калмикії збільшилася більш ніж на 50 тис. га.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити